Вживання м’якого знака і апострофа

Вправа 1. Поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф і поясніть їх уживання. Зверніть увагу на попередню м’яку (м’який знак) або тверду вимову приголосного звука (апостроф).

Київс…кий, комп…ютер, різ…кіст…, Д…Артан…ян, чес…кий, дівчинон…ка, об…єкт, мен…шість, львів…янин, л…отчик, Св…ятослав, Гур…єв, Б…єлград, літн…ього, черв…як, їдал…ня, по-француз…кі, українс…кий, Лук…янченко, економіч…ний, кон…юнктура, кобзар…, Д…яков, сіл…с…кий, степ…, Натал…чин, м…який, Грач…ов, арф…яр, шіст…надцят…, п…ятниця, сузір…я, В…ячеслав, невід…ємний, без…ідейний, в…язень, пів…яблука, Сибір… .

Вправа 2. Подані слова перекладіть українською мовою. Порівняйте правопис в російській і українській мовах. Поясніть специфіку вживання м’якого знака, апострофа, буквосполучень “ьо”, “йо”, букв “і”, “и”, “ї”, “е”, “є”.

Соловьи, Дьяченко, Хьюстон, район, бульон, подъём, Ёлкин, Воробьёв, цирк, меньшинство, шампиньон, сельский, нянчить, казацкий, ночь, знакомьтесь, режьте, сегодня, войско, пятьдесят, близкий, каньон, памятник, бурьян, кровью, торфяной, здоровье, Д’Артаньян, Мьянма, Лукьянченко, червяк, Червяков, премьера, по-третье, фортепьяно, буряк, Святослав, Вячеслав, Белград, день, Денник, Дьяков, традиции.

Вправа 3. Сформулюйте основні принципи українського правопису при вживанні букв і буквосполучень “е”, “є”, “йо”, “ьо”, “и”, “і”, “ї”.

Вправа 4. Сформулюйте правила постановки м’якого знака і апострофа.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! М’який знак вживається тільки для м’якості. У словах іншомовного (і російського у прізвищах) походження він може вживатися для розділу, якщо попередній приголосний звук м’який. Апострофом позначається роздільна вимова, якщо попередній приголосний звук твердий. Губні, шиплячі, г, к, х, р у кінці слова і складу тверді.

Особливості вживання іменників у родовому відмінку однини

Вправа 1. Подані нижче слова розбийте на дві колонки: які мають точність виміру або конкретність (у тому числі точкові географічні об’єкти) і які мають невизначене, просторове або узагальнене (абстрактне) значення.

Гурт, Дон, Київ, листопад (місяць), листопад (пора року), Іван, документ, шторм, лізинг, Васильків, менеджмент, регіон, спортсмен, вітер, метр, лектор, вальс, банк, факультет, Житомир, обсяг, університет, виконком, капітал, Роман, словник, Крим, начальник, ризик, бюджет, студент, економіст, сніг, бізнес, договір, сенат, Донбас, прокурор, ансамбль, аналіз, апостроф, алфавіт, склад, менеджер, диплом, Алтай, сад, елемент (живлення), елемент (освіти), закон, статут.

Вправа 2. Поставте подані у вправі 5 слова у формі родового відмінка однини. Користуйтеся попереднім розподілом слів на колонки. Прокоментуйте вживання відповідного закінчення (-а або -у). Порівняйте свій висновок із запропонованим нижче.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Від правильного вживання варіантів закінчень у родовому відмінку однини іменників другої відміни (-а чи -у) залежить точне значення тексту або висловлювання. Варіант -а (-я) фіксує значення конкретності, точечності (тоді на предмет можна показати: студента, монітора, Івана, Донецька) або точної визначеності розміру, об’єму тощо (понеділка, гектара, метра). Варіант -у (-ю) фіксує значення абстрактності, просторовості (тоді на предмет не можна показати: вокзалу, процесу, наказу, Бугу, океану) або невизначеності розміру, об’єму тощо (яру, терміну дії). Виняток становлять слова з наголосом на закінченні, типу вишняка, Дністра.