26.Категорії діалектики: сутність та явище

а) Сутність - філ. категорія, яка фіксує внутр. зміст предмету, сталі, глибинні, необхідні зв’язки елементів предмету як системи. Через сутність виявл. осн, головне в предметі.

Явище - категорія, яка фіксує зовн. сторони існування дійсності, виражає форму прояву сутності. Явище багатше, ніж сутність, бо містить у собі не тільки виявл. змісту, але й будь-які випадкові стосунки, особливі риси останнього.

б) Сутність та явище нерозривно пов’язані між собою-немає сутності, яка ніяким чином не проявлялась би, не існує і явища, котре не було б пов’язано з сутністю. Ці поняття є співвідносними категоріями. Сутність являється, явище суттєве. Близькою до сутності є категорія ЗАКОН, т.е. пізнання сутності передбачає розкриття глибинних зв’язків, тобто законів. Сутність і закон-це загальне і необхідне, явище - одиничне, випадкове. Сутність - прихована, не лежить на поверхні, наука повинна її відкрити. ”Якщо форма прояву і сутність речей співпадали, то наука була б зайвою” - Маркс.

Агностицизм розкриває діалект. Зв’язок сутності і явища. Ця пара категорій дозволяє встановити визначеність предмету, відсікаючи несуттєві зв’язки та випадкові відношення.

27.Категорії діалектики: причина та наслідок

а)Всесвіт являє собою суцільний взаємозв’язок предметів і явищ. Процес його пізнання здійснюється від абстрактного розуміння причинності до пізнання конкретних причинних залежностей у різних сферах дійсності й до дослідження самої категорії причинності. Ще за Аристотеля під причиною розуміли явище, дія якого викликає, породжує інше явище-наслідок. Поняття причина широко вживається і в нашому буденному мисленні. Ми говоримо про причину, коли прагнемо пояснити, чого щось відбувається або починає існувати, в чому полягає джерело або мотив нашої дії тощо.

б)Категорії причина та наслідок узагальнюють і відокремлюють одну із конкретних і специ. форм взаємозв’язку, зокрема ту, що свідчить про те, що кожне явище чи група, які взаємодіють між собою, породжує інші. Тобто явище, яке викликає до життя інші явища, виступає стосовно другого як причина. У свою чергу рез-том дії причини є наслідок. при цьому необх. відрізняти причину від приводу. Привід-подія, яка безпосередньо передує іншій події, створює можливості для її прояву, але НЕ породжує і не визначає її. Причинно-наслідковий зв’язок має свої особл., завдяки чому їх можна виявити та дослідити. Одна з них-певне слідування явищ у часі-причина передує наслідку. Це поясн. тим. що між прич. І наслідком існує “генетичний” зв’язок. На певному ступені розвитку причина продовжує наслідок. важливий момент цього зв’язку-необхідний характер. Це означає, що певна сукупність причин і умов викликає певні наслідки. в цьому полягає тотожність причини та наслідку(зміни в прич. ведуть до змін в насл)

в)Детермінізм - філ. вчення про об’єктивний закономірн. взаємозв’язок та взаємообумовл. речей, процесів та явищ в реальному світі.