Література.

Основна:

1. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.- Львів. – 2006-Тема 1.

2. Планування та прогнозування в умовах ринку.Навчальний посібник. Під редакцією д.ф.н., проф. В.Г.Воронкової. / К.- 2006.- Тема 3.

3. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. К.-2003-Тема 1, Тема 3.

Додаткова:

4. Економіка підприємства. За ред. Покропивного С. Ф./ К.- 2000.- Розділ 13.

5. Каретнікова В. С. Планування діяльності підприємства/ Харків.- ХДПУ.- 1999.- Тема 1.

6. Планування діяльності підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. За заг. ред. Москалюка В. Є. / К.- 2002.- Тема 1.

7. Шепеленко И. Г. Экономика, организация и планирование производства на предприятии/ Ростов-на-Дону: Март.- 2002.- Тема 13.

Тема 2. Система планів підприємства

• Система планів підприємства

• Різновиди планів. Техніко-економічне й оперативне планування, їх спільні риси та відмінності

• Стратегічне і поточне планування. Зміст і структура поточного плану

• Інформаційна база планування

Міні-лексікон

Директивне планування.. Індикативне планування. Система планування і контролю. Система планів і звітів. Альтернативні плани. Періодичне планування. Неперіодичне планування. Планування зональних цілей або генеральне цільове планування. Стратегічне планування. Тактичне планування. Оперативне (поточне) планування. Зведене планування загальних результатів і фінансове планування

Побудова системи планування повинна відповідати низці вимог:

• цілеспрямованість;

• цільність і повнота;

• інтегрованість за змістом і у часі;

• гнучкість, ефективність.

Зміст планів має бути узгодженим як за вертикаллю (на всіх рівнях організаційної піраміди), за горизонталлю, а іноді (по проектах) – за діагоналлю. Узгодження може відбуватись послідовно або паралельно. Досягненню гнучкості сприяє розробка альтернативних планів.

Сукупність планів структурних підприємств, як організаційних одиниць, можуть створювати безперервну систему періодичного планування.

Якщо предметом планування стають проекти, то планування може набувати неперіодичного характеру.

На практиці обидва різновиди часто поєднуються в одну систему – інтегровану систему зведеного планування.

Найбільше поширеними у плануванні є такі підходи:

• планування загальних цілей або генеральне цільове планування;

• стратегічне планування;

• оперативне (поточне) планування;

• зведене планування загальних результатів і фінансове планування.

Сутністю генерального цільового планування є покладання головних цілей діяльності підприємства і визначення цілей-дій що випливають і з них.

Довгострокове планування охоплює період 10-15 років.

Планування досягнення цілей складає зміст стратегічного планування.

Стратегічне планування безпосередньо пов‘язане з діяльністю підприємств у так званому довгостроковому періоді.

Термін планування-5-10 років.

Середньотермінове планування здійснюється на найближчі 3-5 років.

У процесі поточного планування, на відміну від стратегічного, функціонування підприємств розглядається у межах так званого короткострокового періоду, тобто на базі визначення виробничої програми, заданого потенціалу і системи управління. Воно охоплює всі сфери виробничо-господарчої діяльності підприємства і підпорядковує їх досягненню цілей.

Короткотермінові плани - від 1 до 3 років.

Комплекс планів, що відображає функціональні сфери діяльності, включає: випуск продукції, її реалізацію, обґрунтування випуску виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами, визначення витрат і фінансових результатів.

В систему поточних планів входять також розробки планів у розрізі виробничих і обслуговуючих підрозділів підприємства.

В рамках поточного планування розробляються також окремі проектні здійснення зональних стратегічних і поточних планів, які не передбачають змін у потенціалі підприємства.

Прерогатива зведеного планування – визначення сукупних фінансово-економічних результатів діяльності підприємства (виторгу, витрат) і фінансове планування.

Основним завданням поточного плану у загальній системі планування на підприємстві є чітке визначення всієї сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення наміченим стратегічним планом цілей, конкретизованих щодо визначеного планового періоду (року).

Загальний порядок розробки поточного плану

Спочатку кожен із розділів плану розробляється зокрема як проектний варіант.

Далі відбувається взаємне коригування розділів до повного їхнього узгодження і збалансованості за матеріально-технічними ресурсами, за періодами виконання.

У розширеному варіантіпоточний план може мати наступні розділи:

1. Економічна ефективність виробництва

2. Норми і нормативи

3. Планування виробництва і збуту продукції

4. Матеріально-технічне забезпечення підприємства

5. Персонал і оплата праці

6. Планування витрат виробництва

7. Фінансовий план

8. Інновації

9. Інвестиції і капітальне будівництво

10.Соціальний розвиток колективу

11.Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

Класифікація методів планування

Класифікаційні ознаки

Методи планування

1.Вихідна позиція для розробки плану - ресурсний(за можливостями)

- цільовий (за потребами)

2.Принцип визначення планових - екстраполяційний

показників - інтерполяційні

3.Спосіб розрахунку планових - статистичний, факторний,

показників - нормативний,

- економіко-математичні

4. Варіантність розробки планів - одноваріантний

- багатоваріантний

5. Форми подачі планових показників - табличний, графічний, сітьовий

Структура планових органів може бути побудована за такими організаційними формами:

• із централізованими функціями планування;

• із децентралізованими функціями планування.