Питання для визначення початкового рівня знань:

1. Класифікація тілесних ушкоджень за КК України (С. 461, Блок інформації).

2. Тяжкі тілесні ушкодження згідно ст. 121 КК України та Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень (С. 461, Блок інформації).

3. Тілесні ушкодження середньої тяжкості згідно ст. 122 КК України та Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень (С. 470-471, Блок інформації).

4. Критерії тяжких тілесних ушкоджень (С. 461).

5. Небезпечні для життя ушкодження голови (С. 462-463).

6. Небезпечні для життя ушкодження хребта (С. 463).

7. Небезпечні для життя ушкодження шиї (С. 463- 464).

8. Небезпечні для життя ушкодження грудної клітки (С. 464).

9. Небезпечні для життя ушкодження ділянки живота (С. 464).

10. Небезпечні для життя закриті ушкодження органів грудної клітки, черевної по­рожнини, заочеревинного простору, порожнини тазу (С. 464- 465).

11. Небезпечні для життя переломи трубчастих кісток (С. 465).

12. Небезпечні для життя функціональні порушення (С. 465).

14. Небезпечні для життя ушкодження кровоносних судин (С. 465).

15. Небезпечні для життя ушкодження від дії високої температури (С. 465- 466).

16. Небезпечні для життя ушкодження від дії низької температури, променеві ушко­дження, ушкодження внаслідок баротравми (С. 466).

17. Небезпечні для життя отруєння (С. 466).

18. Небезпечні для життя види механічної асфіксії (С. 466).

19. Що слід розуміти під втратою будь-якого органа? (С. 467).

20. Що слід розуміти під втратою зору? (С. 467).

21. Що слід розуміти під втратою слуху? (С. 467).

22. Що слід розуміти під втратою мовлення? (С. 467).

23. Що слід розуміти під втратою руки і ноги? (С. 467).

24. Що слід розуміти під втратою статевої репродуктивної здатності? (С. 468).

25. Ушкодження психіки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (С. 468).

26. Встановлення розладу здоров’я, поєднаного зі стійкою втратою праце­здатності (С. 468).

27. Судово-медичне встановлення і оцінка переривання вагітності? (С. 469).

28. Поняття «згладжуванням (виправність) ушкодження на обличчі» (С. 469-470).

29. Судово-медичне встановлення тривалості розладу здоров’я (С. 471).

30. Ознаки легкого тілесного ушкодження (Блок інформації).

31. Ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (С. 471-472, Блок інформації).

32. Ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило незначну втрату праце­здатності (С. 471-472, Блок інформації).

33. Юридичне поняття «побої» (С. 473, 474, Блок інформації).

34. Юридичне поняття «насильницькі дії» (Блок інформації).

35. Юридичні поняття «мордування», «катування» (С. 474, Блок інформації).

36. Юридичне поняття «мучення» (Блок інформації).

Блок інформації

Серед різних видів судово-медичної експертизи живих осіб найчастішою є експертиза з приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Заподіяння тілесних ушкоджень – один з досить складних для юридичного та судово-медичного аналізу злочинів проти життя та здоров’я особи. Для встановлення характеру і тяжкості тілесних ушкоджень призначення експертизи є обов’язковим (ст.76 КПК України). Тлумачення терміну «тілесні ушкодження» викликає певні труднощі. У вітчизняній юридичній практиці під тілесними ушкодженнями розуміють порушення анатомічної цілісності тканин, органів, а також їх функцій, що виникають внаслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів: фізичних, хімічних, біологічних, психічних. Юридичний смисл встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень полягає в тому, що правова кваліфікація дій обвинуваченого (а отже і суворість покарання) залежить від розмірів шкоди, завданої здоров’ю потерпілого.

Готуючись до практичного заняття за підручником «Судова медицина» І.О.Концевич та Б.В.Михайличенка (К., 1997), зверніть увагу на те, що деякі положення Розділу XVI застаріли, оскільки 05.04.2000 р. сьомою сесією Верховної Ради України прийнято новий Кримінальний Кодекс України.

Згідно з новим Кримінальним Кодексом розрізняють тілесні ушкодження (не «пошкодження»!) трьох ступенів тяжкості.

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження.

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функції, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого, –

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

ПРИМІТКА На даний час для встановлення ступеня втрати загальної працездатності при проведенні судово-медичної експертизи використовують таблиці, затверджені Наказом № 238 від 05.09.98 МОЗ «Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом МОЗ від 22.11.95 № 212».

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, –

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій; –

караються позбавленням волі від трьох до п’яти років. Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження.

1. Умисне легке тілесне ушкодження, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, –

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Як бачимо, в ч. 1 ст. 125 йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров’я або незначна втрата працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більш як шість днів – синець, подряпина тощо.

В ч. 2 ст. 125 ушкодження характеризується тим, що при його заподіянні потерпілому спричиняється короткочасний розлад здоров’я – тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день), або незначна стійка втрата працездатності – тобто втрата загальної працездатності до 10%.

Отже кваліфікаційними для легкого тілесного ушкодження згідно з «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» є такі ознаки:

1. Відсутність як короткочасного («нетривалого») розладу здоров’я так і незначної втрати працездатності. (Ст.125, ч. 1 КК України).

2. Короткочасний розлад здоров’я терміном від 6 до 21 дня. (Ст.125, ч. 2 КК України).

3. Незначна стійка втрата працездатності – до 10%. (Ст.125, ч.2 КК України).

Стаття 126. Побої і мордування.

1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, –

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Під ударом в юридичній практиці в даному контексті розуміють одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла – руки, ноги, голови, що завдає фізичного болю. Побої – це багаторазове (два і більше) завдання ударів по тілу потерпілого, яке не спричинило тілесних ушкоджень. Інші насильницькі дії – це дії, крім удару та побоїв, які можуть полягати, зокрема, у щипанні, викручуванні кінцівок, защемленні тієї чи іншої частини тіла за допомогою будь-яких пристроїв, здушування шиї, виривання волосся, дії на тіло термічними факторами тощо. Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданням, спричиненими фізичним впливом на його тіло. Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином. Характеру мордування удари, побої або інші насильницькі дії набувають тоді, коли вони полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю (щипання, шмагання, завдання численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії).

Стаття 127. Катування.

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Мучення, або заподіяння мук, – це дії, пов’язані з тривалим позбавленням людини їжі, пиття чи тепла, утримання її в шкідливих для здоров’я умовах (наприклад, в умовах, які позбавляють людину будь-якого із її природних почуттів – зору, слуху, просторової або часової орієнтації тощо). До інших насильницьких дій можуть бути віднесені різні посягання на статеву недоторканість особи, дії, характерні для мордування, а також інші подібні дії, серед яких найбільш поширеними є підвішування тіла, придушування, тривала ізоляція, вплив на людину постійним та голосним звуком, примушуванням їсти неїстівні речовини тощо. Усі подібні дії супроводжуються стресом, почуттям жаху чи неспокою і здатні принизити особу, зламати її морально.

Кримінальний Кодекс України також призначає покарання за умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123); умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124); за необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128).

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА

Практичне заняття № 17. Демонстраційне проведення експертизи потерпілого з визначенням ступеня тяжкості тілесного ушкодження.