Тема 22. Інтеграція України у світову економіку Основні питання для вивчення

22.1. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.

22.2. Вашингтонський консенсус: проблеми і наслідки. Пост-Вашингтонський консенсус.

22.3. Україна у процесах європейської інтеграції.

22.4. Участь України у регіональних інтеграційних угрупуваннях.

22.5. Проблеми формування стратегії економічного розвитку в Україні.

Література

1. Давлеткильдинова Р. С, Былынь В. Р., Целыковская Н. П. Международные отношения: Текст лекций. – СПб.: СПбГУ, 2001. – С. 44‑78.

2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т. екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – С. 829‑884.

3. Зверев Ю.М. Мировая экономика и международные экономические отношения: Учебное пособие. – Калининград.: Калинингр. ун-т., 2000. ‑ С. 20‑32.

4. Ломакин В. К. Мировая экономика. Учебник для вузов. – М.: Юиити-Даиа, 2007. – С. 359‑377.

5. Масловська Л. До питання оцінки передумов інтеграції України в ЄС // Економіка України. – 2008. – №7. – С. 72‑79.

6. Міжнародна економіка: підручник / За ред. В.М.Тарасевича. –К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 203‑210.

7. Міжнародні стратегії економічного розвитку / Під ред. А.О.Задої. – Д.: ДУЕП, 2008. – С. 277‑307.

22.1. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій

Серед геополітичних змін останнього десятиріччя XX ст. найзначнішими є: ліквідація СРСР, припинення на існування воєнно-політичного блоку країн Варшавського Договору, утворення незалежної України разом з іншими країнами пострадянського простору.

Територіальне розташування України, її розміри, чисельність населення, природні ресурси в поєднанні з потужним потенціалом у науковій, економічній та інших сферах суспільного життя дають нашій країні можливість вступити до ЄС за умови певного рівня ринкових трансформацій. В той же час гармонійне включення України до системи глобальних світогосподарських зв’язків дозволить підвищити ефективність й конкурентоспроможність національної економіки та рівень добробуту громадян.

Перешкоди інтеграції України в світове господарство: успадкована монополізація державою зовнішньої торгівлі; підприємства не мали досвіду виходу на світовий ринок; їх технічна оснащеність, витрати виробництва та якість продукції й її ціни не відповідали світовому рівню; в структурі економіки домінують матеріалоємні й енергоємні, фізично та морально застарілі виробництва, несприйнятливі до нововведень; одностороння орієнтація господарства на важку індустрію тощо.

Потенційні можливості інтеграції України в світове господарство: вигідне географічне положення, багаті поклади корисних копалин, наявність родючих сільськогосподарських земель, кваліфікованих кадрів, торгових транспортних шляхів з відповідною інфраструктурою тощо.

Умови ринкової трансформації української економіки формувалися зі створенням законодавчої бази (закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність України", "Про захист іноземних інвестицій", "Про загальні основи створення і функціонування економічних зон" та ін.) і відповідних інституцій (утворено відповідні комітети Верховної Ради України та міністерства Кабінету Міністрів України, Державну митну службу тощо). Це зумовило перші позитивні результати: ліквідована монополія держави на зовнішню торгівлю; надання підприємствам можливості виходу на зовнішній ринок і здійснення зовнішньоторговельних операцій у валюті; лібералізація цін зовнішньої і внутрішньої торгівлі; введено єдиний ринковий курс національної валюти та ін. Проте поки що не вдалося запобігти негативних процесів: не відповідність значної частки вітчизняної продукції світовим стандартам; втрата традиційних ринків тощо.

Нівелювання негативів при формуванні відкритості вітчизняної економіки вимагає її структурної перебудови, націленої на реалізацію національних конкурентних переваг. Останніми у ХХ ст. були: виробництво недорогоцінних металів і виробів з них, хімічна і пов’язані з нею галузі промисловості та транспортні послуги, особливо послуги трубопровідного транспорту. З ХХІ ст. пріоритетними стають високотехнологічні конкурентні переваги, здатність забезпечення яких мають: авіакосмічна промисловість, суднобудування, космічні послуги по виведенню об’єктів на навколоземну орбіту, послуги з розробки програмного забезпечення, виробництво нових матеріалів, окремі виробництва у електронній та електротехнічній промисловості тощо. Саме структурна перебудова сприятиме формуванню та розширенню експортного потенціалу пріоритетних галузей, наближенню вітчизняного виробника до світового рівня, поглибленню участі у міжнародному поділі праці тощо.

Поки структурна перебудова української економіки є незавершеною, її відкритість потребує активного державного регулювання для запобігання закріпленню сировинної орієнтації, підвищення рівня конкурентоспроможності, економічної безпеки та суспільного добробуту.