1905-1907Роки: революція і реформи

землі є основним джерелом існування. У перспективі передбачали усуспіль­нення землеробського виробництва через використання різних форм коопе­рації. Есери виступали за збереження селянської общини як основи формуван­ня соціалістичного характеру суспільних відносин на селі.

Тактика есерів передбачала пропаганду й агітацію, організацію страй­ків, бойкоту і збройних акцій - аж до збройних повстань і застосування ін­дивідуального терору. З'їзд визнав неможливим повний перехід від конспі­ративної роботи до легальної, а також постановив бойкотувати вибори до Державної думи. У результаті від основної частини есерів відкололась група противників насильницьких методів боротьби, які працювали в газеті "Сьш отечества", на чолі з Миколою Чайковським і Олексієм Пешехоновим. У лис­топаді 1906 р. вони організували Народно-соціалістичну партію (народні со­ціалісти).

Вирішено було також активізувати індивідуальний політичний терор. Якщо до 1905 р. есери здійснили шість терористичних актів, то в 1905-1907 роках - 204. Водночас з'їзд негативно поставився до ідей аграрного й фаб­ричного терору - погромів помість і фабрик, убивств поміщиків і фабрикан­тів. Таке рішення з'їзду спричинило протест групи "аграрних терористів" на чолі з Михайлом Соколовим, які згодом утворили власну партію - Союз есерів-максималістів, що представляв крайнє ліве крило есерівського руху і зосередив свою діяльність на "експропріаціях" та терорі. У серпні 1906 р. двоє есерів-максималістів здійснили замах на голову Ради міністрів П. Сто-липіна. Того ж року максималісти здійснили нашумілу експропріацію - за­хопили карету, що перевозила близько півмільйона рублів до Державного банку. Наприкінці 1906 р. охранка арештувала лідерів і рядових бойовиків. Більшість із них стратили.

Есери бойкотували вибори до І Думи, але у відповідь на її розпуск за­кликали "розпочати відкриту війну з урядом". ЦК закликав усі есерівські сили готуватися до збройного повстання. Тоді в партії налічувалося, за різ­ними даними, 50-60 тис. осіб, й есерівські організації охоплювали всю країну. Головна увага була спрямована на селян, армію і флот. Численні партійні ак­тивісти були скеровані на села і в гарнізони. На літо 1906 р. есери створили доволі сильні групи серед моряків Чорноморського і Балтійського флотів. Однак виступи в гарнізоні Свеаборга і Кронштадта, які почалися стихійно, не дали змоги реалізувати план одночасного повстання на Балтиці.

На виборах до II Думи есери одержали 37 місць, перемігши навіть у робітничій курії Петербурга, а на засіданні есерівської групи напередодні відкриття II Думи брали участь 52 особи. Лідери есерів прагнули викорис­тати Думу як засіб зближення партії з селянством. З цією метою есерівська фракція напрацювала законопроект, складений на підставі есерівської прог­рами, але з урахуванням селянських настроїв, тобто не акцентуючи на його

311

Росія на початку XXст.

соціалістичній спрямованості и надаючи йому насамперед антипоміщицького спрямування. Есерівський аграрний законопроект зібрав у II Думі 105 підпи­сів, серед них і переважної частини фракції трудовиків.

Ліберальний політичний табір. Події 9 січня 1905 р. посилили опо­зиційні настрої російських лібералів. Багато з них були готові підтримати революцію - якщо не ділом, то заявами в пресі, виступами на мітингах то­що. "Союз визволення", який залишався в авангарді ліберального руху, на з'їзді в березні 1905 р. висунув не тільки політичні, а й соціально-еконо­мічні вимоги: наділити селян землею, запровадити на заводах і фабриках 8-годинний робочий день. У квітні свою програму опублікувало праве кри­ло земських лібералів. Хід подій 1905 р. неминуче мав закінчитися розпа­дом ліберального руху на партії з конкретними програмами. Цей процес пришвидшився після 17 жовтня 1905 р., коли царським маніфестом було проголошено свободу створення партій. Розбіжності у сфері теоретичних і тактичних питань зумовили утворення двох основних ліберальних партій Ро­сії- кадетів і октябристів.

Ліве крило ліберального табору представляла Конституційно-демо­кратична партія (кадети), яка оформилася на установчому з'їзді в Москві 12-18 жовтня 1905 р. Ядро партії склали члени "Союзу визволення" та "Со­юзу земців-конституціоналістів". У декларації нової партії заявлено, що відповідно до традиційних настроїв російської інтелігенції, вона є ідейною, позакласовою силою. Соціальною основою партії кадетів стали земсько-лі­беральні елементи лівої орієнтації, професура університетів, учителі, лікарі, інженери, адвокати, письменники, діячі мистецтва. Дехто із сучасників на­зивав кадетів "партією професорів", бо її членами були відомі вчені й ви­кладачі університетів - В. Вернадський, О. Корнілов, О. Кізеветтер та ін. Партія мала також широке коло співчувальників її ідеям - представників се­редніх міських верств, навіть робітників і селян. Чисельність партії у роки революції коливалася в межах 50-60 тис. осіб.

Програма партії конституційних демократів була ухвалена на II з'їзді в січні 1906 р., що відбувався у Петербурзі (до основної назви було додано: партія "народної свободи"). Головною своєю метою кадети вважали запро­вадження в країні конституції, однак уникли прямої відповіді на питання про державний устрій, зазначивши, що "устрій Російської держави визнача­ється основним законом". Вони виступали за поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, за радикальну реформу місцевого самоуправління і су­ду, за широкі громадянські свободи. У національному питанні кадети готові були визнати відновлення державної автономії Фінляндії та Польщі, але для інших народів передбачали лише широку культурну автономію. Третина про­грами була присвячена соціальній політиці. Щоб розв'язати робітниче пи­тання, пропонували запровадити 8-годинний робочий день, право робітників на страйки, на соціальне страхування та охорону праці. Аграрна частина

312

програми

лян за

також

жав а

ринковою

нодавство

справі

законодавство

ся пос філолс тивну ком В успішну російської на Заході США.

успіху-

не потрапи

вали

програму

ламенту

підтримку

ефекту

який пропонував

БИЛЬНОЇ ЛІВИХ

партії

перебув

ська

назву

довіри

ни дещ

можливість

жились

від

ря"

частини