4.Схеми електрообладнання автомобілів.

Електрообладнання сучасних автомобілів — це складний комплекс джерел електричної енергії, пристроїв запалювання, електричних двигунів, контрольних приладів, приладів зовнішнього освітлення та сигналізації, різних комутаційних пристроїв, з'єднувальних про­водів, об'єднаних в спільну електричну систему.

Споживачі великої потужності, і які працюють короткочасно, а також прилади, робота яких потрібна в аварійних ситуаціях, з'єдну­ються безпосередньо з акумуляторною батареєю, в решті випадків використовується однопровідна система подачі струму до споживачів («—»— корпус автомобіля, «+»—провідник). Це стартер, при­лади термостата та передпускового підігрівання, аварійна сигналіза­ція, переривачів поворотів, розетка для переносного ліхтаря. Інші споживачі під'єднуються до лінії амперметр — генератор.

З метою скорочення контактних з'єднань та зменшення витрат проводів на автомобілях застосовують груповий засіб захисту елек­тричних кіл, коли одним запобіжником захищаються декілька елек­тричних кіл.

Не повинні під'єднуватись до одного запобіжника взаємнозамінні прилади, наприклад, розетка переносного ліхтаря та підкапотна лампа освітлення контрольних приладів та ліхтарів салону і т. д.

З метою підвищення надійності роботи системи електрообладнання не захищаються кола заряду акумуляторної батареї, пуску, системи запалювання.

Маркуються виводи виробів електрообладнання за допомогою цифр та літер. Залежно від функціонального призначення та уніфі­кації виробів електрообладнання автомобільні фірми різних країн беруть таке позначення: електропостачання — 30; система запалюван­ня — 15; стартер — 50; склоочисник — 53; покажчик повороту — 49; перемикач світла фар — 56; далеке світло фар — 5ба; ближнє світло фар — 5бв; габаритні ліхтарі — 58; обмотка електромагнітного реле — 85, 86; корпус автомобіля — 31.

Аби полегшити монтаж, знаходження несправностей та ремонт електричних мереж на автомобілях застосовують проводи різного кольору: білого, жовтого, оранжевого, червоного, розового, синьо­го, зеленого, коричневого, чорного, сірого та фіолетового. Зверху суцільного кольору допускається нанесення додаткового кольору у вигляді кілець або смужок (білого, чорного, червоного, голубого), Ізоляцією автомобільних проводів є полівінілхлоридний пластикат. Він масло-, бензо- та кислотостійкий, не поширює горіння, працює при високих та низьких температурах.

Вибираючи переріз проводу, потрібно враховувати силу струму з розрахунку нагрівання, напругу в колі, механічну міцність та спосіб прокладання (одинокий чи в пучку). Залежно від типу провода пе­реріз його жили може бути, мм²: 0,5; 0,75; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0; 6,0; 10; 16; 25; 35; 50; 70 та 95. Нижче наведено залежність між перерізом про­воду, його опором та допустимою силою струму при тривалому на­вантаженні і при температурі навколишнього середовища 80° С:

Таблиця 10.1

Переріз проводу, мм2	0,5	0.75	1,0	1,5	2,5	4,0	6,0	16,0
Електричний опір, Ом/м х 10-2	3.7	2,5	1,85	1,2	0,72	0,46	0,29	0,1
Допустима сила струму, А при t=80°С	9,5	12,5	15,0	19,0	26,0	35,5	47,0	88,5

Проводи на кінцях мають наконечники під гвинт або штекерне з'єднання. Наконечники з'єднуються з проводом методом паяння або пресування.

Для автомобільного електрообладнання застосовуються два типи електричних схем: принципова та схема з'єднань. На автомобільних заводах використовують також монтажні схеми, необхідні для правильного встановлення виробів електрообладнання на автомобіль, а також креслення жгутів, що показують, які проводи входять в жгут, геометричні розміри жгута, затискні колодки та наконечники жгута.

Принципова схема призначена для полегшення пошуку несправностей, розуміння дії системи електрообладнання і її контролю. Вона має давати уявлення про взаємодію всіх виробів, що належать до схеми, та про мож­ливість простежити шляхи струму в електричних колах.

14