Блок інформації

Відповідно до законодавства України професійні та професійно-посадові злочини медичних працівників (часто вживається позаправовий термін «лікарські справи») тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно Кримінального кодексу.

Правовий порядок проведення судово-медичних експертиз у випадках «лікарських справ» встановлений відповідною нормативно-правовою базою, основними документами якої, крім «Закону про судову експертизу», Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України, є «Інструкція про проведення судово-медичної експертизи», а також «Правила проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи», затверджені наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.

«Лікарські справи» найчастіше виникають через скарги родичів померлих, що направлені в правоохоронні органи з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності медичних працівників (частіше лікарів) за ненадання або неналежне надання медичної допомоги, а також за несумлінне, недбале відношення до своїх професійних обов’язків, що спричинило несприятливий результат лікування. Головною причиною появи таких скарг найчастіше є груба, бездушна, нетактовна поведінка деяких лікарів, неуважне відношення їх до хворого або його родичів.

Експертиза за матеріалами «лікарських справ» має ряд особливостей, а саме:

• специфіка наукової бази проведення таких експертиз в основному утворена не

судово-медичними знаннями, як при інших видах судово-медичної експертизи, а науковими і нормативними положеннями, що існують у різних галузях медичної практики (хірургії, акушерстві, онкології, педіатрії, терапії і т.д.), тому до складу експертної комісії включаються відповідні висококваліфіковані фахівці, наділені правами, обов’язками і відповідальністю судових експертів;

• обов’язковою є комісійна форма проведення;

• об’єктом експертизи, як правило, є матеріали справи (медична документація, висновки первинних судово-медичних експертиз, дані допитів свідків, прото­колів огляду місця події і ін.);

• експертиза проводиться не нижче, ніж в другій інстанції структури судово-медичної служби (на рівні обласного бюро) під головуванням головного обла­сного судово-медичного експерта, або в Головному бюро судово-медичної ек­спертизи МОЗ України.

Як будь-яка інша, дана експертиза передбачає наявність питань, що підлягають вирішенню, які надаються слідством у відповідній «Постанові».

Найчастіше експертній комісії при проведенні експертиз з приводу професійно-посадових правопорушень медичних працівників доводиться розглядати такі питання:

• на яке захворювання страждав хворий;

• яка причина смерті;

• чи правильно і чи своєчасно був встановлений діагноз хворому або потерпіло­му;

• чи правильно, своєчасно і ефективно проводилося лікування хворого або поте­рпілого;

• чи є зв’язок між тяжким розладом здоров’я або смертю і характером захворю­вання або лікування;

• якими могли бути результати при правильній і своєчасній діагностиці хвороби

(пошкодження), а також повноцінному лікуванні;

• якщо мають місце недоліки в обстеженні, діагностиці і лікуванні хворого або постраждалого, то в чому вони полягають і який вплив вони мали на стан здо­ров’я пацієнта або яка їх роль в настанні смертельного результату.

Перед комісією можуть бути поставлені і інші питання в контексті конкретної ситуації.

Методика проведення експертиз передбачає послідовне виконання таких дій:

• ретельний збір всієї необхідної інформації, складовими якої є власне криміна­льна справа, медична документація в оригіналах, протоколи службового розс­лідування випадку органами охорони здоров’я, характеристики на медичних працівників, пояснення медичних працівників, нормативна документація – но­рмативно-правові акти, службово-розпорядницька документація лікувальної установи (накази, розпорядження, функціональні обов’язки конкретних меди­чних працівників і ін.); збір інформації забезпечується т. зв. доповідачем по справі – спеціально призначеним судово-медичним експертом бюро;

• вивчення всієї документації всіма членами комісії;

• складання відповідного «Висновку експерта», що включає вступну частину, обставини справи (докладні виписки з вивченої документації), резюмуючу частину («Підсумки») з відповідями на питання слідства.

Компетенція експертної комісії при розслідуванні справ про кримінальну відповідальність медичних працівників обмежується судово-медичною оцінкою фактів і не припускає юридичної оцінки їх (визнання провини лікаря або її заперечення, наявності в діяннях медичного працівника ознак правопорушень, що підпадають під дію цієї або іншої статті Кримінального кодексу України і т.п. Матеріали експертиз використовуються органами охорони здоров’я для профілактики правопорушень серед медичних працівників і покращення якості лікувально-профілактичної роботи.

При вивченні цієї теми за підручником І. О. Концевич та Б. В. Михайличенка «Судова медицина» (К., 1997) слід звернути увагу на те, що глава 3 «Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення» Розділу XX «Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення» значною мірою позбавлена актуальності, оскільки базується на Кримінальному кодексі України станом на 31.03.1997 p., який втратив чинність.

Положення діючого Кримінального кодексу України (2001 р.), актуальні в аспекті кримінальної відповідальності медичних та фармацевтичних працівників за професійні та посадові правопорушення, викладаються в курсі «Судово-медичне законодавство»

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА В РОБОЧОМУ ЗОШИТІ

Практичне заняття № 22. Судово-медична експертиза професійно-посадових правопорушень медичних і фармацевтичних працівників.