4. Лютнева революція 1917 р. В Петрограді. Падіння монархи Романовнх

Революційні події в Петрограді. Від початку 1917 р. незадоволення війною та економічні труднощі, зокрема труднощі з продовольством у вели­ких промислових центрах, посилили страйковий рух. Приводом до револю­ційного вибуху в Петрограді були такі події. У середині лютого погірши­лося постачання столиці продуктами, особливо хлібом. Зерно в країні було і в достатній кількості, але через транспортні проблеми і нерозторопність влади, його поставляли в місто з перебоями. Була запроваджена карткова система, виникли черги біля хлібних крамниць, що зумовило незадоволення людей. 17 лютого розпочався страйк на Путіловському заводі в Петрограді. Робітники вимагали надбавки до зарплати. Адміністрація звільнила страй­карів і оголосила про закриття на невизначений час окремих цехів. Путілов-ців підтримали робітники інших підприємств міста. 23 лютого на вулиці Петрограда вийшли робітники і робітниці з лозунгами "Хліба!", "Геть вій­ну!", "Геть самодержавство!". Того дня страйкували 128 тис. робітників 50 підприємств - третина робітників столиці. Наступного дня страйкували вже 214 тис. робітників. 25 лютого страйк у Петрограді став загальним: до нього приєдналися 300 тис. осіб. На головних площах, проспектах і вулицях від­бувалися мітинги і демонстрації. Того ж дня командувач Петроградського військового округу генерал С. Хабалов скерував донесення Миколі II, який перебував у Ставці в Могильові, про ситуацію в Петрограді. О 21 годині на­дійшов наказ імператора про припинення "безпорядків" у столиці. С. Хаба­лов наказав поліції та командирам запасних частин застосовувати проти де­монстрантів зброю. Проти ночі 26 лютого поліція заарештувала майже сотню найактивніших діячів лівих партій. 26 лютого поліцейські відкрили вогонь по мітингувальниках на Знаменській площі, на Садовій вулиці, Літей-ному та Володимирському проспектах. Десятки було вбито та поранено. Проти ночі 27 лютого було проведено нові арешти: цього разу схоплено 170 осіб. Спроби уряду придушити силою масові революційні виступи в місті були безуспішними. Вирішальну роль у перемозі революції відіграв перехід військ Петроградського гарнізону на бік повсталих. У лютому 1917 р. у Петрогра­ді перебував гарнізон чисельністю до 180 тис. солдатів. Переважно це були запасні частини, які мали їхати на фронт. Зосередження в столиці великої кількості солдатів, які легко піддавалися революційній пропаганді, було од­нією з помилок влади.

Уже 26 лютого 4-та рота одного з батальйонів Павловського полку відмовилася зайняти вказане їй місце на заставі. Рота була обеззброєна, а організатори відвезені в Петропавловську фортецю. Вранці 27 лютого пов­стала навчальна команда запасного батальйону Волинського полку. Якщо вранці 27 лютого на бік повсталих перейшло 10 тис. солдатів, то ввечері -67 тис. 28 лютого на боці повсталих було 127 тис. солдатів, а 1 березня - вже 170 тис. 28 лютого було захоплено Зимовий палац, Петропавловську форте-

374

Росія в Першій світовій війні (1914-1917)

в ели-було і

і.

страй-

ілов-

вулиці

вій-

50

вже

нього

від-

, який

' на-

. Хаба-

де-

майже

', Літей-

. Проти

осіб.

були

військ

а-

це були

великої

було од-

полку

оєна, а

пов-

. Якщо

- вже форте-

цю, арсенал, із якого було роздано робітничим загонам 40 тис. гвинтівок і 30 тис. револьверів. На Літейному проспекті розгромлено й підпалено будівлі Окружного суду та Будинку попереднього ув'язнення, із тюрем випущено ув'язнених, багатьох поліцейських і жандармів заарештовано. Почалися ареш­ти царських міністрів, яких помістили в Петропавловську фортецю. (Кіль­кість жертв у лютневі дні 1917 р. в Петрограді становила майже 300 осіб уби­тими і до 1200 пораненими.)

У відповідь на телеграму голови Державної думи М. Родзянка про по­требу створити новий уряд, який користувався б довірою суспільства, Ми­кола II ухвалив рішення розпустити Думу на канікули - від 26 лютого до квітня 1917 р. Об 11 годині ранку 27 лютого депутати Державної думи зіб­ралися в Білій залі Таврійського палацу і мовчки вислухали царський наказ про канікули. Було вирішено не проводити офіційних засідань, однак зали­шатися на своїх місцях. Всередині дня, коли до Таврійського палацу піді­йшли натовпи демонстрантів, Дума вирішила сформувати зі свого складу "Тимчасовий комітет Державної думи для відновлення порядку в Петрогра­ді і для зносин з установами і особами". Того ж дня комітет у складі 12 осіб на чолі з М. Родзянком було сформовано. Ввечері 27 лютого Родзянко наді­слав цареві нову телеграму, у якій пропонував піти на поступки - доручити Думі сформувати відповідальний перед нею уряд. Проти ночі 28 лютого Тим­часовий комітет Державної думи звернувся до народів Росії із зверненням, що він бере на себе ініціативу "відновлення державного і суспільного по­рядку" і створення нового уряду. Ввечері 28 лютого, в умовах, коли рево­люція перемогла, М. Родзянко запропонував Тимчасовому комітетові взяти на себе урядові функції. Для тимчасового керування міністерствами були скеровані комісари із членів Думи.

Представники робітничих груп, разом із групою думських депутатів від соціал-демократичної фракції, представниками лівої інтелігенції 27 люто­го зібралися в Таврійському палаці й оголосили про створення Тимчасового виконавчого комітету Петроградської Ради робітничих і солдатських де­путатів. Комітет звернувся із закликом вибрати депутатів до Ради - по одному депутату від тисячі робітників і по одному - від роти солдатів. Було обрано 250 депутатів, які, зібравшись в Таврійському палаці, обрали Вико­навчий комітет Ради. Його головою став лідер соціал-демократичної фракції Державної думи меншовик Н. Чхеїдзе, заступниками - трудовик О. Керен-ський та меншовик М. Скобелєв. Більшість у Виконавчому комітеті та самій Раді належала меншовикам і есерам. Виконком взяв на себе охорону гро­мадського порядку та забезпечення населення продовольством. Рада сформу­вала військову і продовольчу комісії, озброєну міліцію, встановила контроль над друкарнями і залізницями. Рішенням Ради були вилучені фінансові кош­ти царської влади й встановлено контроль над їх використанням. Рада 1 бе­резня видала "Наказ № 1" про демократизацію армії. Солдатів прирівнюва­ли в громадянських правах з офіцерами, заборонялося грубе поводження з

375

Р осія на початку XX ст.

нижчими чинами, було скасовано форми армійської субординації. Легалізу­валися солдатські комітети, вводилася виборність командирів, в армії дозво­лялося вести політичну діяльність. Петроградський гарнізон було підпоряд­ковано Раді.

Утворення Тимчасового уряду. Зречення Романових. Проти ночі 2 березня розпочалися переговори між представниками Виконавчого комітету Петроградської Ради і Тимчасовим комітетом Державної думи про форму­вання Тимчасового уряду. Представники Ради поставили умову, щоб Тимча­совий уряд одразу ж проголосив громадянські свободи, амністію політв'яз­ням і скликав Установчі збори. За умови виконання Тимчасовим урядом цієї вимоги Рада ухвалила рішення про його підтримку. Формування складу Тимчасового уряду доручили Тимчасовому комітетові Державної думи. 2 бе­резня після переговорів представників Тимчасового комітету Державної думи і Виконкому Петроградської Ради було сформовано Тимчасовий уряд. До його складу увійшли 12 осіб, 9 з яких були депутатами Державної думи. Головою уряду і міністром внутрішніх справ став голова Всеросійського зем­ського союзу, кадет, князь Г. Львов, міністром закордонних справ - лідер кадетської партії П. Мілюков, військовим і морським міністром - лідер пар­тії октябристів О. Гучков, міністром торгівлі й промисловості - прогресист О. Коновалов, шляхів сполучення - кадет М. Некрасов, народної освіти -близький до кадетів професор права О. Мануйлов, землеробства - земський лікар, кадет О. Шингарьов, юстиції - трудовик (від 3 березня есер) О. Ко­рейський, у справах Фінляндії - кадет В. Родичев, обер-прокурором Свя­щенного Синоду - октябрист В. Львов, державним контролером - октяб­рист І. Годнєв. Отже, 7 найважливіших посад опинилися в руках кадетів.

Між тим ще 27 лютого Микола II через начальника штабу Ставки генерала М. Алексєєва віддав розпорядження спрямувати на Петроград на-дій'іі війська для придушення революції. На чолі військ було поставлено генерала М. Іванова, призначеного також замість С. Хабалова командувачем Петроградського військового округу з дуже широкими повноваженнями. Вранці 28 лютого Микола II виїхав із Ставки на Петроград. Коли поїзди при­були на станцію Мала Вишера (160 км від Петрограда), стало відомо, що наступні станції зайняли революційні війська. Цар вирішив повернути на Псков, у штаб Північного фронту. У Псков царські поїзди прибули о 19 го­дині 1 березня. Тоді ж генерал Алексєєв вирішив відмовитися від військової експедиції на Петроград. Заручившись підтримкою командувачів фронтів, він віддав наказ Іванову утриматися від наступу на столицю. Проти ночі 2 бе­резня Микола II дав згоду на формування відповідального перед Думою уря­ду. Командувач Північного фронту генерал М. Рузський передав рішення Миколи II М. Родзянкові. Однак той повідомив, що таке рішення "запізніле" і хід подій вимагає зречення царя на користь його сина Олексія при регент­стві великого князя Михайла Олександровича, молодшого брата імперато­ра. За зречення Миколи II висловилися командувачі всіх фронтів і флотів - "в

376

Р осія в Першій світовій війні (1914-1917)

ім'я порятунку батьківщини і династії", бо воно "єдине, здатне припинити революцію і врятувати Росію від жахів анархії". У цих умовах Микола II на­казав скласти маніфест про своє зречення від престолу на користь царевича Олексія при регентстві великого князя Михайла. Увечері 2 березня до Пско­ва прибули депутати Державної думи О. Гучков і В. Шульгін і підтвердили доконечність зречення царя. Тоді Микола II заявив, що він зрікається пре­столу не тільки сам, але від імені сина Олексія на користь брата Михайла. Нова комбінація, коли трон переходив до брата імператора, не відповідала букві закону, але порадившись, Гучков сказав, що вони можуть прийняти цю пропозицію. Підписавши новий текст зречення, колишній імператор, як завж­ди, записав у своєму щоденнику короткий перебіг дня і закінчив запис слова­ми: "Навколо зрада, і боягузтво, і обман!".

Уранці 3 березня відбулася зустріч членів думського комітету і Тим­часового уряду з великим князем Михайлом. Родзянко і Керенський переко­нували його теж зректися престолу. Однак Мілюков наполягав на тому, щоб Михайло прийняв корону, доводячи важливість сильної влади для зміцнен­ня нового порядку. Гучков, який одразу з поїзда прибув на засідання, теж підтримав Мілюкова. Однак більшість виступила за зречення Михайла, і він о 16 годині підписав складений В. Набоковим і бароном Б. Нольде маніфест про свою відмову від корони. У маніфесті, оприлюдненому наступного дня, зазначалося, що Михайло відмовляється від престолу, і народ "всенародним голосуванням через своїх представників в Установчих зборах" має "встано­вити спосіб правління і нові основні закони держави Російської". Михайло закликав народ визнати Тимчасовий уряд як законну владу Росії.

Письмові заяви про підтримку Тимчасового уряду і про відмову від претензій на царський престол зробили і всі члени царської сім'ї. Так за­кінчилася історія правління династії Романових. Згодом Миколу II та його сім'ю заарештували і відвезли до Царського Села. Спроби Тимчасового уряду переправити колишнього царя і його родину спочатку до Англії, а по­тім до Франції виявилися невдалими. 13 серпня 1917 р. за розпорядженням Тимчасового уряду царську сім'ю вивезли до Тобольська. До трагічних по­дій у Єкатеринбурзі залишалося менше року.

Усупереч багатолітнім твердженням радянських істориків, жодна з пар­тій Росії організаційно й технічно революції не готувала. Вона розпочалася стихійно і несподівано для уряду та опозиційних партій. Крах монархії став результатом її системної кризи і частиною кризи імперій старого типу в умовах Світової війни. Уже революція 1905-1907 років виявила цілий пласт конфліктів і суперечностей, спричинених переходом країни від традиційного суспільства до індустріального. Росія потребувала пришвидшення політич­них і соціально-економічних перетворень, насамперед реформування вищої законодавчої і виконавчої влади, розширення прав та свобод особистості, демократизації всіх сторін суспільного життя. Революція змусила самодер­жавство внести деякі корективи у свою політику. Однак історичні обстави-

377

Росія на початку XX ст.

н и, у яких відбувався процес ламання старих інститутів і цінностей та ста­новлення нових, були малосприятливими для влади. Світова війна напру­жила сили держави і суспільства. Кожен день війни звужував соціальну базу самодержавства. Проти Миколи II на короткий час об'єдналися різні політич­ні сили - від правих до лібералів і лівих. Монархія виявилась приреченою.

Лютнева революція відкрила перед країною кілька можливих шляхів розвитку. В умовах політичної нестабільності ліберально-реформістська аль­тернатива від початку була малоперспективною, тому що не мала глибокого коріння в російському народі. Запропонована "згори" Тимчасовим урядом програма реформування країни на принципах демократії, приватної влас­ності, цілісності країни, тобто на ліберальних цінностях, вилучала саму мож­ливість широкого застосування насильства для стабілізації ситуації в країні. Відкладаючи розв'язання таких важливих питань, як аграрне, участь у війні, самовизначення народів до скликання Установчих зборів, Тимчасовий уряд руйнував свою соціальну і політичну базу, відкривав шлях революційному варіантові розвитку подій.

1796-1801

1796-1800

1797, 5 квітня

1799,8(19)

1801	, 12 березня
1801	-1825
1801	2 квітня
1801	24 червня
1801	12(24)вере
1802	8 вересня
1803,	24 січня
1803,	20 лютого
1803-	-1805
1804,	9 липня
1804,	5 листопада
1804
1804-	-1813
1805-	1807
1806-	1812

Хронологія основних подій

1 796-1801

1796-1800

1797, 5 квітня 1799, 8 (19) липня

1801, 12 березня

1801-1825

1801,2 квітня

1801, 24 червня 1801, 12 (24) вересня 1802,8 вересня

1803, 24 січня

1803. 20 лютого 1803-1805

1804. 9 липня

1804, 5 листопада

1804 1804-1813

1805-1807 1806-1812

Павло І

Олександр І

Скасування Павлом І визначальних положень Жалуваних грамот дворянству і містам

Новий закон про престолонаслідування, маніфест про "триденну панщину" Утворення Російсько-американської торговельної компанії

Двірцевий переворот, загибель Павла І

Підтвердження Жалуваних грамот дворянству і містам Початок засідань Негласного комітету

Приєднання Грузинського царства (Східної Грузії) до Росії Маніфест про створення міністерств і Комітету міністрів Початок реформи системи освіти Указ про "вільних хліборобів" Відкриття університетів у Вільно, Казані та Харкові Статут про цензуру Перший загальний університетський статут "Положення про євреїв" Російсько-іранська війна, приєднання Північного Азербайджану до Росії Участь Росії в коаліційних війнах проти Франції Російсько-турецька війна, приєднання Бессарабії до Росії

379

Хронологія основних подій

1806

1808-1809

1809

1810, 1 січня

1812, 12 (24) червня

1812, 26 серпня (6 вересня)

1812, 21 грудня (1813,4 січня)

1813-1814

1814-1815

1815

1815,	14 (26) вересня
1816
1816-	-1817
1816-	-1819
1819
1821-	-1825
1822,	1 серпня
1823-	-1825
1825,	14 грудня

