6.2 Тягово-зчіпні і опорні пристрої сідлових автомобільних тягачів

6.2.1 Зчіпні пристрої

Найбільш розповсюджений зчіпний пристрій сідлових автомобілів-тягачів і напівпричепів складається із сідла, розташованого на рамі автомобіля і обертового шкворня на напівпричепі (див. рис. 6.8).

На рамі автомобіля-тягача встановлена плита 8 із шарнірно закріпленим на ній опорним кругом 4, що має направляючі 19. Опорний круг, закріплений на балансирі 2, може коливатись на осі 3 - в повздовжній, а на осі 7 - в поперечній площинах. Для амортизації коливання круга в поперечній площині є дві циліндричні пружини 6 і обмежувачі 5. В центрі опорного круга закріплені захвати 18 шкворня, які шарнірно закріплені на пальцях 17, що мають скоси в передній частині. Скоси в задній частині захватів співпадають зі скосами направляючих опорного круга. В передній частині захвати мають фасонні вирізи, в яких рухається замок 15. Замок має стержень 13, на який надіті пружина 14 та важіль 16 замка. В замку є повздовжній виріз, в який входить направляючий палець 12, закріплений в нижній частині опорного круга. Коли напівпричіп з'єднаний з автомобілем-тягачем, захвати 18 зведені і захвачують поворотний шкворень напівпричіпа. При цьому роз'єднання неможливе внаслідок того, що замок 15 перешкоджає повороту захватів на пальцях 17.

Від'єднання напівпричіпа здійснюється шляхом відводу в бік планки 1 запобіжника і переміщенням замка 15 вперед за допомогою важеля 16.

При з'єднанні автомобіля тягач подається назад і шкворень напівпричіпа, попадаючи в направляючі опорного круга, нажимає на внутрішні скоси захватів, розсуває їх і встановлює в робоче положення.

Для можливого маневрування сідлових автопоїздів без контакту напівпричіпів одне з одним між їх кузовами повинна бути певна відстань. Так, фірма МАН пропонує встановити на рамі в роликових направляючих (або направляючих ковзання) сідлово-зчіпний пристрій з пружиною, за допомогою якої друга ланка підтягується до першої (див. рис. 6.9).

Під час повороту ролики котяться по кузову першого причепа, а сідлово-зчіпний пристрій переміщується в направляючих. У будь-якому режимі руху відстань між ланками мінімальна.

Для забезпечення взаємного переміщення автомобіля-тягача і напівпричіпа сучасні ТЗП на автомобілі-тягачі мають осі коливання (поперечну і повздовжню) і жорстко закріплений на напівпричіпі шкворень.

Р ис. 6.8 Напівавтоматичний опорно-зчіпний пристрій

сідлових автомобілів-тягачів:

1 - планка;

2 - балансир;

3 і 7 - осі;

4 - опорний круг;

5 - обмежувач;

6, 10, 14 - пружини;

8 - плита;

9 - штифт;

11 - защібка;

12, 17 - палець;

13 - стержень;

15 - замок;

16 - важіль;

18 - захвати;

19 – направляючі.

У відповідності з вимогами ГОСТів впроваджені дві групи розмірів зчіпних шкворнів і захватів.

Для напівпричіпів повною масою до 40 т встановлений діаметр шкворня (захвату) 50,8 мм, а для напівпричіпів від 40 до 100 т - діаметр 80 мм.

Важливими конструктивними параметрами автопоїзда є кути гнучкості, котрі визначають можливість його руху по нерівностях дороги. Значення кутів гнучкості визначаються конструкцією сідлового-зчіпного пристрою:

• α — кут складання (не менше ±100°);

• β - кут повздовжньої гнучкості (±15°);

• γ - кут поперечної гнучкості (± 6°).

Сідловий зчіпний пристрій автомобілів-тягачів, наприклад, сімейства КамАЗ сприймає навантаження (вертикальне) не більше 130 кН, а їх напівпричіпи не мають, як правило, спеціальних пристроїв для коректування траєкторії при повороті тягача.

Рис. 6.9 Схема рухомого сідлово-зчіпного пристрою фірми МАН:

1 і 6 - напівпричіпи;

2 - ролики;

3 - пружина;

4 - сідлово-зчіпний пристрій;

5 - направляючі