- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
Одним із перших еколого-економічних інструментів природоохоронної діяльності став механізм плати за забруднення навколишнього природного середовища. Ця плата справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об»єкти та за розміщення віднодів.
Платежі за забруднення стали основою створення місцевих, республіканського АР Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів і робіт.
Чинним законодавством передбачено, що стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
Так на протязі 2009 року підприємствам, організаціям, установам області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства пред»явлено екологічних платежів на загальну суму 8,1 млн.грн., з них 3,8 млн.грн. (47,2%) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 3,2 млн. грн. (38,8%) – збори за розміщення відходів, 1 млн.грн. – (12,1%) – збори за скиди забруднюючих речовин у водойми.
Фактично сплачено екологічних платежів підприємствами, організаці-ями , установами області на суму 6,4 млн.грн., що становило 78,6% загальної суми пред»явлених платежів, тоді як у 2008 році цей показник склав 82,0%.
Найнижчою в області була частка сплати пред»явлених зборів за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами міста Олександрії (26,5 %), Петрівського (59,7%), Світловодського ( 76,2%) районів.
Питома вага фактично сплачених позовів по відшкодуванню збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства (95,5%), та штрафів за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів (57,2%) складає 2,4% всіх екологічних платежів.
Слід зазначити, що в останні роки удосконалено механізм справляння та адміністрування збору за забруднення навколишнього природного середовища шляхом внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, яким:
запроваджено сплату збору за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об»єкти, розміщення відходів за місцем розміщення джерел забруднення;
підвищено коефіцієнт кратності збору з 5 до 10 за відсутність у платників затверджених лімітів та понадлімітні обсяги скидів та розміщення відходів.
Розроблено проект Закону України «Про збір за забруднення навколишнього природного середовища», який дозволить більш повно реалізувати важливий природоохоронний принцип «забруднювач платить».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» збори за забруднення навколишнього природного середовища платники перераховують у таких розмірах:
20 відсотків – на окремі рахунки до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів;
50 відсотків - на окремі рахунки до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі АР Крим, обласних бюджетів;
30 відсотків на окремий рахунок до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища , що утворюється у складі державного бюджету України.
Фактичні надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів області склали у
2008 році – 3,1 млн.грн. у тому числі до обласного фонду – 2,2 млн.грн.
2009 році – 6,4 млн.грн. у тому числі до обласного фонду – 4,3 млн.грн.
Збільшення надходжень коштів у 2009 році у порівнянні із 2008 роком пояснюється, перш за все, удосконаленням механізму адміністрування та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища.