- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
На території Кіровоградської області відсутні нафто-газові хімічні та металургійні підприємства, які у процесі виробничої діяльності використовують холодильне обладнання. Відсутні також і підприємства, які для виробництва товарів і продукції в технологічних процесах застосовують озоноруйнівні речовини.
На підприємствах по переробці та зберіганню продуктів харчування області в основному використовуються аміачні холодильні установки. У торгівельних закладах переважно експлуатується холодильне обладнання, що містить до 5 кг озоноруйнівних речовин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року №1123 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та обсягів квот у 2009 році» протягом 2009 року було видано 34 листа-роз’яснення про те, що товари не містять озоноруйнівні речовини.
2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природний газ.
Протягом 2009 року на ТОВ «Заваллівський графіт» встановлено аспіраційні системи, що дасть можливість зменшити викиди на 7,89 т/рік. На ВАТ «Олександрійський хлібзавод» обладнано станки індивідуальною системою очистки, за рахунок чого зменшено викиди забруднюючих речовин на 0,35 т/рік. Налагоджено систему очищення на ВАТ «Маловисківське хлібоприймальне підприємство», проведено заміну пальникових пристроїв на Філії «Бобринецький райавтодор», з метою регулювання процесу згорання палива.
Значний вплив на формування екологічної ситуації області мають такі підприємства: ВАТ «Кіровоградолія», ЗАТ «Креатив», КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська” ДК “Укртрансгаз”, відповідно, Олександрівського та Компаніївського, КС “Задніпровська” ДК “Укртрансгаз” Світловодського району, ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” Голованівського районів, які були основними забруднювачами повітря в 2009 р.
Основні забруднювачі атмосферного повітря
ЗАТ «Креатив»
м. Кіровоград
Основні забруднювачі атмосферного повітря
ВАТ “Кировоградолія”
ЕКОЛОГОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ`ЄКТИ
Злив шлаку
ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”
Випуск металу с РТП-3
ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”
3. ЗМІНА КЛІМАТУ
3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання.
Збільшення антропогенних викидів парникових газів призводить до зміни клімату, яке загрожує майбутньому людства. Глобальна зміна клімату пов’язана із серйозними ризиками як для України, так і для всього світу вцілому.
Ці ризики можна умовно поділити на три категорії: природні, економічні та соціально-політичні.
До природних ризиків належать:
переміщення кліматичних зон, нестабільність погоди (велика амплітуда коливань температур за короткі проміжки часу) і загальна зміна середовища життя живих організмів;
зменшення біорізноманіття на планеті;
погіршення здоров’я живих організмів, а також людей;
підвищення процесів мутагенезу у всіх істот, насамперед в організмах бактерій,, грибів, вірусів;
затоплення великих ділянок суходолу;
виникнення пустель;
нестача питної води на певних територіях в Україні;
збільшення кількості стихійних лих.
Економічні ризики:
незворотня втрата певних природних ресурсів (водних, лісових, земельних) або значного їх зменшення;
зміни територіальної структури економіки, зумовленої, зокрема, затопленням територій, нестачею питної води, частими повенями й іншими природними лихами;
збільшення витрат із державного бюджету ( на ліквідацію наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо).
До соціально-політичних ризиків можна віднести:
міграцію та гуманітарні проблеми, зумовлені збільшенням обсягів і темпів зростання міграції;
нестачу та подорожчання продуктів харчування, що насамперед відчують найбідніші верстви населення;
соціальні наслідки стихійних лих.
До заходів у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання, насамперед, можна віднести:
ефективніше використання різних видів ресурсів у промисловості та комунальному господарстві;
розвиток відновлювальних джерел енергії (зокрема, використання енергії вітру і сонця, розвиток гідроенергетики, використання біомаси і біогазу);
розвиток екологічно безпечного транспорту.