3. Філософія як світогляд .

Головна проблема філософії є взаємовідношення людина - світ. Найпошир. було положення, сформ. Ф.Енгельсом, він вважав, що осн. питання філ. - питання про відношення мислення до буття. Такий підхід базується на тому, що існують явища матер. і дух. В цьому питанні він виділяє 2 сторони - що є первинним та пізнаванний світ. В зал. від способу рішення 1сторони поділ на матеріалістів та ідеалістів. розлядаючи 2 сторону, а саме питання про пізнаванність світу, філософи також стояли на різних позиціях. Значна кількість дотрим. оптимістичн. позицій, проголошуючи могутність розуму, його необмежені пізн. Можливості. песиміст. позиція була представлена спочатку скептиками. згодом агностиками. Відмінною від позиції Енгельса стала позиція А.Камю. Вважав питання про сенс життя найбільш важл.

Міфологія була першою спробою систематизованого абстрактного пояснення та відповіді на питання: чому, в силу яких причин, під впливом чого, або з чого виникло все, що існує. Для подальшого виникнення філосо­фії суттєвим було те, що вже раніше за часів міфу, постало питання про по­ходження світу, небесних тіл і таке інше. Більш того, міфологія створила де­кілька пояснювальних конструкцій, які пізніше лягли в основу перших гре­цьких філософських ідей. Філософія, в певному смислі перейняла самі питання у міфології, релігії і сформулювала їх у більш "чистій" формі раціонального вчення про першооснову.

Разом із питаннями про походження світу багато уваги приділялось людині, її народженню, стадіям життя, смерті. Але в дивовижних спле­тіннях міфологічних образів мала місце і пробивала собі дорогу абстра­гуюча робота думки - аналіз, узагальнення, особливе символічне уявлен­ня про світ як ціле.

Таким чином, міфологія за всіма своїми ознаками є передумовою філософії, оскільки міф не якась примхлива видумка, а певна первісна мова описання світу. При цьому міфологія має здатність об'єднувати усі знання про світ у єдине ціле, що дозволяло легко та доступно орієнтува­тися людині в сучасному їй світі. Міф володіє логікою пояснення склад­них питань, які мають філософський характер.

Формування та розвиток філософії відбувалось і під впливом релі­гії, в якій є дуже багато спільного з міфологією. І в першу чергу це орієн­тація на ірраціональний спосіб пояснення світу. Релігія - це така форма світогляду, в якій осягнення світу здійснюється через його роздвоєння на

4.Філософія в системі культури

а) Елементами науково знання є факти, закономірності, теорії. Знання регламентуються вже на імпиричному рівні. А філ. висновки не підлягають емпір. перевірці. Наука розлядає лише фрагмент світу, а не в цілому. Сутність філ. - розмірковування над загальними проблемами у системі людина-світ.

Наука відпов. На питання чому?, а філ - для чого? з якою метою? Наука покликана обслуг. Практичні потребиа філ. Обґрунтовує ідеал, повяз. З пошуком сенсу життя людини та суспільства.

В науці завжди є фундам. теорія - парадигма, яку приймають усі вчені, що працюють в даній області. У філ ніколи не було єдиної парадигми, тут ми вступаємо в царство свободи духу(можна прийняти будь яку точку зору)Це зближує з мистецтвом. Також зближує з мистецтвом те, що вони носять особистісний та суб’єктивний характер, завжди на творах лежить відбиток особистості

Наука еволюціонує по типу природно-істор. прогресу, поступальним рухом від нижчих форм до більш досконалих. Філ та мистецтву притаман. соціокультурний тип прогресу, при якому кожна нова

форма розгляд. як самоцінна і НЕ порівн.. з інш. З точки зору прогресивності. Поява нових філ. вчень Не обезцінює змісту раніше створених, а лише збільшує розмаїття можливих самодостатніх систем світобачення.

Якщо питання науки питання і проблеми знах. остаточне рішення в обмежений час,то філ. питання не піддаються остаточн. вирішенню.

б) Ф-ції філ.

-світоглядно-регулятивна. філ. здатна дати людині світогляд, здійснити вплив на її орієнтацію у світі.

-методологічна. Філ відіграє велику роль при формуванні наук. теорій, що проявл. вже в тому, що самі вчені ставлять питання про засади свого знання. Будь-яка наук. діяльність вимагає від дослідника володіння філ. методологією.

-загальнокультурна. Філософія здійснює загально культ. синтез, інтегруючи усі види людського досвіду і форм. на цій основі категорії і цінності. ”Культура духу - філософія” - Цицерон

-психотерапевтична. виходить на 1 план в періоди сусп. нестабільності. Епікур зазначив, що порожні слова того філ., котрі не лікують жодного страждання людини. Як від медицини нема жодної користі, якщо вона не лікує жодної хвороби тіла, так і від філ .- якщо вона не лікує жодної хвороби душі

-гуманістична. Філ. утверджує в суті явищ людину як найвищ. Цінність світу, вона покликана сприяти форм. гуманіст. цінностей і ідеалів, утвердження позитивного смислу життя.

-теоретико-пізнавальна. здатність філ. проникати в сутність явищ. зясов. зв’язки між ними. Філ.-форма пізнання, пошук істини, спроба проникнути в світ речей, ідей, явищ.

в) гуманізм-в широкому значенні-система поглядів, що визнач. Людину як вищу цінність, її право на свободу, щастя тощо. У вузькому значенні-культурний рух епохи Відродження.