7.4. Ліцензування, види ліцензій. Квотування, види квот

Ліцензування – це надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товарів у певному обсязі.

Види ліцензій:

 генеральна ліцензія — це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції щодо певного товару або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування цього товару;

 разова ліцензія (індивідуальна) — це разовий дозвіл, який має іменний характер. Його видають для виконання кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоторгової діяльності на період, потрібний для виконання цієї операції;

 відкрита ліцензія (індивідуальна) – це дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (однак не менше одного місяця) із зазначенням його загального обсягу.

Механізми розподілу ліцензій різноманітні, зокрема: - аукціон - продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається самим економічно ефективним способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці; - система явних переваг - закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно розмірам їхнього імпорту за попередній період чи пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів;

- розподіл ліцензій на позаціновій основі - видача урядом ліцензій тим фірмам, що продемонстрували свою здатність здійснити імпорт чи експорт найбільш ефективним образом.

Квотування (контингентування) – це кількісне чи вартісне обмеження експорту або імпорту, що вводиться на певний термін на окремі товари і послуги, у відношенні окремих країн і їх груп.

Види квот:

а) за напрямом дії:

- імпортні – кількісні обмеження імпортованої продукції;

- експортні – частка кожної країни в сукупному експорті товару;

б) за масштабом дії:

- глобальні – частка товару в обсязі світової торгівлі незалежно від того, яка країна його імпортує або експортує:

- індивідуальні – визначаються в межах глобальної квоти для кожної країни, що імпортує або експортує товар.

7.5. Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії

Демпінг є поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку.

Демпінг – ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику; необґрунтоване зменшення ціни нижче від рівня світової.

Види демпіну:

• ціновий демпінг - продаж на експортному ринку товару, за ціною, що нижча його ціни на національному ринку;

• вартісний демпінг - продаж товару на експортному ринку за ціною, що нижча його вартості.

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що прагнуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам.

У комерційній практиці демпінг може приймати одну з наступних форм:

- спорадичний демпінг - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами;

- навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витиснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

- постійний демпінг – постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

- зворотний демпінг – завищення цін на експорт у порівнянні з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку; - взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн тим самим товаром за заниженими цінами.

Для захисту від демпінгу держава-імпортер може впроваджувати антидемпінгове мито, що сприяє підвищенню внутрішніх цін на товар.

Для захисту національних виробників держава може не тільки обмежувати імпорт, але і стимулювати експорт. Однією з форм стимулювання вітчизняних експортних галузей є експортні субсидії (рис. 7.5), тобто пільги фінансового характеру (безоплатні дотації, експортні премії), що надаються державою експортерам для розширення вивезення товарів за кордон.

При введенні експортної субсидії ціна наближається до рівня Р_d, обсяг експорту зростає з S₀D₀ до S₁D₁. Споживачі програють область a+b, виробники виграють область a+b+c+d+e. Видатки держави складають область b+c+d+e+f. В підсумку країна програє область b+f.

Рис. 7.5. Наслідки впровадження експортної субсидії.