- •1.Характеристика світогляду
- •2. Істор.Світ.
- •3. Філософія як світогляд .
- •4.Філософія в системі культури
- •5. Досократівський період ант ф.
- •6. Філософські погляди Сократа
- •7.Вчення Платона.
- •8.Філософські погляди Аристотеля.
- •9.Філософія пізньоантичного періоду
- •10.Філософія Середньовіччя:
- •11.Філософія епохи Відродження.
- •12. Філософія Нового Часу.
- •13.Філософія Нового Часу.
- •14.Кант:
- •15. Гегель: об'єктивний ідеалізм та діалектичний метод.
- •16.Л.Фейєрбах
- •17.. Філософія марксизму: .
- •18. Філософська думка в Україні:
- •19. Філософська думка в Україні:
- •20.Філософія Григорія Сковороди: вчення про "дві натури" та "три світи".
- •21. Філософія життя:
- •22.Філософія екзистенціалізму: загальна характеристика та основні представники.
- •23. Філософська герменевтика: основні проблеми та основні представники.
- •24. Філософія позитивізму та постпозитивізму:
- •25. Філософська онтологія: категорія буття та її форми:
- •26.Категорії діалектики: сутність та явище
- •27.Категорії діалектики: причина та наслідок
- •28.Категорії діалектики: необхідність та випадковість
- •29. Категорії діалектики
- •30. Категорії "зміст" і "форма": зміст та взаємодія.
- •32.Закони діалектики
- •33. Закон єдності і боротьби протилежностей: зміст та основні категорії.
- •34. Закон заперечення заперечення: зміст та основні категорії.
- •36. Проблема пізнаваності світу: різні підходи в історії філософської думки.
- •37.Наукове пізнання.
- •38.Людина як преді Філ. Осмислення.
- •39. Людина як преді Філ. Осмислення.
- •40.Свідомість як фундаментальна властивість людини.
- •41. Свідомість як фундаментальна властивість людини.
- •42. Філософський аналіз суспільства: об'єктивне і суб'єктивне в суспільних процесах, специфіка суспільних законів.
- •44.Основні категорії етики:добро та зло.
- •45.Осн категорії етики: свобода та відповідальність.
- •46.Сутність моралі.
- •Характеристика світогляду
1.Характеристика світогляду
а) Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають загальне розуміння світу і місце в ньому людини. Тобто основою світогляду є знання, які формуються всім життям, комплексом природничих та суспільних наук. Але світогляд не просто сума знань, а їхній «сплав», їхнє складне переплітіння. Для світогляду дуже важливе, щоб знання стали переконанням, способом життя і визначали норми поведінки. Тут світогляд стискається з мораллю.
б) основні компоненти:
-пізнавальний-узагальнене знання про світ
-ціннісно-нормативний-цінності(поширені у суп. Уявлення про осн.життєві цілі та способи їх досягнення),ідеали, норми.
-емоційно-вольовий-щоб знання, цінності та ідеали реалізувалися в практичних вчинках і діях,необх.їх перетворення в особистісні переконання, вироблення певної психолог. установи на готовність діяти.
У світогляді виділяють світорозуміння пізнавально-інтелект. Рівень та світовідчуття – емоційно - психолог. рівень. Тобто у форм. світогляду бере участь не тільки розум, а й емоціїю
2. Істор.Світ.
а) Оскільки істор. епохи відрізнялися одна від одної рівнем розвитку культури, ек. і політ. ладом, рівнем розвитку пізнання, то світогляд в різні епохи відрізн., виступаючи у виді різноманітних форм світогляду - міф, релігія, філософія. Міф та релігія відрізн. своєрідним трактуванням явищ оточуючого світу та людини. Першою спробою дати питання на світогл. питання був міф. Метафорична форма викладу думок, злиття уяви, фантазії з самою реальністю, олюднення природи дає змогу розгляд. Цей тип як емоційно-образну свідомість дитинства людства. Релігійний базується на вірі в Бога, тобто прийняття відповідних положень без доказів-основа реліг. світогляду. Але міф та релігія зі своїми готовими, раз і на завжди даними відповідями вже не могли задовольнити зрост. інтерес людини до пізнання, узагальнити накопичений досвід. Саме в цей час зявл. перші філософи. Вони розкріпачують мислення, звільняють його від кордонів.
б) Філ. - особливий вид дух. діяльності, якому притаманний ряд рис, які зближують ії з деякими інш. сферами та відокремлюють від них. Виявлення специфіки філ. здійсн. через порівн. її з наукою
1.Елементами науково знання є факти, закономірності, теорії. Знання регламентуються вже на імпиричному рівні. А філ. висновки не підлягають емпір. перевірці. Наука розглядає лише фрагмент світу, а не в цілому. Сутність філ. - розмірковування над загальними проблемами у системі людина-світ.
2.Наука відпов. на питання чому?, а філ - для чого? з якою метою? Наука покликана обслуг. Практичні потребиа філ. обґрунтовує ідеал, повяз. з пошуком сенсу життя людини та суспільства.
3.В науці завжди є фундам. теорія - прадигма, яку приймають усі вчені, що працюють в даній області. У філ ніколи не було єдиної парадигми ,тут ми вступаємо в царство свободи духу(можна прийняти будь яку точку зору)
4.наука еволюціонує по типу природно - істор. прогресу, поступальним рухом від нижчих форм до більш досконалих. філ притаман. Соціокультурний тип прогресу, при якому кожна нова форма розгляд. як самоцінна і НЕ порівн.. з інш. З точки зору прогресивності.