3. Цілі організації, їх класифікація та характеристика.

Визначення. Ціль організації – конкретний стан, якого вона збирається досягти у певний момент майбутнього (О. Скибіцький).

В організаціях виділяють наступні кваліфікаційні признаки та види цілей:

1. За напрямами дії:

а) зовнішні;

б) внутрішні.

2. За соціально-економічним змістом:

а) економічні;

б) технічні;

в) технологічні;

г) соціальні;

д) екологічні та ін.

3. За рівнями управління:

а) загальні цілі організації;

б) цілі підрозділів;

в) цілі посадових осіб.

4. За часом досягнення:

а) стратегічні;

б) тактичні;

в) оперативні.

5. За ступенем оновлення:

а) цілі підтримки наявного рівня;

б) цілі поступового розвитку;

в) цілі оновлення.

6. За пріоритетністю досягнення:

а) основні, які визначаються організацією у відповідності до сформульованої місії;

б) побічні, які самостійно не визначаються, але досягаються одночасно з основними;

в) підтримуючі, які повинні бути досягнуті задля підтримки основних цілей.

7. За функціональною спрямованістю:

а) планові;

б) організаційні;

в) мотивуючі;

г) контролюючі.

8. За суб’єктивним відображенням:

а) номінальні – це формально встановлені, всебічно обґрунтовані, публічно проголошені цілі.

б) реально-існуючі – ті цілі, які насправді хоче досягти суб’єкт їх проголошення.

При формулюванні цілей необхідно дотримуватись наступних принципів:

1) реальність, конкретність, досяжність, тобто цілі повинні відповідати реальним можливостям організації, які виявлені в процесі діагностики зовнішнього і внутрішнього середовища організації;

2) вимогливість, тобто орієнтація організації на максимально можливий результат;

3) наукова обґрунтованість – цілі повинні бути результатом наукових досліджень і розрахунків;

4) вимірюваність – застосування при формулюванні цілей чітких кількісних параметрів і часових термінів;

5) однозначність, тобто недопущення будь-яких неоднозначних тлумачень змісту і характеру цілі;

6) гнучкість – передбачення можливості і механізму внесення змін у зміст цілей у випадку необхідності;

7) прийнятність, тобто необхідність врахування культурного середовища в якому діє організація (звичаї, традиції, релігійні погляди населення та ін.).

Фахівці виділяють наступні основні напрямки встановлення цілей:

1. Доходи фірми: прибутковість, становище на ринку, продуктивність, фінансові результати.

2. Робота з клієнтами: швидкість і культура обслуговування, дисци-пліна поставок, реагування на скарги і рекламації.

3. Потреби і добробут співробітників: мотивація, умови праці, участь у прийнятті рішень, навчання, дисципліна і т.д.

4. Соціальна відповідальність: благодійність, допомога суспільству; безпека споживачів і суспільства, екологічна безпека.

Процес встановлення цілей передбачає проходження наступних етапів:

1. Формулювання або уточнення місії організації.

2. Встановлення загальних цілей організації та перевірка їх на реальність, науковість, досяжність.

3. Побудова ієрархії цілей.

4. Встановлення індивідуальних цілей виконавців.

Для узгодження різних цілей організації застосовують метод побудови дерева цілей.

Визначення. Дерево цілей – це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл (декомпозицію) загальних цілей організації на підцілі, завдання та конкретні дії (рис. 1).

Місія організації

Загальні цілі

о рганізації

Ц ілі

підрозділів

Ц ілі посадових

осіб

Рис. 1. Принципова схема дерева цілей організації

При формулюванні цілей найбільш типовими є наступні помилки та причини їх виникнення.

1. Встановлення невідповідних цілей; причини:

а) обирається ціль, яка не відповідає місії, або не забезпечує її реалізацію;

б) відбувається перетворення засобу досягнення цілі в саму ціль.

2. Встановлення недосяжних цілей; причини:

а) неадекватна оцінка ресурсних можливостей фірми;

б) неадекватна оцінка стану зовнішнього середовища фірми.

3. Встановлення суперечливих цілей; причини:

а) недостатні компетентність і професіоналізм керівника;

б) невміле використання методу управління за цілями.

4. Невідповідність системи винагород визначеним цілям; причини:

а) перед виконавцями поставлені не конкретні цілі, досягнення яких важко виміряти;

б) відсутня узгодженість системи винагород з рівнем досягнення цілей.

Рекомендована література: 3, 4, 10, 11, 24,29.