1825, 29 грудня- 1826, 3 січня

1825-1855

1826, 10 червня

380

Микола І

Відкриття першої	1826, липень
бавовнопрядильної фабрики у
Петербурзі
Російсько-шведська війна,
приєднання Фінляндії та	1826-1828
Аландських островів до Росії
План державних перетворень
М. Сперанського	1828, 8 грудня
Утворення Державної ради
Вторгнення Наполеона в Росію	1830
Бородінська битва
Вигнання французьких військ із
території Росії	1830-1831
Закордонні походи російської	1832, 10 лютого
армії
Віденський конгрес держав-
переможниць над Наполеоном	1832, 14(26) лю
Утворення у складі Російської	1832
імперії Королівства (Царства)
Польського, запровадження
конституції	1834
Акт "Священного союзу"	1834
монархів Росії, Австрії і Пруссії
Заснування університету у
Варшаві	1834-1859
Виникнення військових поселень	1835, 26 липня
у Росії
Селянська реформа у балтійських	1837,30 жовтня
губерніях
Заснування університету у	1837, 27 грудня
Петербурзі
Північне і Південне товариства
декабристів	1839, 25 березня
Заборона таємних товариств і масонських лож
Декабристська організація	1839-1843
"Товариство об'єднаних слов'ян"	1842, 2 квітня
Повстання декабристів у	1844, 19 грудня
Петербурзі	1845-1849
Повстання Чернігівського полку
	1846-1847

Статут про цензуру

Х ронологія 1826, липень

1826-1828

1828, 8 грудня 1830

1830-1831 1832, 10 лютого

1832, 14 (26) лютого 1832

1834 1834

1834-1859 1835, 26 липня

1837, 30 жовтня

1837, 27 грудня

1839, 25 березня

1839-1843 1842, 2 квітня 1844, 19 грудня 1845-1849

1846-1847

с подій

Утворення Третього відділення

(політичної поліції)

імператорської канцелярії та

корпусу жандармів

Російсько-іранська війна,

приєднання Східної Вірменії до

Росії

Реформа початкової та середньої

освіти

Видання 45-томного "Повного

зібрання законів Російської

імперії"

Польське повстання

Маніфест про створення стану

спадкових та особистих

"почесних громадян"

Скасування польської конституції

Видання 15-томного "Зводу

законів Російської імперії" (набув

чинності з 1835 р.)

Заснування університету в Києві

Зменшення терміну дійсної

солдатської служби з 25 до 20

років

Імамат Шаміля

Другий загальний

університетський статут

Відкриття першої залізниці між

Петербургом і Царським Селом

Утворення міністерства

державного майна, початок

реформи державних селян

Указ "Про злиття греко-

католицької церкви з

православною"

Грошова реформа Є. Канкріна

Указ про "зобов'язаних селян"

Ліквідація кагалу

Гурток М. Буташевича-

Петрашевського

Кирило-Мефодіївське товариство

в Україні

381

Хронологія основних подій

1 847-1848 1848

1849

1851,1 листопада

1853-1856

1854,вересень - 1855,серпень

1855-1881

1856. 18 (ЗО) березня

1857. 3 січня

1856. січень - 1859, грудень 1858, 16 (28) травня

1860, 31 травня 1860,26 жовтня

1860. 2 (14) листопада

1861. 19 лютого

1863, 17 квітня 1863, 18 червня 1863, 18 липня

1863, 26 червня

Епідемія холери

Окупація російськими військами

Дунайських князівств (Молдавії та

Валахії)

Участь російських військ у

придушенні революції в

Угорщині

Відкриття залізниці Москва-

Петербург

Кримська (Східна) війна

Оборона Севастополя

II

Паризький мирний договір Утворення Таємного (з 16 лютого 1858 р. отримав назву Головного) комітету в селянській справі Діяльність губернських комітетів у селянській справі Айгунський договір Росії з Китаєм: приєднання земель по лівому березі Амуру до Росії Утворення Державного банку Закон про скасування винних відкупів і запровадження з 1863 р. акцизної системи Пекінський договір Росії з Китаєм, приєднання Примор'я до Росії

Маніфест про звільнення поміщицьких селян, "Положення про селян, які виходять з кріпосної залежності" Указ про скасування тілесних покарань Третій загальний університетський статут Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про обмеження публікації книг українською мовою

"Положення" про поземельний устрій удільних селян

382

Хронологія основних подій

1 863-1864 1864, 1 січня

1864,травень

1864, 14 червня

1864, 19 листопада

1864. 20 листопада

1865. 6 квітня 1865

1866. 18 січня і 24 листопада

1867. 30 березня (11 квітня)

