Блок інформації

В 2004 р. Міністерством охорони здоров’я України видані методичні рекомендації «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим спиртом» в яких, зокрема, подана емпірична (а отже орієнтовна) схема оцінки психофізіологічних змін організму в залежності від концентрації етилового спирту в крові:

• Менше 0,4‰: сп’яніння практично відсутнє або похибка методу (газохроматографічного);

• 0,4‰о: незначне алкогольне сп’яніння;

• 0,5-1,5‰: легке алкогольне сп’яніння;

• 1,5-2,5‰: алкогольне сп’яніння середнього ступеня;

• 2,5‰ і вище: сильне алкогольне сп’яніння.

Отруєння вуглекислотою. Смерть від отруєння вуглекислотою (СО₂ )настає пр. концентрації її в повітрі понад 8% (звичайно вміст в повітрі коливається від 0,038% до 0,2%). При судово-медичному дослідженні трупа виявляються яскраві озаки смерті, що швидко настала («загальноасфіктичні» ознаки), зокрема множині крововиливи у шкіру, кон’юнктиву, під серозні оболонки внутрішніх органів, в слизову оболонку органів травного тракту та сечовивідної системи. Кров темно-червоного кольору (карбгемоглобін).

Отруєння аміловим спиртом. Аміловий спирт (С₅ Н₁₁ОН) і його ізомери (вісім) – рідини спиртового ряду жовтуватого кольору, «сивушні масла», відзначаються характерним запахом (запахом самогону). Отруєння виникає навіть при вдиханні парів. Амілові спирти характеризуються наркотичним впливом на головний мозок. Отруєння супроводжується загальною слабкістю, запамороченням, нудотою, блювотою, болем у животі, печінням в стравоході, сплутаністю свідомості, оглушення, ціанозом. Смертельна доза 10-15 мл. Смерть настає від паралічу життєво важливих центрів стовбурної частини головного мозку. При розтині відзначається сивушний запах, «загальноасфіктичні» ознаки, прояви подразнення слизових оболонок травного шляху.

Отруєння героїном. Героїн (діацетилморфін) – напівсинтетичний похідний морфіну, фармакологічно у 20-25 разів сильніший за морфін. В організм вводиться шляхом ін’єкцій. При кустарному синтезі героїну найчастіше використовується макова солома В результаті її переробки утворюється чорна або коричнева смоляниста маса з низьким вмістом діацетилморфіну і великою кількістю домішок, з побічними ефектами, що слабо прогнозуються. Смертельною дозою героїну при введені внутривенно вважають 10-12 мг, для наркомана з великим стажем – 75-80 мг. Навіть відносно невеликі дози героїну (3-4 мг) можуть стати причиною смерті внаслідок алергічних реакцій. Судово-медичну діагностику див. С. 442-443.

1. Канабіоїди. Канабіноїди — група терпенфенольних сполук. В природі зустрічаються в рослинах сімейства (Cannabaceae), і є діючими речовинами гашишу (смола канабіса) і марихуани (висушені і подрібнені листя и квіти коноплі) їх – понад 60 сполук – також називають фітоканабіоїдами, синтетичні речовини, що мають аналогічну фармакологічну дію, називають класичними і некласичними канабіоїдами. При передозуванні канабіоідів летальний кінець малоймовірний (не зафіксовано жодного достовірного випадку), оскільки смертельна доза, наприклад, тетрагідроканабіолу в 40 000 раз більша середньої ефективної дози (2,5 мг).

До галюциногенних грибів відносять біля 25 видів, з них 75% складають представники роду псилоцібе (psilocybe: грец. – «лиса голова»), декілька видів мухоморів. В цих грибах основними психоактивними речовинами є псилоцибін, псилоцин та ін. – сполуки триптаміну, похідним якого і серотонін. В Європі найбільш поширений «ковпак свободи» – псилоцибе сосочковидна (psilocibe semilanceata: грец. – «напівспис»). Гриби-галюциногени при вживанні викликають відчуття ейфорії, що змінюється тривалими зоровими і слуховими галюцинаціями. Наприкінці літа наркомани їдять галюциногенні гриби сирими прямо в лісі, пізніше варять суп або заварюють сухі гриби у вигляді чаю, змішують з тютюном, добавляють в їжу.

ЗРАЗОК РОБОТИ СТУДЕНТА

Практичне заняття № 21. Судово-медична експертиза отруєнь різними групами отрут.