Література

1. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. – К.: МАУП, 2002. - С. 14 – 36.

2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця. –К.: Ін-т екон.прогнозув.; Фенікс, 2003. – С. 829 - 866.

3. Зиядуллаев Н. СНГ в глобальной экономике: стратегия развития и национальная безопасность //МЭМО. - 2005. - №4 – С. 29 – 34.

4. Ковалев Е. Новые аспекты мировой продовольственной проблемы //МЭМО. - 2005. - №3. – С. 3 – 9.

5. Лук’яненко Д. Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 85-126.

6. Ломакин В. К. Мировая экономика. Учебник для Вузов. – М.: "Юиити-Даиа", 2007. – С. 78-83.

7. Подберезский И. Глобализация – неотвратимая и желанная ? //МЭМО. - 2002. - №12. – С. 98 – 103.

8. Поздняков Э. Изменение климата на Земле: причины и возможные последствия //МЭМО. - 2005. - №4. – С. 68 – 73.

9. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.: Кондор, 2008. – С. 333‑353.

4. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – 2‑ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 51-67.

10. Шишков Ю. Глобализация – враг или союзник развивающихся стран? //МЭМО. - 2003. - №4. – С. 3 – 14.

11. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. – М.: ЗАО «Изд-во Экономика», 2003. – С. 12-27.

21.1. Глобалізація міжнародної економіки. Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні і негативні наслідки

Глобалізація є безпосереднім наслідком процесів інтернаціоналізації, які охоплюють усі сфери буття людини та суспільства (економіку, політику, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку) й закладають її матеріальну, інституційну та політичну основу.

Інтернаціоналізація міжнародної економіки здобула якісно нових ознак і піднялася на більш високу ступінь розвитку - стадію глобалізації у 80-х роках ХХ ст., змістом якої є формування та подальший розвиток єдиної цілісної системи світового суспільного виробництва на базі нових інформаційно-комп'ютерних технологій.

Як процес, глобалізація означає складний комплекс трансграничних взаємодій між економічними суб’єктами, що проявляється в інтенсифікації потоків товарів, послуг, технологій і фінансових коштів, у посиленні впливу міжнародних інститутів, в поширенні діяльності транснаціональних і багатонаціональних корпорацій, у зростанні масштабів трансграничних комунікаційних й інформаційних обмінів тощо.

Як комплексне геоекономічне, геополітичне й геогуманітарне явище, глобалізація в цілому характеризується:

• комплексною інтеграцією світових ринків, регіональних економічних систем, усіх сфер людської діяльності; поступовим перетворенням світового економічного простору в цілісну структуру, де безперешкодно переміщуються капітали, товари, послуги, де вільно поширюються ідеї й пересуваються їхні носії, стимулюючи розвиток сучасних інститутів і вдосконалюючи механізми їхньої взаємодії;

• інтенсифікацією регіональних інтеграційних процесів, що призводить, з одного боку, до виникнення єдиного економічного простору та отримання відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва, а з іншого, - до сегментації світового ринку, до секторизації єдиного світового господарства внаслідок створення відносно замкнених торгово-економічних блоків та інтеграційних угрупувань;

• розширенням сфери діяльності транснаціональних компаній, створення системи транснаціональної економічної дипломатії;

• зростаючим значенням інтелектуально-інформаційних та комп’ютерно-комунікаційних складових економічного розвитку;

• прискореними темпами фінансової та інвестиційної централізації;

• поступовим "розмиванням" економічних кордонів країн тощо.

Глобальна економіка може бути визначена як економіка, ключові елементи якої мають інституційну, організаційну і технологічну можливість працювати як єдине ціле у реальному часі в планетарному масштабі. Це економіка, в якій посилюється взаємозалежність національних економік на основі поглиблення транснаціоналізації виробництва, розподілу, обміну та споживання валового глобального продукту.

Джерела економічної глобалізації:

• науково-технологічний прогрес;

• поширення форм економічної лібералізації;

• феномен транснаціоналізації;

• формування "однорідних" засобів масової культури та глобальної ідеології.

Переваги економічної глобалізації:

• розширення ринків;

• зростання економії на масштабах виробництва;

• збільшення виграшу від торгівлі на взаємовигідній основі;

• підвищення продуктивності праці.

Недоліки:

• нерівномірність розподілу переваг глобалізації;

• збільшення розриву в рівнях заробітної плати;

• перенесення виробничих потужностей у країни периферії ;

• посилення навантаження на світову екосистему.