Питання для контролю

1. Суть та фактори циклічності розвитку СЗГ.

2. Суть та види збалансованості стратегічних зон господарювання.

3. Побудова матриці балансу СЗГ.

4. Зовнішня стратегічна гнучкість, її джерела та методи визначення.

5. Внутрішня стратегічна гнучкість та її джерела.

6. Синергизм в системі забезпечення стратегічної стійкості.

Тема 11. Управління реалізацією стратегії та стратегічними змінами в організаціях

План:

1. Сутність та методи реалізації стратегії.

2. Бюджетне та цільове управління в процесі реалізації стратегії.

3. Управління стратегічними змінами.

1. Сутність та методи реалізації стратегії.

Визначення

Реалізація стратегії – це необхідний стан в процесі стратегічного управління під час якого здійснюються заходи, спрямовані на виконання стратегічних планів і програм.

Реалізація стратегії спрямована на вирішення таких завдань:

1. Визначення пріоритетів в системі адміністративних заходів (розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення допоміжних систем).

2. Встановлення відповідності між обраною стратегією та процесами в середині організації (структура, система мотивування, норми та правила поведінки, кваліфікація персоналу, тощо).

3. Вибір і узгодження стилів лідерства та підходів до управління організацією з розробленою стратегією.

Виділяють наступні етапи реалізації стратегії:

1. Поглиблення вивчення середовища, цілей і розроблених стратегій:

1. остаточне уточнення сутності визначених цілей, стратегій, їх відповідності одна одній та зовнішньому середовищу, а також коригування в разі виявлення помилок;

2. широке доведення змісту цілей і стратегій до співробітників.

2. Прийняття рішення вищим керівництвом про розподіл і використання ресурсів.

3. Приведення у відповідність організаційної структури підприємства до визначених цілей і стратегій.

4. Здійснення необхідних стратегічних змін в організації.

5. Внесення коректив у плани реалізації стратегії у випадку появи нової інформації чи допущених помилок.

Для забезпечення високої ефективності реалізації стратегії застосовують такі основні методи.

1. Тактика – сукупність тактичних і оперативних планів фірми, що розробляються в розвиток стратегії. Тактичні плани мають наступні характеристики:

1. вони розробляються в розвиток стратегії;

2. вони можуть розроблятися не лише на вищих, а й на середніх рівнях управління;

3. тактичні плани розраховані на більш короткі терміни, ніж стратегічні;

4. результати реалізації тактичних планів швидко проявляються і легше коригуються, на відміну від стратегічних.

2. Політика – загальні орієнтири, настанови, загальне керівництво до дій і прийняття рішень, які полегшують реалізацію стратегічних і тактичних планів. Особливості політичних установок наступні:

1. розробка політики необхідна для уникнення дезорієнтації і суб’єктивного трактування планів;

2. політику можна розглядати як своєрідний «Кодекс Законів» фірми, який визначає, в якому напрямку можуть здійснюватись дії;

3. політика пояснює працівникам, яким чином можуть бути досягнуті цілі, встановлює «віхи», яких слід дотримуватись.

2. Процедури – визначений порядок дій, послідовність кроків у часто повторюваних управлінських ситуаціях. Наприклад: процедура прийому на роботу, звільнення з роботи і т.д.

3. Правила – точні і однозначні вказівки про те, що повинно бути зроблено в конкретній одиничній ситуації. Встановлюються тоді, коли для досягнення цілей необхідний високий рівень підпорядкованості. Наприклад: правила внутрішнього розпорядку, правила з техніки безпеки та ін.

При впровадженні правил і процедур можуть виникати проблеми, пов’язані із сприйняттям їх працівниками:

1. працівники можуть висловити не задоволення з приводу цих вимог і, навіть, їх не дотримуватись;

2. правила і процедури гірше сприймаються, коли їх доводять у формі жорстких директив;

3. вони приймаються краще, коли їх доводять через обговорення, дискусії, пояснення необхідності, широке інформування.