Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з планування.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
2.72 Mб
Скачать

Показники ритмічності та рівномірності виробництва:

  1. Плановий відсоток ритмічності Крпл, за декаду розраховується так:

Крпл = 100%,

де:

Дц – кількість роб. днів у декаді;

Дм– кількість роб. днів за місяць.

Фактичний відсоток визначається відношенням декадного фактичного випуску продукції до загального обсягу продукції, вироблених за місяць. Далі зіставляються плановий і фактичний відсотки.

  1. Коефіцієнт рівномірності Кр виконання виробничої програми розраховується за формулою:

Кр = ,

де:

Вфі – фактичний випуск продукції за і-ий день, але не більше планового, тис. грн.;

Впл.м – плановий випуск продукції за місяць, тис. грн.

Д – кількість робочих днів за місяць.

ОКП ґрунтується на системі техніко-економічних норм і нормативів використання всіх матеріально-технічних, трудових і грошових ресурсів.

Норматив – це еталон витрачання різних ресурсів на виробництво одиниці продукції, який є унфіфкованим, міжгалузевим і розрахованим на тривале використання.

Норма - науково обгрунтована величина витрачання економічних ресурсів на одиницю продукції в певних умовах господарювання.

Сукупність норм і нормативів створює нормативну базу – важливу частину інформаційної системи управління. Норми і нормативи класифікують за певними ознаками, до яких належать: вид ресурсів, термін дії норм, ступінь їх агрегування і метод розроблення.

Стабільні норми і нормативи залишаються незмінними протягом тривалого періоду. Змінні коригуються при зміні умов діяльності підприємства (ресурси, наприклад).

За ступенем агрегування розрізняють: специфіковані – з деталізацією нормованого ресурсу (норма затрат матеріалу) та зведені (загальні – норма на операцію, комплект).

Для ефективного управління нормативною базою підприємства створюється автоматизована система управління. На середніх і великих підприємствах робота з ОКП доручається спеціальному органу – БНГ – бюро нормативного господарства.

В умовах серійного виробництва залежно від його особливостей можуть застосуватись комплектні та подетальні системи ОКП.

Комплектні: машинокомплекти, вузлові, групові, система безперервного ОКП.

Подетальні: системи “на склад” (уніфіцировані й стандартні деталі); система „Р-Г” – розрядна система, використовується у багатономенклатурному серійному виробництві.

Виробнича програма включає: номенклатуру, кількість і терміни запуску – випуску продукції.

Завдання дільницям являють собою календарні плани запуску - випуску партій деталей, що закріплені далі за дільницею і входять у відповідні комплекти.

У процесі ОКП у серійному виробництві визначаються:

- розміри партій (серій) виготовлення виробів;

- нормативний розмір партії деталей і періодичність запуску – випуску;

- тривалість виробничих циклів виготовлення деталей вузлів і серій виробів;

- випередження запуску – випуску партій деталей і складальних одиниць;

- заділи.

Основні календарні нормативи ОКП у серійному виробництві – визначення серії виробів і нормативного розміру партії запуску деталей у виробництві.

Мінімальний розмір партії Пмін визначається так:

Пмін = ,

де:

tПЗ – норма підготовчого заключного часу, хв..;

tШТ – норма штучного часу на одну деталь, хв..;

б – коефіцієнт допустимих збитків часу на пере налагоджування устаткування; б = 0,06 – 0,1

Критерій вибору операції для різних tшт та tпз:

tшт / tпз => mах.

Періодичність запуску – випуску деталей Рз-в або ритм серійного виробництва визначається:

Рз-в = ,

де:

П – прийнятий розмір партії, шт.;

Nсд – середньодобова потреба у даній деталі;

Тривалість виробничого циклу складається з технологічного циклу і межопераційних перерв.

У серійному виробництві утворюються циклові заділи Zц у кожному підрозділі, а між ними – складські заділи Zскл.

Zц = Тц Ч Nсд,

де:

Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення деталей, год.;

Nсд – середньодобова кількість деталей, що витрачається на складання виробу, шт.;

Середній розмір складського запасу Zскл сер, шт.:

Zскл сер = Пі/2 + Zстр,

де:

Пі – партія поставки і-х деталей, шт.;

Zстр – страховий заділ, визначається з практичних даних, шт.

Масове виробництво характеризується стійким випуском обмеженої номенклатури виробів, великим обсягом випуску. У масовому виробництві використовуються такі подетальні системи ОКП:

  • за тактом потоку;

  • за термінами міжцехових подач;

  • за стандартними термінами міжцехових подач;

  • “на склад”.

Основні календарно-планові нормативи в масовому виробництві – такт і режим потокових ліній, кількість робочих місць та їхнє завантаження.

Важлива умова безперервності і ритмічності роботи потокового виробництва – створення і підтримка на регламентованому рівні заділів.

Заділи поділяються на внутрішньолінійні (циклові) та міжлінійні (міжциклові).

На перервно-потокових лініях створюються оборотні заділи. Графіки роботи лінії будуються так, щоб забезпечити найменшу величину оборотного заділу на початок або кінець зміни.

Одиничне виробництво характеризується виготовленням різних виробів одиницями або невеликими серіями за окремими замовленнями без регулярної повторювальності у плановому періоді.

Головне завдання ОКП на підприємствах цього типу полягає у забезпеченні:

- своєчасного виготовлення виробів відповідно до узгоджених термінів;

- рівномірного завантаження і роботи всіх виробничих підрозділів та ланок.

Об‘єктом планування є замовлення.

На підприємствах одиничного типу використовуються такі системи.

  • Позамовна – при короткому циклі складання виробу (до 1-го місяця).

  • Комплектно-вузлова і комплексно-групова – при тривалості складання циклу більше одного місяця.

Календарно-планові розрахунки включають:

  1. розрахунки тривалості виробничого циклу виготовлення виробу;

  2. визначення календарних випереджень у роботі окремих виробничих підрозділів із виготовлення виробу;

  3. складання плану-графіка виконання замовлень;

  4. складання зведеного графіка виконання замовлень;

  5. розрахунки завантаження устаткування і коефіцієнти його завантаження.

Тривалість виробничого циклу є провідним нормативом, на основі якого виконуються календарні розрахунки. Визначення тривалості циклу починається з побудови циклового графіка (циклограми) складання виробу. Випередження планується з метою забезпечення завершення виробничого процесу у запланований термін.

При виготовленні складних технічних виробів замість циклових графіків будують сітьові графіки.