1867, липень

1870. 16 червня 1870

1871. 1(13) березня

1873, 25 травня (6 червня) -11 (23) жовтня

1873. 12 (24) серпня

1874. 1 січня 1874-1875 1876, лютий 1876, 18 травня

Польське повстання

"Положення про губернські та

повітові земські установи"

Закінчення Кавказької війни

(1817-1864)

"Положення про початкові

народні училища"

"Статут гімназій і прогімназій"

Судові статути

"Тимчасові правила про пресу"

Перейменування Рішельєвського

ліцею на Новоросійський

(Одеський) університет

"Положення" про поземельний та

адміністративний устрій

державних селян

Договір із США про продаж

російських володінь у Північній

Америці

Утворення Туркестанського

генерал-губернаторства

"Міське положення"

Утворення "Товариства пересувних художніх виставок" (до 1924)

Лондонська конвенція про скасування режиму "нейтралізації" Чорного моря

Договір між Росією, Німеччиною

та Австро-Угорщиною ("Союз

трьох імператорів")

Договір між Росією і Хіванським

ханством

"Статут" про загальну військову

повинність

"Ходіння в народ" революційних

народників

Ліквідація Кокандського ханства

й утворення Ферганської області

Емський указ Олександра II про

заборону українського

книгодрукування

383

1876-1879

1877-1878

1878, 19 лютого (3 березня)

1878. 1 (13) червня -1 (13) липня

1879. серпень

1880, 12 лютого - 6 серпня

1881, 1 березня

1881-1894

1881, 29 квітня

1881, 6 (18) червня 1881, 14 серпня

1881. 28 грудня

1882. 18 травня

1882, 1 червня 1884,23 серпня

1885, 3 червня

1887, 12 лютого

Хронологія основних подій

Народницька організація "Земля і воля"

Російсько-турецька війна Сан-Стефанський мирний договір Росії з Туреччиною

Берлінський конгрес

Розкол "Землі і волі", виникнення

нових народницьких організацій -

"Народна воля" і "Чорний

переділ"

Діяльність "Верховної

розпорядчої комісії по охороні

державного порядку і суспільного

спокою" під головуванням

М. Лоріс-Мелікова

Убивство Олександра II

народовольцями

Олександр III

Маніфест про непорушність

самодержавства

Відновлення "Союзу трьох

імператорів"

"Положення про заходи щодо

збереження державного порядку і

громадського спокою"

"Положення" про обов'язковий (з

1 січня 1883) викуп селянських

наділів і про зниження викупних

платежів

Указ про створення Селянського

поземельного банку і про

поступове скасування подушного

податку

"Тимчасові правила про пресу"

Четвертий загальний

університетський статут

Утворення Дворянського

поземельного банку

Закон про обмеження публічних

судових засідань

1887, 6 (18) червня

1889. 12 липня

1890. 12 червня 1891-1894 1891

1892, 11 червня 1892

1894

1894-1917

1896, 22 травня (З

1896

1897, 3 січня

1897, 28 січня 1897, 2 червня

1897

1898

1898,14 жовтня

1899, лютий

1902

1903, квітень

384

1 887, 6 (18) червня

1889. 12 липня

1890. 12 червня 1891-1894 1891

1892, 11 червня 1892

1894

1894-1917

1896, 22 травня (3 червня)

1896

1897, 3 січня

1897, 28 січня

1897, 2 червня

1897

1898

1898. 14 жовтня

1899. лютий 1902

1903, квітень

Хронологія основних подій

Договір ("перестрахувальний") Росії з Німеччиною "Положення про земських окружних начальників" "Положення про губернські та повітові земські установи" Оформлення франко-російського союзу

Початок будівництва Транссибірської залізничної магістралі

"Міське положення" Утворення Польської соціалістичної партії (ППС) Запровадження державної винної монополії

Микола II

Договір Росії з Китаєм про оборонний союз і будівництво Китайсько-східної залізниці Всеросійська промислова виставка у Нижньому Новгороді Закон про запровадження золотого грошового обігу (грошова реформа С. Вітте) Перший Всеросійський перепис населення

