- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
Протягом 2009 року спалахи інфекційних захворювань пов’язаних з вживанням питної води в області не реєструвались.
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
Лабораторією відділу радіаційної гігієни Кіровоградської обл.. СЕС проводиться поквартальний моніторинг води річок Дніпро та Південний Буг на вміст радіонуклідів Cs-137 та Sr-90.
4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році профінансовано виконання заходів по «Реконструкції очисних споруд обласної туберкульозної лікарні в с. Івано-Благодатне Кіровоградського району» в обсязі 1 млн. 413 тис. грн. та реконструкція каналізаційних очисних мереж в м. Бобринець.
Також за рахунок обласного фонду проводилася реконструкція очисних споруд в м. Новомиргороді Новомиргородського району.
Кіровоградським облводгоспом у 2008 році порушувалося клопотання перед управлінням Мінприроди про припинення дії дозволу на водокористування уранодобувному підприємству ДП «СхідГЗК Інгульська шахта», яким на протязі більше 10 років здійснювався скид забруднених вод в р. Інгул. В результаті прийнятих мір зазначеним підприємством в кінці 2008 року та у першому півріччі 2009 року проведено ряд заходів по покращенню роботи установки очистки шахтних вод (УОШВ) Інгульської шахти. Вартість заходів склала 1,227 млн. грн. Виконання робіт по модернізації установки очистки шахтних вод дозволило зменшити концентрації задруднених речовин у зворотних водах по таких інградієнтах, як завислі речовини, азот амонійний та сульфати.
Однією із умов подовження дії дозволу на спеціальне водокористування було також будівництво нової установки очистки шахтних вод Інгульської шахти. На даний час на замовлення «ДП СхідГЗК» вже виконано проект, який проходить державну комплексну інвестиційну експертизу. Вартість проектних робіт склала 280 тис. грн.. Вартість будівництва установки очистки шахтних вод складе 30,0 млн. грн.
В 2009 році розпочато будівництво каналізаційної мережі та очисних споруд міста Ульяновка. Завершується будівництво очисних споруд каналізації типу «Джерело» обласної бальнеологічної лікарні в. Знам’янка та каналізаційних мереж м. Мала Виска.
ВОДНІ РЕСУРСИ
ТОВ “Водне господарство”
м. Кіровоград
Річка Грузка. Кіровоградський район.
Річка Інгул в м. Кіровограді.
5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
Формування національної екомережі носить новаторський характер на території не тільки України, а й інших європейських країн. Першим кроком нашої держави на цьому шляху стало прийняття в 2000 році Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000–2015 роки”, наступним етапом, направленим на створення законодавчих засад розбудови екомережі України, є прийняття у 2004 році Закону України “Про екологічну мережу України”.
Сьогодні неможливо ігнорувати такі об'єктивні чинники, як вичерпаність природних ресурсів, вразливість навколишнього середовища, екологічну стійкість та ресурсно-екологічну місткість довкілля, межі його екологічної опірності до негативних антропогенних дій. Ці фактори потребують всебічного врахування в господарській діяльності.
На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, рішенням сесії обласної ради від 24 січня 2003 року №141 затверджена обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.
Проектована регіональна схема національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області є наступним етапом у виконанні Обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.
При проектуванні регiонaльної схеми національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області були використані наступні види територіальних елементів:
- регіональний центр бiологiчного рiзноманiття - територiї, що складаються з окремих екосистем, групи суміжних екосистем, місць існування чи бiотопiв, ландшафтів, які виділяються на загальному тлі регiона за своєю бiологiчною чи ландшафтною рiзноманiтнiстю;
- екологічний коридор - суцiльнi чи розiрванi (архiпелагоподiбнi) лiнiйно витягнутi структури, котрі забезпечують розселення, мiграцiю особин різних видів та обман генетичною iнформацiєю між регіональними центрами бiологiчного рiзноманiття;
- буферні зони - території, які призначені для захисту елементів екомережі від зовнiшнiх впливів природного чи антропогенного походження;
- зони потенційної ренатуралiзацiї - територii, які потенційно можуть бути включені до екомережі, тобто перетворені у регiональнi центри бiорiзноманiття чи екокоридори.
Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га.
Таблиця 5.1.
Категорії землекористування |
2000 |
2005 |
2007 |
2008 |
2009 |
Землі природного призначення |
- |
- |
- |
- |
- |
Сіножаті та пасовища |
243,2 |
251,8 |
251,2 |
251,4 |
252,0 |
Землі водного господарства (рибні ставки) разом: |
94,3 |
96,0 |
96,7 |
96,9 |
97,1 |
Землі водного фонду |
74,7 |
75,8 |
76,2 |
76,2 |
76,3 |
у т.ч. площа рибних ставків |
19,6 |
20,2 |
20,5 |
20,7 |
20,8 |
Землі оздоровчого призначення |
- |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
- |
Землі рекреаційного призначення |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
Землі історико-культурного призначення |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
Ліси |
179,2 |
181,3 |
182,0 |
182,6 |
183,0 |