69

Алгоритми з хірургії і. Обстеження пацієнта медичною сестрою

Алгоритм № 1

Визначення еластичності шкіри та глибини підшкірного жирового шару

Еластичність шкіри визначається в різних ділянках тіла. Шкіру беруть в невелику складку, стискають між великим та вказі­вним пальцями і відпускають. Якщо еластичність (тургор) шкіри нор­мальна, то складка, що утворюється, розправляється зразу ж, якщо повільно і не повністю, то це свідчить про зниження еластичності.

Підшкірна основа. Для з'ясування глибини жирового шару шкіра разом із клітковиною береться в складку. Особливо легко це зробити на животі. Але справжню уяву дає цей прийом, якщо його виконати нижче кута лопатки. Величина склад­ки більша 1,5-2 см свідчить про ожиріння.

Алгоритм № 2

Визначення набряку підшкірної клітковини

На передній поверхні великогомілкової кістки притискаємо шкіру та підшкірну основу пальцями. Якщо утворене поглиблення не зникає зра­зу, то це свідчить про значний набряк.

Алгоритм № 3

Пальпація підщелепних і підборідних лімфовузлів

Пальці або кисть долонною поверхнею кладуть на шкіру ділянки, що обстежується і повздовжніми рухами з незначним тиском пальпу­ють лімфатичні вузли. Визначають щільність, розміри, форму, конси­стенцію, рухомість лімфатичних вузлів, наявність болючості, зрощен­ня між собою та з оточуючими тканинами. Візуально констатують наявність змін шкіри над вузлами: гіперемію, виразки, нориці.

При пальпації підборідних та підщелепних лімфатичних вузлів пацієнта просять дещо нахилити голову вперед і фіксують її лівою рукою. Злегка зігнуті пальці правої руки пальпують вказану ділянку, намагаючись вивести лімфовузли на край нижньої щелепи.

Алгоритм № 4

Огляд очей

Оглядають кон'юктиву і склеру.

Для цього великими пальцями відтягують донизу нижні повіки і про­сять хворого дивитись вгору.

Виз­начають колір слизової оболонки, ступінь її вологості (блиск), стан судинного малюнка, наявність висипу і патологічних виділень.

При огляді очей звертають увагу на форму, розмір, реакцію на світло і акомодацію зіниць.

Алгоритм № 5

Пальпація щитоподібної залози

Стати перед хворим і лівою рукою зафіксувати шию.

Долоню правої руки покласти повздовж, пальцями вверх, на пере­дню частину шиї. Пальпують щитоподібний хрящ, просять хворого не­значно підняти голову догори. Після цього ковзають пальцями вниз по поверхні щитовидного і далі по дужці перстнеподібного хрящів. Безпосередньо під ним знаходиться горизонтально розташова­ний валик перешийка щитовидної залози. Пальпуючи перешийок, визначають його ширину, консистенцію, рухомість при ковтанні. Після цього між внутрішнім краєм кивального м'яза і трахеєю безпосередньо над верхнім краєм перешийка пальпують бокові частки щитоподібної залози.

При пальпації слід визначити межі припухлості, консистен­цію (м'яка, щільна, вузлувата), розташування трахеї стосовно се­редньої лінії, зміщення утвору в вертикальному і горизонтально­му напрямках.