Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
стр мен оп кон 2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
2.9 Mб
Скачать

6. Розподіл видів робіт дисципліни за модулями, год

Модулі

1

2

3

Всього

1

Лекції

10

10

12

32

2

Практичні роботи

10

10

12

32

3

Самостійна робота студента

18

12

14

44

4

Захист модуля

1

1

1

3

5

Підсумковий контроль

7. Розрахунок кількості балів за модулями

Модулі

1

2

3

Всього

1

Лекції

6,6

6,7

6,7

20

2

Практичні заняття

6,6

6,7

6,7

20

3

Самостійна робота студента

3,33

3,33

3,34

10

4

Захист модуля

6,67

6,67

6,66

20

5

Сума балів

23,3

23,3

23,4

70

8. Правила допуску до іспиту

При умові повного виконання навчального навантаження та отримання студентом не менше 35 балів студент допускається до іспиту.

9. Календарний графік оцінювання знань студентів з окремих модулів

модуля

Термін виконання

1

5-й тиждень

2

10-й тиждень

3

16 тиждень

Розділ 2. Конспект лекцій з курсу «стратегічне управління» модуль 1

Тема 1. Стратегічне управління та його значення в системі менеджменту організацій

План:

  1. Суть та значення стратегії і стратегічного менеджменту.

  2. Еволюція умов діяльності організацій та формування концепції стратегічного менеджменту.

  3. Характеристика основних інструментів господарського і стратегічного управління.

  1. Суть та значення стратегії і стратегічного менеджменту

Термін «стратегія» походить від грецьких слів «стратос» - армія; «агос» - вести і в дослівному перекладі означає мистецтво ведення війни, або мистецтво перемагати.

Як соціально-економічна категорія, стратегія має значну кількість тлумачень у науковій літературі. Зокрема:

  1. Стратегія – перелік правил для прийняття рішень, якими організація керується в своїй діяльності (І. Ансофф).

  2. Стратегія – це план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення потреб споживачів і досягнення поставлених цілей (А.Томнсон, А. Стрікленд).

  3. Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей та задач підприємства, прийняття курсу дії і розподілу ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей (А. Чандлер).

Сутність цих та інших визначень зводиться до того, що стратегія повинна включати в себе формування місії і цілей та шляхів їх досягнення.

З точки зору досягнення поставлених цілей, стратегія включає в себе два блоки:

1) постійна компонента, яка забезпечує рух фірми у визначеному напрямку;

2) реактивна компонента, тобто дії фірми у відповідь на непе-редбачуваний розвиток подій, який відхиляє фірму від обраного шляху.

Із розуміння категорії стратегії, витікає і сутність стратегічного менеджменту:

1) стратегічний менеджмент – це цілеспрямована діяльність менеджерів, спрямована на розробку та реалізацію стратегії організації;

2) стратегічний менеджмент – це наука про особливості, принципи і закономірності формування та реалізації стратегії організацій.

Завдання стратегічного управління

(А. Томнсон і А. Стрікленд)

1) Визначення сфери діяльності фірми та формулювання стратегічних установок.

2) Установлення стратегічних цілей і завдань для їх досягнення.

3) Перетворення стратегічних цілей у конкретні плани і програми.

4) Реалізація розроблених планів.

5) Оцінка результатів, контроль, внесення коректив у стратегічні плани і програми.

Правила формування стратегії (І. Ансофф)

1. Процес розробки стратегії не завершується якоюсь негайною дією. Він, як правило, закінчується встановленням загальних напрямків руху, які забезпечують ріст і зміщення позицій фірми.

2. Сформульована стратегія (або напрям дії) повинна бути використана для пошуку оптимальних стратегічних проектів, тобто:

    1. концентрація уваги і ресурсів на визначених напрямках;

    2. відсікання інших напрямків, як несумісних із стратегією.

3. Необхідність у конкретній стратегії може відпасти, як тільки реальний хід подій виведе організацію на бажані результати.

4. В процесі формулювання стратегії не можна передбачити всі можливості, які відкриваються при розробці конкретних планів і програм. Тому доводиться користуватися не повною, не точною, узагальненою інформацією про альтернативи.

5. Успішна реалізація стратегії не можлива без зворотного зв’язку (аналізу, контролю), оскільки може з'явитися нова інформація, яка вимагатиме внесення коректив, а то і відміни діючої стратегії.

6. При розробці стратегії фірми, менеджери використовують дві групи критеріїв:

1) якісні (орієнтири) – віддалені загальні напрямки діяльності організації, які не мають кількісних і часових характеристик;

2) кількісні (цілі) – окреслений у кількісному вигляді та з чіткими часовими параметрами майбутній стан організації на певну дату.

Принципи розробки стратегії (Л. Довгань та ін.)

  1. Принцип перспективності – орієнтація стратегічного управління на довгострокову перспективу.

  2. Принцип пріоритетності – підпорядкованість оперативних і тактичних планів стратегічним цілям і завданням.

  3. Принцип реальності – стратегічні цілі і завдання повинні бути реальними в рамках можливостей, що відкриваються у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації.

  4. Принцип комплексності – врахування всіх факторів впливу на організацію та її стратегію на основі збору, обробки і аналізу всієї необхідної і доступної інформації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]