Краса людини як єдність зовнішнього вигляду і внутрішніх характеристик

Людина є найскладнішою і найдосконалішою частиною природи. Ди­тина дуже рано пізнає світ людей, їхнє життя, ставлення один до одного. Немовля ще зовсім не знає слів, але розуміє матір за виразом обличчя. Його можна читати, неначе книгу, за мімікою. Справедливо вважають, що в міміці людини відбивається її характер, настрій, стан здоров'я, спокій, напруга, втома тощо.

♦ Ознайомтеся з характеристикою компетентності дошкільняти у сфері «Люди». Зверніть увагу на зміст складових соціальної компетентності дошкільняти, її пізнавальний, ціннісний, емоційний, оцінний, поведінковий компоненти [Див.: Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод, посіб. / Наук. ред. О. Л. Кононко. — К., 2003. — С 157-161].

Краса людини є складною інтегрованою характеристикою, головними засадами якої виступають зовнішні і внутрішні чинники.

Зовнішня краса для дітей найбільш помітна, на неї вони легко зверта­ють увагу, рано помічають. Це красиве обличчя, очі, брови, губи, волосся, гарний макіяж, одяг, прикраси. Спостерігали, що дівчинці було 11 місяців, коли вона помітила гарне поєднання кольорів у зимовому одязі мами: бі­лої пухової хустки і чорної каракулевої шуби. Висловила свою «естетичну оцінку» поцокуванням язичком, похитуванням голови, здивованими ши­роко розплющеними очима.

Елементи зовнішньої краси діти легко передають в малюнках портретів мами, тата, бабусі, дідуся, своїх родичів, педагогів і співробітників дошкіль­них навчальних закладів, демонструють свою неабияку спостережливість. Так, вихованці одного дошкільного закладу Києва намалювали портрет завідувачки з характерним жестом — рука в кишені. У неї була звичка три­мати ключі в кишені.

Інша річ — навчити дітей бачити вже за ознаками зовнішнього вигляду унікальність і неповторність кожної людини. У кожного є очі, ніс, рот, зачіска, одяг. Проте очі можуть бути блакитними, сірими, карими, зеле­нуватими, жовтуватими. Брови — широкими і вузькими, дугоподібними або ламаними, довгими чи короткими. Губи — великими чи малими, тон­кими або пухкими. Обличчя — круглим або видовженим. Волосся — різних кольорів, а зачіска різних видів і форм.

Все це так важливо помічати, щоб намалювати реалістичний портрет. Щоб краще зрозуміти інших людей, треба вміти читати міміку, вираз об­личчя в русі. Адже очі, брови, губи за допомогою м'язів рухаються. Міміка виражає характер і почуття людини. На обличчі відбиваються такі риси особистості, як доброта, щирість, жорстокість, замкнутість, хитрість та інше.

Пограйтеся з дітьми в артистів. Створіть і прочитайте разом з ними маски спокою, здивування, радості, суму. Доберіть ілюстрації, малюнки, фото, портрети різних людей, допоможіть дітям помічати взаємозв'язок між їхнім зовнішнім виглядом і внутрішніми характеристиками. Зробіть висновок, що внутрішню красу становлять духовність і моральність.

Як кажуть, розум і мудрість людини світяться в її очах. Простежте ви­раз очей на різних портретах, особливо старих людей. Поміркуйте з дітьми над тим, що таке мудрість. Дійдіть висновку, що мудрість — це розум, по­множений на доброту. Розумна людина багато знає, вміє вирішувати складні життєві завдання, може дати корисні поради. Моральну красу людини ліги можуть відкривати на прикладі спостереженні» людьми, з якими вони щоденно спілкуються. Як виявляються любов, доброта, щирість, повага і пошана до людей, чесність, правдивість, гуманність у зовнішньому вигляді людини, можна продемонструвати на прикладі жи­вописних портретів. Так, розглядаючи «Сікстинську мадонну» Рафаеля, діти помічають добре жіноче обличчя з красивими м'якими рисами, спов­нені любов'ю очі, лагідний жест притискання немовляти до грудей, що в цілому відкриває світлий образ Богоматері.

Здатність розуміти людей, їхній настрій, характери, моральність, по­греби становить основу соціальної компетентності дошкільняти. Малю­вання на теми «Добрий настрій», «Я — переможець», «Яким буваю я (чи мої друзі)», «Ласкава мама», «Мій мужній тато», «Моя сім'я» та інші відкри­ває для дитини таємниці людських настроїв і психології, бажання пізна­вати людей, самому бути доброю людиною. Отже, краса людини — у внутрішній гармонії її думок і вчинків. А вчинки — дзеркало поведінки, уміння втілювати норми загальнолюдської моралі в життя.