Питання для контролю

1. Сутність та передумови стратегічного планування.

2. Принципи стратегічного планування.

3. Переваги та проблеми стратегічного планування.

4. Моделі стратегічного планування.

5. Вимоги до змісту стратегічних планів та методологічні підходи до їх розробки.

6. Процес та етапи розробки стратегічних планів.

Модуль 3

Тема 9. Конкурентоспроможність та конкурентні стратегії організації

План:

1. Конкурентоспроможність організації та методи її визначення.

2. Характеристика стратегій лідерства за витратами, продуктової диверсифікації.

3. Характеристика стратегій оптимальних витрат, ринкової ніші та упередження.

1. Конкурентоспроможність організації та методи її визначення

Визначення

Конкурентоспроможність – це здатність об’єкту, що характеризується мірою реального чи потенційного задоволення ним певної потреби, порівняно з аналогічними об’єктами, представленими на даному ринку.

Конкурентоспроможність організації може бути визначена, як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображує ступінь переваги сукупності оцінюючих показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу по відношенню до сукупності показників конкурентів.

Базою порівняння для організації можуть виступати: ключові конкуренти, галузевий стандарт, галузеве лідерство, національний стандарт, національне лідерство, світовий стандарт, світове лідерство.

Висновок про конкурентоспроможність організації залежить від застосовуваної бази порівняння.

Основні методи визначення конкурентоспроможності наступні:

1. Метод з позиції теорії ефективної конкуренції. Згідно з нею, найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства, де найкращим чином організована робота. В основі методу лежить порівняння системи показників підприємства з відповідними базовими показниками. Для спів становлення кожен показник оцінюється по бальній шкалі, де 10 балів присвоюється показнику, який відповідає базовому, менш 10 балів – показникам, які гірші від базового, більше 10 балів – кращим показникам.

Зазначені показники групуються в чотири групи, по кожній з яких визначаються узагальнений критеріальний показник.

1) Критерій ефективності виробничої діяльності, який включає рівень витрат, фондовіддачу, рентабельність продукту, продуктивність праці;

2) Критерій фінансового стану підприємства, який включає коефіці-єнт автономії, коефіцієнт покриття, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт оборотних коштів.

3) Критерій ефективності збутової діяльності, який включає рента-бельність продажу, коефіцієнт затовареності готовою продукцією, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт ефективності реклами.

4) Критерій конкурентоспроможності товару, до якого входить якість товару і ціна товару.

2. Метод з позиції конкурентоспроможності товару, яка визначається як його перевага в порівнянні з аналогічним продуктом конкурентів. Порівняння здійснюється по окремих параметрах за допомогою бальної оцінки, після чого розраховується узагальнений показник.

Виділяють наступні параметри конкурентоспроможності товару:

1. функціональні, які характеризують рівень здатності товару задовольняти певні потреби чи виконувати певні функції;

2. ергономічні, які характеризують рівень відповідності властивостей продукту анатомічним та фізіологічним особливостям людини;

3. естетичні, які характеризують зовнішній вигляд продукту;

4. економічні, які характеризують рівень витрат на виробництво, ціни споживання, витрати на експлуатацію і обслуговування;

5. нормативні, які визначають відповідність продукту встановленим нормам, стандартам, вимогам, включаючи екологічні і безпеки.

3. Метод з позиції конкурентних переваг, який ґрунтується на теорії конкурентних переваг М.Портера.

Визначення конкурентних переваг здійснюється через оцінку зовнішньої та внутрішньої переваги.

1. зовнішня конкурентна перевага – це перевага у властивостях товару яка створює «цінність для покупця» внаслідок повнішого задоволення його потреб;

2. внутрішня конкурентна перевага – це перевага організації у витратах на виробництво, яка створює «цінність для виробника» внаслідок вищої його продуктивності.

Сформований за результатами зовнішнього аналізу та бенчмаркінгу перелік КФУ в галузі разом з інформацією про конкурентів і внутрішні можливості підприємства дасть змогу оцінити конкурентний потенціал та конкурентоспроможність фірми.