- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
Розвиток ринку земель на засадах поєднання суспільних та приватних інтересів, законності та прозорості проведення земельної реформи на сучасному етапі вимагає:
відведення в натурі земельних ділянок усім бажаючим власникам земельних часток (паїв) та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю;
створення умов для рівноправної участі територіальних громад сіл, селищ і міст у ринку земель через відповідні органи місцевого самоврядування;
функціонального відокремлення ринку земель несільськогосподарського призначення від ринку земель іншого призначення;
передачі відповідним місцевим органам виконавчої влади функцій з оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, державної реєстрації земельних ділянок;
запровадження єдиних стандартів, технічних норм посвідчення права власності на землю та права користування землею;
проведення систематичної роботи з інформування населення через засоби масової інформації про сутність, обсяги та інші характеристики ринку землі, права та обов’язки громадян і юридичних осіб у цій сфері, процедури захисту прав на землю.
З метою запобігання можливій спекуляції земельними ділянками вживатимуться заходи для регулювання попиту на землю, насамперед у населених пунктах шляхом:
належного територіального планування і функціонального зонування за напрямами дозволеного використання земельних ділянок, що пропонуються на продаж;
відведення та узгодження розміщення земельних ділянок з земель запасу і земель резервного фонду;
диференціації розмірів земельного податку, а також плати за оренду земель, що перебувають у державній чи комунальній власності;
регулювання освоєння земельних ділянок відповідно до економічних вимог та вимог щодо збереження продуктивних угідь;
надання пільгових умов інвесторам у разі освоєння ними земельних ділянок зі складними ґрунтовими та інженерними умовами;
сприяння концентрації сільськогосподарських угідь у активної частини сільського населення.
Земельна політика держави має бути реалізована шляхом науково-обгрунтованого перерозподілу земель з формуванням раціональної системи землеволодінь і землекористувань, створенням екологічно сталих ландшафтів і агросистем; інформаційного забезпечення правового, економічного, еколого-економічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на всіх рівнях господарювання.
Вирішення цих питань можливо лише за умови виконання землевпорядних робіт та заходів, які спрямовані на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території області, адміністративно-територіальних утворень, господарських структур, що здійснюються під впливом формування суспільно-виробничних відносин і розвитку продуктивних сил.
Реформування земельних відносин у рамках виконання Програми передбачає організацію та виконання таких видів землевпорядних робіт:
проведення землевпорядних заходів по організації сільськогосподарських підприємств із створенням територіальних умов, що забезпечують раціональне функціонування сільськогосподарського виробництва, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, вдосконалення складу і розміщення земельних угідь, сільськогосподарських культур, системи сівозмін, пасовищезмін;
обґрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;
складання проектів створення нових і впорядкування існуючих територій землеволодінь і землекористувань;
обновлення планово-картографічного матеріалу зйомок минулих років місцевих рад;
розробка проектів розмежування земель державної і комунальної власності;
складання проектів відведення земельних ділянок у власність та користування, винос меж в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і наданих земель;
підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею.
Реалізація першочергових заходів з питань землеустрою проводиться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів власників землі і землекористувачів та здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями, суб’єктами підприємницької діяльності, які мають на це дозвіл.
Для здійснення реформування земельних відносин передбачається:
продовжити роботу із межування земель з установленням на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж сіл, селищ та міст, меж земельних ділянок, які належать громадянам і юридичним особам;
виявити землі сільськогосподарського призначення, які не використовуються власниками та землекористувачами, і відповідно до законодавства вжити заходів щодо їх перерозподілу;
провести консервацію малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь;
здійснити консолідацію земель запасу і земель резервного фонду в межах районів з метою забезпечення ефективного їх використання шляхом передачі в оренду на конкурентних засадах;
забезпечувати проведення організації території новостворених сільськогосподарських підприємств;
скласти плани обмежень використання земель;
забезпечити землевпорядне обґрунтування заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів, заболочення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель;
розробити плани земельно-господарського устрою територій населених пунктів;
забезпечити виконання землевпорядних робіт, необхідних для проведення розмежування земель державної і комунальної власності згідно з чинним законодавством;
поновити роботи щодо картографування земельних угідь, ґрунтових і геоботанічних обстежень, а також розпочати комплексне обстеження техногенно забруднених земель;
виконати роботи щодо встановлення та закріплення меж прибудинкових територій.