3.2.4 Стійкість автопоїзда
Стійкість - властивість автопоїзду, як можна менше сприймати невеликі випадкові збудження і зберігати задані параметри руху після дії збуджуючих сил. Стійкість руху буває:
• повздовжня;
• поперечна;
• стійкість керованих коліс.
Для автопоїздів найбільш характерною є втрата поперечної стійкості руху.
3.2.5 Маневреність
Маневреністю називається група властивостей, які характеризують можливість автопоїзда змінювати певним чином своє положення на обмеженій площині в умовах руху за траєкторіями великої кривизни з різкою зміною напрямку, в тому числі і заднім ходом. Серед нормованих є параметри:
1) мінімальний радіус повороту автопоїзда (12,0 м);
2) габаритна смуга руху - різниця радіусів повороту точок автопоїзда, найбільш віддаленої і найбільш близької до центру;
3) можливість рухатись заднім ходом.
3.2.6 Плавність ходу
Під плавністю ходу розуміють сукупність властивостей, які забезпечують в межах установлених норм: вібронавантаженість водія, пасажирів, вантажів і елементів шасі.
Експериментально встановлено, що умовою хорошої плавності ходу є співпадання величин власних коливань із середньою швидкістю кроків людини (60...90 в хв.), що відповідає 1... 1,5 Гц.
Основні оціночні показники плавності ходу - рівні вібронавантаженості водія, пасажирів, і вантажів. Оцінка рівня вібронавантаженості проводиться по середніх квадратичних значеннях прискорень коливань (віброприскорень).
Збільшення числа ланок автопоїзда (до трьох, чотирьох) не веде до покращення плавності ходу.
3.2.7 Прохідність
Прохідністю називається експлуатаційна властивість, яка визначає можливість руху автопоїзда через різні перешкоди.
До перешкод відносять: нахили, бар'єрні перешкоди, профіль дороги, короткі нахили і пороги (дорожні насипи, канави, кювети, рови, пеньки тощо).
Регламентується:
1) максимальний підйом при повній масі і русі автопоїзду по дорозі з твердим покриттям (не менше 18%);
2) для цих же умов автопоїзд повинен рухатись на підйом 3% на протязі 3 км зі сталою швидкістю 35 км/год;
3) коефіцієнт зчепної ваги
(3.8)
де Мвед. к - маса, яка приходиться на ведені колеса, кг. Kφ повинен бути не менше 0,27.
Таблиця 3.2
Значення коефіцієнта Kφ
-
Країна
Kφ
Великобританія
> 0,263
Італія,Люксембург
> 0,270
Бельгія
> 0,330
Приклад:
тягач ПАЗ-8378 (трьохланковий автопоїзд), повною масою: 42, 52, 62 т.
Таблиця 3.3
-
mап , т
42
52
62
Kφ
0,38...0,48
0,31...0,38
0,258...0,32
Література: [1], С.16...20;
Тема №4 Особливості конструкції автомобілів-тягачів.
Автомобілі-тягачі загального призначення мають в основному колісні формули 4x2; 6x4; 6x6 (наприклад, ЗІЛ-130, КамАЗ-5410, УРАЛ-4320-1 тощо).
Ефективність використання спеціалізованих автопоїздів залежить від прохідності. З цією метою у тягачах збільшують число ведучих мостів. Такі автомобілі-тягачі можуть мати всі ведучі осі (наприклад, ЗІЛ-131В - 6x6, УРАЛ-375- 6x6).
Крім того, тягачі комплектуються міжосьовими несиметричними диференціалами, тяговими лебідками, системами регулювання тиску в шинах.