Закон про обмеження робочого дня на фабриках 11,5 годинами і визнання неділі неробочим днем Утворення Загального єврейського робітничого союзу у Литві, Польщі та Росії (Бунд) І з'їзд РСДРП у Мінську Відкриття Московського Художнього театру Поширення загальноросійського законодавства на Фінляндію Утворення партії соціалістів-революціонерів (есерів) Єврейський погром у Кишиневі

Хронологія основних подій

1 903

1904, січень 1904

1904-1905

1904. 27 січня (9 лютого) -20 грудня (2 січня 1905)

1905. 9 січня

1905, 6 серпня

1905, 23 серпня (5 вересня)

1905, 12-18 жовтня 1905,17 жовтня

1905, жовтень 1905, листопад

1905. 11 грудня

1906. січень

1906, 23 квітня

1906, 27 квітня - 8 липня 1906,травень

1906, 19 серпня

1906. 9 листопада

1907. 20 лютого - 2 червня

II з"їзд РСДРП: розкол на більшовиків і меншовиків Утворення "Союзу визволення" Присвоєння Іванові Павлову Нобелівської премії за дослідження в галузі фізіології Російсько-японська війна

Оборона Порт-Артура "Кривава неділя" (початок революції 1905-1907 років) Проект закону про "Булигінську думу"

Портсмутський мирний договір Росії

з Японією

Установчий з'їзд конституційно-демократичної (кадетської) партії Маніфест Миколи II "Про удосконалення державного порядку"

Утворення партії "Союз російського народу" Виникнення партії "Союз 17 октября" (октябристів) Закон про вибори до Державної думи

Заснування Союзу мусульман Росії ("Іттіфак") Видання "Основних законів Російської імперії"

I Державна дума Утворення "Ради об'єднаного дворянства"

Указ про запровадження

військово-польових судів у

губерніях, в яких оголошено

надзвичайний стан

Указ про вихід селян з общини

(початок столипінської аграрної

реформи)

II Державна дума

386

Хронологія основних подій

1 907, 3 червня

1907, 18 (31) серпня

1907, 1 листопада -1912, 9 червня 1908

1910, 14 червня

1911, 14 березня

1911, 29 травня

1911. вересень

1912. 15 листопада -1917, 6 жовтня 1912, листопад 1913

1914,19 липня (1 серпня)

1914, 24 липня (6 серпня)

1914, липень

1914, 8 серпня

1914, 4 (17) серпня -

2(15)вересня

1914, 5 (18) серпня -

8 (21) вересня

1914, 15 (28) вересня -

26 жовтня (8 листопада)

1914, 20 жовтня

1914, 29 жовтня (11 листопада) -11 (24) листопада

Маніфест про розпуск II

Державної думи і новий виборчий

закон

Російсько-англійська угода про

поділ сфер впливу на Середньому

Сході

III Державна дума Присвоєння Іллі Мечникову Нобелівської премії за дослідження у галузі ембріології та імунології

Закон "Про зміни і доповнення

деяких постанов про селянське

землеволодіння"

Закон про запровадження земств

у шести західних губерніях

"Положення про землеустрій"

Убивство Петра Столипіна

IV Державна дума Утворення Партії прогресистів Святкування 300-річчя династії Романових

Оголошення Німеччиною війни Росії

Оголошення Австро-Угорщиною війни Росії

Утворення Всеросійського земського союзу і Всеросійського союзу міст

Перейменування Санкт-Петербурга в Петроград

Східно-Прусська операція

Галицька операція

Варшавсько-Івангородська

операція

Оголошення Росією війни

Туреччині

Лодзинська операція

Х ронологія 1915, березень-квітень

1915, травень-липень

1915, серпень 1915,серпень

1916, 22 травня (4 червня) -

1916

1917, 25 лютого

1917, 27 лютого 1917,2 березня

: подій

Угода Росії з Великобританією та Францією про чорноморські протоки

Утворення військово-промислових комітетів і Всеросійського земського і міського союзів

Виникнення Прогресивного блоку в IV Державній думі Виникнення Особливих нарад з оборони, продовольства, палива і перевезень

Наступ російських військ Південно-Західного 31 липня (13 серпня) фронту ("Брусиловський прорив") Повстання у Середній Азії Загальний політичний страйк у Петрограді

Утворення Тимчасового комітету Державної думи та Петроградської Ради робітничих солдатських депутатів Утворення Тимчасового уряду, зречення Миколи II