- •Загальні вказівки
- •1 Програма Вступ
- •Стартерні акумуляторні батареї
- •Генератори
- •Стартери
- •Система запалювання
- •Системи контролю, освітлення, світлової і звукової сигналізації й допоміжне устаткування
- •Схеми ео сучасних автомобілів
- •2 Методичні вказівки з вивчення електричного і електронного устаткування автомобілів Вступ
- •Запитання для самоперевірки
- •Акумуляторні батареї
- •Запитання для самоперевірки
- •Генератори
- •Запитання для самоперевірки
- •Стартери
- •Запитання для самоперевірки
- •Система запалювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Системи контролю, освітлення, світлової й звукової сигналізації й допоміжного обладнання
- •Запитання для самоперевірки
- •Схеми ео сучасних автомобілів
- •Запитання для самоперевірки
- •3 Електронні та електромагнітні пристрої автомобілів, їх розрахунок та контрольні завдання
- •3.1 Випростувальні пристрої
- •3.2 Електронні підсилювачі
- •Розв’язок
- •Черговість розрахунку
- •3.3 Акумуляторна батарея
- •Розв’язок
- •3.4 Регулятори напруги
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Контактно-батарейна система запалювання
- •Розв’язок
- •3.6 Контрольне завдання
- •4 Лабораторні роботи
- •4.1 Дослідження акумуляторної батареї Мета роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Свинцевому акумуляторі:
- •Основні характеристики стартерних акумуляторних батарей
- •Технічне обслуговування акумуляторних батарей
- •Опис схем випробувань
- •Зміст роботи
- •Контрольні запитання
- •4.2 Перевірка технічного стану, діагностуваня та дослідження автомобільних генераторів Мета роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Принцип дії генератора струму з контактними кільцями
- •Принцип дії безконтактних індукторних генераторів змінного струму
- •Змінного струму:
- •Конструктивне виконання генератора змінного струму типу 37.3701
- •Технічні та електричні характеристики генераторів
- •Змінного струму від швидкості обертання його ротора
- •Експлуатація генераторів та їхні основні несправності
- •Характерні несправності генераторів та генераторних установок
- •Технічне обслуговування генераторів
- •Перевірка деталей, вузлів генератора та їх ремонт
- •Опис схеми дослідження генератора
- •Зміст роботи
- •Контрольні запитання
- •4.3 Перевірка технічного стану, діагностУвання та дослідження стартерів Мета роботи
- •Будова і принцип роботи стартера
- •Основи методики перевірки стартерів
- •Якоря стартера Перевірка стартера в режимі повного гальмування
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •4.4 Дослідження параметрів системи запалювання Мета роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Системи запалювання
- •Контактним переривником:
- •Системи запалювання:
- •Розподілом високої напруги по циліндрах:
- •Електронного запалювання:
- •Системи запалювання:
- •Опис схеми дослідження системи запалювання
- •Зміст роботи
- •Контрольні запитання
- •4.5 Перевірка технічного стану та діагностування електромеханічних і електронних приладів додаткового електрообладнання автомобілів Мета роботи
- •Перевірка стану звукових сигналів
- •Регулювання звукових сигналів
- •Регулювання реле сигналів
- •Перевірка технічного стану електродвигунів обігрівачів, склоочищувачів тощо
- •Перевірка справності роботи склоочищувача сл136
- •Перевірка справності реле переривистої роботи склоочищувача рс431
- •Перевірка і регулювання мікровимикача економайзера вимушеного холостого ходу
- •А) на карбюраторі; б) перевірка справності
- •Перевірка електропневмоклапана
- •Перевірка блока керування економайзером вимушеного холостого ходу
- •Перевірка блоку керування системою ступеневого впуску повітря
- •4.6 Ознайомлення з конструкцією, принципом роботи основних моделей антиблокувальних систем гальм автомобілів Мета роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Модулятора з роками
- •Гальмуванні на неоднорідному покритті
- •Виникненні моменту розвороту(пристрій gма)
- •- Підсилення гальм; - розподіл гальмівних сил; - системи abs, tcs, esp - блок ecu Cистеми керування автомобілем
- •Індивідуальне завдання
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
3.2 Електронні підсилювачі
Самими поширеними електронними пристроями, які застосовуються в системах автоматики є підсилювачі, призначені для підсилення відносно малих сигналів. Розрізняють підсилювачі напруги, струму і потужності, а також підсилювачі попередні (підсилювачі напруги) і підсилювачі потужності. Попередні транзисторні підсилювачі, складаються з одного або декількох каскадів підсилення. При цьому всі каскади підсилювача характеризуються загальними властивостями. Відмінність між ними може бути тільки кількісна: різні струми, напруги, різні значення резисторів, конденсаторів і т.п.
