Тема 10. Міжнародне портфельне інвестування Основні питання для вивчення

Зародки теорії портфельного інвестування

Дж. Ст. Міль (30-40 рр. ХІХ ст.): вперше почав досліджувати процеси міграції капіталу; за допомогою статистики довів, що капітал як і товари може бути мобільним. Припустив, що в колонії з метрополій експортується надлишкова частина капіталу, яка відповідає за зниження норми прибутку на виробництві внаслідок його "перенасичення" (в термінах сучасної науки – внаслідок дії закону спадаючої граничної продуктивності) або взагалі є не затребуваною.

Марксистська теорія: в основі процесів вивозу капіталу – дія закону тенденції норми прибутку до зниження. К. Маркс доводить, що капітал вивозиться за кордон не тому, що він є зайвим в своїй країні, а тому, за там він може отримати більш високу норму прибутку. В подальшому В. Ленін і Р. Гільфердінг пов’язали процеси експорту капіталу з нерівномірністю розвитку різних країн та регіонів світу і пануванням монополій.

Л. Вальрас закладає передумови аналізу міжнародної інвестиційної та платіжної позиції будь-якої країни. Правило Вальраса: вартість імпорту країни повинна дорівнювати вартості експорту та чистого припливу зарубіжних активів і процентів по них.

Сучасні теорії

І. Теорії мега- та макрорівня

Неокласика: аналіз причин руху капіталів з позицій теорії факторних переваг. Висновок: капітал в різних формах залишає країну, де його продуктивність є низькою, і прямує до країни з порівняно вищою продуктивністю (Е. Хекшер, Б. Олін, Р. Нурксе, Б. Іверсен).

Неокейнсіанство: досліджуються причини та наслідки міжнародної міграції капіталів, її взаємозв’язок із коливаннями сукупного попиту та його окремих елементів (споживчих видатків, інвестицій, державних видатків і чистого експорту), рівнем зайнятості та внутрішніх заощаджень, динамікою ставки відсотка та реального обмінного курсу. Модифікація основної макроекономічної тотожності для відкритої економіки ( ( I - S )+ Хn = 0 ) дозволяє зробити висновок: рух капіталу з країни визначається станом її платіжного балансу. У разі, якщо експорт товарів і послуг країни буде менше за імпорт, капітал залишатиме її кордони і навпаки (Є. Домар, Р. Харрод). Також доводиться, що результати макроекономічної стабілізаційної державної політики в значній мірі залежать від міжнародної мобільності фінансових активів і від ступеня впливу конкретної національної економіки на процеси ціноутворення на світовому фінансовому ринку ( Р. Манделл, М. Флемінг).

Теорії трансформації сучасного фінансового капіталу: досліджується вплив глобалізації та транснаціоналізації на динаміку і структуру світового фінансового капіталу; визначається його структуроформуюча роль в сучасних глобальних соціально-економічних трансформаціях та аналізуються новостворені механізми контролю над виробництвом, розподілом, обміном та споживанням глобального продукту; підкреслюється його вагомий внесок в нерівномірність розподілу благ глобалізації (І. Валерстайн, В. Іноземцев, О. Тоффлер, Л. Туроу, І. Фамінський).

Макротеорії портфельних інвестицій: проводиться макроекономічний аналіз рівня прибутковості цінних паперів, міри політичного і комерційного ризику портфельного інвестування в порівнянні з реальними капіталовкладеннями (Р. Кевіс, А. Юасей, Р. Кенен та ін.); досліджується стан фінансових ринків та їх вплив на політику прийняття рішень в галузі видатків, зайнятості, виробництва, видатків і цін (Дж. Тобін, Нобелівська премія, 1981 р.).

Теорії економічного зростання: міжнародні портфельні інвестиції розглядаються в контексті валового національного нагромадження та як зовнішній каталізатор економічного підйому (Г. Джонсон, С. Кузнец, Г. Хаберлер, Дж. Хікс); за допомогою економетричних досліджень підтверджується синхронність періодів інтенсивного економічного зростання та підвищених темпів розвитку фінансового посередництва⁹ (Дж. Херлі, Е. Шоу).

Теорія "втечі" капіталів: досліджуються причини, форми, короткострокові та довгострокові наслідки легальної й нелегальної втечі капіталів з країни; розробляються методики оцінки масштабів та критичних параметрів цього явища, насамперед, з точки зору вимог національної безпеки (О. Булатов, Д. Каддінгтон, Ч. Кінделбергер).

Теорії взаємодії іноземних портфельних інвесторів з державою: науково обґрунтовуються і розробляються концепції, принципи, механізми та інструменти державного регулювання портфельних іноземних інвестицій (У. Баффет, Дж. Сорос).

ІІ. Теорії мікрорівня

"Портфельні теоріі":

- математичний аналіз оптимізації прибутковості портфелю інвестицій окремого інвестора в умовах невизначеності, ризику і множини альтернатив (Г. Марковіц, Нобелівська премія, 1990 р.);

- аналіз факторів, що впливають на рішення інвестора щодо структури портфелю інвестицій, модель оцінки впливу систематичного та несистематичного ризиків ринку капіталу на динаміку ринкової вартості довгострокових фінансових активів; обґрунтування доцільності диверсифікації активів (Е. Елтон, М. Грубер, Я. Моссін, У. Шарп);

- визначення методів оцінки та прогнозування ринкової вартості первинних та вторинних цінних паперів (Ф. Блек, Р. Мертон, М. Скоулз У. Шарп).

Теорія недосконалої конкуренції на ринку капіталів: аналізуються проблеми асиметричності інформації, недобросовісної поведінки, “помилкового вибору”, зловживання монопольними перевагами (Р. Купер, Я. Бгахваті, С. Хаймер, Р. Лакруа).

Теорія мережевих взаємодій суб’єктів фондового ринку: досліджуються передумови й закономірності формування динамічної системи взаємозв’язків в умовах конфлікту чи погодження інтересів портфельних інвесторів; визначаються основні типи мережевих взаємодій та відповідних механізмів розподілу фінансових ресурсів і інформації; аналізується їх вплив на динамічну рівновагу світового фондового ринку; проводиться моделювання оптимальної структури фінансових мереж(М. Кастельс, В. Кляйн, Р. Патюрель, Х. Тореллі).

Теорії стратегічного управління портфельними інвестиціями: досліджуються альтернативні варіанти поведінки інвестора в залежності від сформованої ними "піраміди цілей", поточної ринкової позиції та наявних фінансових ресурсів (П. Дракер, М. Портер, К. Прахалад, Д. Тісс, Г. Хемел).

Теорії рентоорієнтованої поведінки на фондовому ринку: ринкові процеси досліджуються через призму конфлікту економічних та соціально-політичних інтересів окремих суб’єктів або груп, що конкурують між собою у боротьбі за ті чи інші права власності; в якості основного джерела додаткових переваг інвестора розглядається виключно перерозподіл ресурсів, навіть якщо він може завдати шкоди або збитків іншим особам чи суспільству в цілому (Г. Александер, Дж. Бейлі, О. Івантер, Дж. Туліо, У. Шарп).