Тема 4. Теорія міжнародної торгівлі Основні питання для вивчення

4.1. Концепції меркантилізму, протекціонізму, фритредерства.

4.2. Теорія абсолютних переваг А. Сміта. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо.

4.3. Теорія порівняльної наділеності факторами Хекшера–Оліна. Парадокс В.Леонтьєва.

4.4. Теорема Столпера-Самуельсона.

4.5. Теорія життєвого циклу товару.

4.6. Теорія конкурентних переваг М. Портера.

4.7. Нефакторні теорії міжнародної торгівлі.

4.8. Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Міжнародна торгівля і розподіл доходів.

4.9. Міжнародна торгівля та економічне зростання.

Література

1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – 2-е. вид. – К.: Основи, 2000. – 241с.

2. Киреев А. П. Международная экономика. В 2-х ч. Ч.І. – Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, – 1997. – С. 79-194

3. Міжнародна економіка: підручник /За ред. В.М. Тарасевича. – К.: ЦНЛ, 2006. – С. 55-79.

4. Рыбалкин В.Е. Международные экономические отношения: Уч.; 7-е изд., перераб. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2008. – 591 с.

6. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.: Кондор, 2008. – С. 187-212.

5. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА–М, 2001. – 446 с.

6. Трухачев В.И. Международная торговля: Уч. пос. – 2-е изд., перераб. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 416 с.

4.1. Концепції меркантилізму, протекціонізму, фритредерства

Меркантилізм – домінуючий напрям економічної думки та різновид економічної політики, властивий перехідній добі первісного нагромадження капіталу. Меркантилісти підкреслювали необхідність такої зовнішньоекономічної політики, яка б сприяла досягненню позитивного сальдо торговельного балансу. Джерелом багатства вважали гроші, а його джерелом – сферу обігу.

Протекціонізм (від лат. рrotectio – заступництво, захист) – економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняної економіки від іноземної конкуренції. Спрямування:

- перевищення експорту товарів над імпортом;

- підтримка експансії торговельного капіталу, стимулювання створення монопольних торговельних об’єднань;

- захист та стимулювання розвитку національної промисловості, нарощування виробництва товарів на експорт, надання пільг експортерам (привілеїв, монопольних прав, експортних премій, субсидій тощо);

- обмеження імпорту готової продукції, особливо предметів розкоші шляхом встановлення високих ввізних митних зборів, квот, тарифів;

- заборона або обмеження вивезення сировини та стимулювання її ввезення;

- удосконалення флоту, розвиток мореплавства тощо.

Фритредерство (від англ. free - вільний, trade - торгівля) – напрям у економічній теорії, політиці та господарській практиці, орієнтований на вільну торгівлю та невтручання держави у приватнопідприємницьку діяльність. Представляє собою політику, у якій тарифи та інші бар’єри на шляху торгівлі між націями скасовуються.

4.2. Теорія абсолютних переваг а. Сміта. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо

Теорія абсолютних переваг А. Сміта: держави мають спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вони мають абсолютну перевагу порівняно з іншими країнами. Тобто кожній країні слід імпортувати такі товари, у виробництві яких такі переваги відсутні. А експортувати такі товари, виробництво яких абсолютно ефективніше, а саме на одиницю продукту витрачається менше праці порівняно з іншою країною – потенційним торговельним партнером. Розглянемо цю теорію на прикладі двох країн: Росії та України. Нехай у розрахунку на 1 трудодень у Росії збирають 1 т картоплі та 4 т цукрових буряків. А в Україні 800 кг картоплі та 4,5 т цукрових буряків. Тобто Росія має абсолютні переваги у виробництві картоплі, Україна – у виробництві буряків. У разі повної спеціалізації Україна спеціалізуватиметься на виробництві буряків, Росія – картоплі. Тоді за один день в Україні збиратимуть 9 т буряків, 4,5 т залишатимуть на внутрішньому ринку, а 4,5 т обмінюватимуть у росіян на 1 т картоплі. Таким чином, чистий виграш України складатиме 1000 кг – 800 кг = 200 кг картоплі. Відповідно чистий виграш Росії складатиме 4,5 т – 4 т = 0,5 т цукрових буряків.

Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо: кожна країна повинна спеціалізуватись на виробництві тієї продукції, у випуску якої вона має порівняльні переваги (менші порівняльні витрати).

Розглянемо спрощений приклад Д. Рікардо. Нехай виробництво 25 м тканини потребує 100 днів праці в Англії та 90 днів - в Португалії, а виробництво 50 л вина – 120 днів праці в Англії та 80 днів – у Португалії. Як бачимо, абсолютні витрати виробництва тканин і вина в Англії (відповідно, 100/25 і 120/50) вищі, ніж в Португалії (відповідно 90/25 і 80/50).

Порівняльні витрати виробництва тканин в Англії дорівнюють співвідношенню абсолютних витрат виробництва тканин і вина в Англії: (100/25):(120/50)=5/3. Порівняльні витрати виробництва вина в Англії дорівнюють 3/5.

Порівняльні витрати виробництва тканин в Португалії дорівнюють співвідношенню абсолютних витрат виробництва тканин і вина в Португалії: (90/25):(80/50)=9/4. Порівняльні витрати виробництва вина в Португалії дорівнюють 4/9.

Оскільки 4/9<3/5, то Португалія буде спеціалізуватися на виробництві вина і експортуватиме його в Англію. Переміщення праці та капіталу із виробництва тканин у виробництво вина дозволить Португалії завдяки обміну на вино отримати тканини з Англії, витративши лише 80 днів праці, а не 90, тобто зекономити 10 днів.

Оскільки 5/3<9/4, то Англія буде спеціалізуватися на виробництві тканин і експортуватиме їх в Португалію. Переміщення праці та капіталу із виробництва вина у виробництво тканин дозволить Англії завдяки обміну на тканини отримати вино з Португалії, витративши 100 днів праці, а не 120, тобто зекономити 20 днів.

Отже, в умовах вільної міжнародної торгівлі виграють не тільки країни, що мають абсолютні переваги (менші абсолютні витрати), але й країни, що мають порівняльні переваги (менші порівняльні витрати).