5.3 Гальмівний привід автопоїзду.
В більшості випадків на автопоїздах застосовують пневмопривід. Його перевагами є
такі:
• полегшене керування;
• вдала компоновка приводу гальмівних систем причіпа і напівпричіпа;
• можливість використання стисненого повітря для різних цілей (помпування і підтримання тиску в шинах, привід склоочисників і т.п.).
Недоліки:
• складність виготовлення і обслуговування;
• висока вартість;
• постійна затрата потужності на привід компресора;
• великий час спрацювання (5... 10 раз більше, ніж у гідропривода). Однак цей недолік усувається при використанні електро-пневмоприводу.
Пневмопривід включає в себе низку елементів:
• елементи живлення (компресор, ресивери);
• керуючі (гальмівні крани, клапани керування гальмами причіпа або напівпричіпа);
• виконавчі (регулятор тиску, який створюється компресором);
• елементи, які покращують експлуатаційні якості і надійність (вологовідділювачі, захисні клапани, клапани контрольного виводу);
• сигнальні (елементи різних типів).
В залежності від пневмообладнання, яке застосовується, тягач і причіп можуть з'єднуватись за однопровідною, двопровідною і комбінованою схемами.
При комбінованій схемі до тягача можуть приєднуватись причіпи (напівпричіпи), обладнані, як за однопровідною, так і за двопровідною схемами.
5.4 Принципові схеми гальмівного приводу автопоїздів.
П
ринципова
однопровідна схема гальмівного
пневмоприводу автопоїзда приведена
на рис. 5.2.
Рис. 5.2 Принципова схема онопровідного гальмівного пневмоприводу автопоїзда:
1 - компресор;
2 - регулятор тиску;
3 - ресивер тягача;
4, 5 - секції комбінованого гальмівного крану;
6 - гальмівні камери тягача;
7 - з'єднувальна головка;
8 - повітряний розподільник;
9 - ресивер причіпа.
Зовнішньою ознакою однопровідної системи є з'єднання за допомогою з'єднувальної головки 7 гальмівної системи тягача з гальмівною системою причіпа одним трубопроводом, який відіграє роль одночасно керуючої і живлячої лінії.
В розгальмованому стані автопоїзда компресор 1 через регулятор тиску 2 нагнітає стиснене повітря в ресивери тягача і причіпа (в цей момент гальмівні камери тягача і причіпа з'єднані з атмосферою). При натисканні на гальмівну педаль секція 5 комбінованого гальмівного крану з'єднає гальмівні камери 6 тягача з ресивером 3, а секція 4 відкриває зв'язок з'єднувальної пневмолінії з атмосферою. Пониження тиску стиснутого повітря в з'єднувальній пневмолінії призводить до відповідного спрацювання клапанів повітряного розподільника 8, завдяки якому стиснене повітря із ресивера 9 причіпа подається в гальмівні камери 10 причіпа. При цьому зберігається пропорційність між зусиллям на гальмівній педалі і тиском стиснутого повітря в гальмівних камерах, оскільки обидві секції комбінованого гальмівного крану і повітряного розподільника причіпа, є слідкуючими апаратами. При відриві причіпа проходить його гальмування внаслідок падіння тиску в пневмолінії.
Тиск в гальмівній системі тягача підтримується на рівні 0,75...0,8 МПа. Тиск в гальмівній системі причіпа при однопровідній системі повинен бути не нижче, ніж 0,2...0,25 МПа, щоб зменшити час спрацювання апаратів гальмівної системи причіпа. Це пов'язано з тим, що час виходу повітря із апаратів в 1,5...2 рази більше, чим час на їх заповнення.
О
сновним
недоліком однопровідної системи
гальмівного приводу причіпа є витрата
повітря при неоднократних і частих
гальмуваннях, наприклад, при спуску
стиснене повітря із ресивера причіпа
витрачається, не отримуючи відповідної
зарядки від компресора. По цій причині
вбільшості автопоїздів використовують
двопровідну систему гальмівного
пневмоприводу, яка приведена на рис.
5.3.
Рис. 5.3 Принципова схема двопровідного гальмівного пневмо-приводу автопоїзда:
1 - компресор;
2 - регулятор тиску;
3 - ресивер тягача;
4 - гальмівний кран:
5 - гальмівні камери тягача;
6, 7 - з'єднувальні головки;
8 - повітряний розподільник;
9 - ресивер причіпа; 10 - гальмівні камери причіпа.
Зовнішньою ознакою системи є з'єднання тягача і причіпа двома пневмояініями.
1) живлення (з з'єднувальною головкою 6);
2) керуючою (з з'єднувальною 7).
В розгальмованому стані гальмівні камери тягача і причіпа з'єднані з атмосферою, відповідно, через гальмівний кран 4 і повітряний розподільник 8.
При роботі компресора 1 одночасно проходить зарядка стисненим повітрям через регулятор 2 ресивера 3 тягача і через живлячу пневмолінію ресивера 9 причіпа. При натисканні на гальмівну педаль гальмівний кран тягача з'єднує ресивер 3 з гальмівними камерами 5 тягача. В той же час стиснене повітря по керуючій пневмолінії поступає до повітряного розподільника 8, діє на клапан, який сполучає ресивер 9 з гальмівними камерами 10 причіпа. В процесі гальмування в ресивер 9 причіпа продовжує поступати стиснене повітря від ресивера тягача. При відриві причіпа повітряний розподільник з'єднує гальмівні камери 10 з ресивером 9, внаслідок чого причіп різко гальмує. В двопровідній системі також зберігається пропорційність між зусиллям на педалі і тиском стиснутого повітря в гальмівних камерах.
Перевагими двопровідної схеми є:
1) безперервна зарядка ресивера причіпа, що забезпечує надійне користування гальмами при багатократному гальмуванні;
2) менший час спрацювання (≈ в 1,5...2,0 рази) в порівнянні з однопрвідною схемою.