У попередніх підсилювачах застосовуються резистивні схеми каскадів (із реостатно-ємнісним зв'язком). В залежності від способу подачі вхідного сигналу і отримання вихідного підсилювальні схеми отримали наступні назви:
із спільним емітером – СЕ (рисунок 3.3 а); із спільною базою - СБ (рисунок 3.3 б); із спільним колектором (емітерний повторювач) - СК (рисунок 3.3 в).
Найбільш поширеною є схема із СЕ. Схема з СБ в попередніх підсилювачах використовується рідко. Емітерний повторювач має найбільший вхідний і найменший вихідний опір, тому його застосовують при роботі з високоомними перетворювачами як перший каскад підсилювача, а також для узгодження з низькоомним резистором навантаження.
Рисунок 3.3 - Схеми однокаскадних підсилювачів
Приклад 3.2.1 Здійснити розрахунок однокаскадного підсилювача низької частоти на біполярному транзисторі. Вихідні дані: тип транзистора; схема підсилювача (із спільним емітером, рисунок 3.3 а); робоча точка транзистора в стані спокою; опір навантаження підсилювача, Rн; опір резистора в колі колектора, RК; найменша гранична частота сигналу підсилення, fн; спад напруги на резисторі RЕ, яку вибирають у відповідності до вимог температурної стабільності підсилювача.
Деякі значення є загальними для всіх варіантів: колекторний струм транзистора ІК=1 мА; напруга між колектором та емітером транзистора UКЕ=5 В у стані спокою. Опір навантаження Rн беруть таким, як попередньо розрахований вхідний опір підсилювача Rвx, тобто вважають, що даний підсилювач має в якості навантаження такий самий каскад підсилення.
Розрахувати:
напруги на елементах схеми підсилювача;
струми, що протікають через елементи схеми;
коефіцієнт підсилення за напругою в області середніх частот К0.
Розв’язок
1 Спад напруги на колекторному резисторі у стані спокою
UК = IК ·RК.
2 Струм бази транзистора у стані спокою
ІБ = ІК/h21E.
3 Струм дільника, який протікає через резистори R1 i R2, беруть в п’ять разів більшим від струму бази
ІП = 5 ·ІБ.
4 Розраховують напругу живлення схеми як суму трьох напруг
ЕК = UКЕ + UК + UЕ.
5 Визначають спад напруги на резисторі R2 дільника напруги як суму двох напруг
U2 = UE + UБЕ.
Напругу UБЕ вважають однаковою для всіх варіантів і вона дорівнює 0,2 В.
6 Визначають спад напруги на резисторі R1 як різницю напруги живлення ЕК і спаду напруги на резисторі R2
U1 = ЕК – U2.
7 Розраховують опір резистора R2 за законом Ома
R2 = U2 / ІП.
8 При розрахунку опору резистора R1 необхідно враховувати, що через нього протікає сума струмів
R1 = U1 / (ІП + ІБ).
9 Визначають вхідний опір підсилювача Rвx, як еквівалентний опір трьох паралельно ввімкнених резисторів R1, R2 i h11E.
10 Опір навантаження підсилювача вибирають такий самий, як вхідний опір:
Rн =Rвx.
11 Розраховують опір резистора RЕ за законом Ома
RЕ = UЕ / (ІК + ІБ).
12 Визначають ємність шунтуючого конденсатора СЕ в емітерному колі за наближеною формулою
СЕ = 1 / (2 · ·ƒн ·RЕ),
де RE = 2 h12E / h22E.
13 Визначають ємність роздільного конденсатора на вході схеми за наближеною формулою
СБ = 1 / (fн ·Rвх).
14 Ємність роздільного конденсатора на виході схеми розраховують аналогічно, але замість Rвх беруть Rн
СК = 1 / (ƒн ·Rн).
15 Визначають коефіцієнт підсилення за напругою в області середніх частот
K0 = h21E ·Rкн / h22E,
де Rкн – еквівалентний опір паралельно ввімкнених резисторів RК, Rн і Rвих; Rвих = 1 / h22E – вихідний опір транзистора.
16 Потужність РК=UКЕ·IК, яка розсіюється на колекторі не повинна перевищувати максимально допустимої потужності РКmax, і приведена в таблиці 3.7. Здійснюють перевірку цього співвідношення. При перевищені потужності необхідно змінити режим роботи транзистора, зменшивши струм колектора до 0,5 мА.
17 Потужність, яка розсіюється окремо на резисторах RК і RЕ, вибирається у два рази більшою за розрахункову. Приводять отримані значення потужностей.
18 Привести опис роботи схеми підсилювача та призначення окремих елементів схеми.
Приклад 3.2.2 Розрахунок транзистора в ключовому режимі
Визначити, при якій мінімальній вхідній напрузі транзистор буде працювати в режимі насичення (рисунок 3.4). Прийняти, що на границі режиму насичення = 0.9 ( - коефіцієнт підсилення за струмом в схемі зі спільним емітером).
Рисунок 3.4 – Схема ввімкнення транзистора в ключовому режимі