- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
Таблиця 4.8 (млн. м3 )
Галузь економіки |
Викори-стано води |
З неї на: |
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти |
|||
побутово-питні потреби |
виробничі потреби |
всього |
у тому числі забруднених |
з них без очищення |
||
Електроенергетика |
1,298 |
1,035 |
0,405 |
16,71 |
12,78 |
- |
Вугільна промисловість |
0,002 |
0,002 |
- |
0,000 |
- |
- |
Металургійна промисловість |
0,744 |
0,006 |
- |
11,61 |
0,409 |
9,06 |
Хімічна та нафтохімічна промисловість |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Машинобудування |
0,398 |
0,219 |
0,076 |
0,025 |
- |
- |
Нафтогазова промисловість |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Житлово-комунальне господарство |
28,69 |
24,96 |
7,088 |
24,24 |
19,34 |
0,488 |
Сільське господарство |
6,369 |
3,720 |
0,001 |
- |
- |
- |
Харчова промисловість |
1,657 |
1,348 |
1,090 |
- |
- |
- |
Транспорт |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Промисловість будівельних матеріалів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Інші галузі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Всього |
42,70 |
32,21 |
8,836 |
51,40 |
32,91 |
9,70 |
4.3. Якість поверхневих вод.
4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
Ріка Інгул
Моніторинг поверхневих вод р. Інгул та її приток, що протікають через м.Кіровоград, Новгородківський та Устинівський райони, здійснюється по 9 створах. Створ в верхів’ях Інгула (с.Лелеківка) являється самим чистим створом ріки, якість води по всіх контролюємих показниках відповідає нормативам водойм господарсько-побутової категорії.
Місто Кіровоград розташовано нижче за течією і залишається основним забруднювачем р. Інгул в межах області. Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в річку, являються ДП "Теплоенергоцентраль", КП "Кіровоградське ВКГ", Інгульська шахта.
За останні роки на Інгульській шахті виявлена диспропорція між проектною потужністю очисних споруд фізико-хімічної очистки шахтних вод та виробничими об’ємами скидів, в результаті чого шахтні води проходять недостатню очистку. В створі нижче скиду шахтних вод періодично фіксується забруднення нітритами, завислими речовинами та сульфатами. На кордоні з Миколаївською областю за рахунок самоочищення водойми та завдяки відсутності скидів зворотних вод вміст біогенних елементів та органічних речовин виходить на рівень нормованих і порівняно з попереднім роком не змінився.
Ріка Інгулець
Ріка Інгулець задовольняє потреби водокористувачів Олександрійського, Петровського та Знам’янського районів.
Моніторинг поверхневих вод проводився по 8 створах. Санітарний стан ріки залишається стабільним, результати проведених вимірювань свідчать, що показники якості води відповідають нормативам для водойм господарсько-питного призначення.
В створі № 1 вище міста Олександрії в межах Олександрійського (Войнівського) водосховища стан ріки по основних гідрохімічних показниках стабільний, в літній період фіксується підвищений вміст нітритів та завислих речовин, що пов’язано з цвітінням водойм.
В створі № 3 нижче скиду очисних споруд КП "Олександрія-водоканал" стан ріки погіршується. Періодично фіксуються підвищені рівні біогенних речовин, нітритів, заліза, що пов’язано з нестабільною роботою очисних споруд каналізації.
В межах Петровського району стан ріки характеризується як задовільний та стабільний і порівняно з минулим роком не погіршився. На кордоні з Дніпропетровською областю відмічена підвищена мінералізація води, що характерно для водойм степової зони.
Ріка Південний Буг
Ріка Південний Буг належить до великих рік України. В Кіровоградській області зі своїми притоками Синюхою, Ятранню, Ташличкою, Помічною, Доброю, Чорним і Сухим Ташликом, Малою і Великою Виссю, Грузькою, Кільтенню, Кайнарою протікає по території Гайворонського, Голованівського, Новоархангельського, Вільшанського, Добровеличківського, Новоукраїнського районів. Басейн ріки розташований в лісостеповій та степовій зонах.
Моніторинг поверхневих вод басейну ріки проводився по 11 створах. Характеристика екологічного стану ріки та її приток задовільна. Спостереження у створах № 5, 6, 7 на кордонах з Черкаською та Миколаївською областями дозволяють стверджувати, що Синюха є найбільш чистою річкою області. Відсутні скиди промислових підприємств, немає негативного антропогенного навантаження на водойму. Спостерігаються лише сезонні коливання БСК, що пов’язано із зміною температури повітря.
Якість поверхневих вод р. Ятрань (контрольні створи № 8, 9) в межах ГДК, кисневий режим задовільний.
В створах № 10, 11 річки Чорний Ташлик та Помічнянського водосховища природні води характеризуються підвищеною мінералізацією. Це притаманно для річок степової зони.
Ріка Дніпро
Територія Світловодського і Онуфрієвського районів приєднані до акваторії Кременчуцького та Дніпроджержинського водосховищ на Дніпрі. Найбільший водозабір розташований на Кременчуцькому водосховищі і являється джерелом водопостачання кількох міст області. На водосховищі встановлено 5 створів спостережень.
Стан ріки в порівнянні з минулим роком не погіршився. Показники якості води в межах ГДК для водойм рибогосподарської категорії, крім заліза та органічних речовин, збільшення вмісту яких спостерігається в літній період. Підвищення температури повітря і води, зниження вмісту розчиненого кисню, цвітіння водойми погіршує якість води. Але такі явища короткочасні і вже в вересні місяці стан водосховищ задовільний.