Рекомендована література

1. Доронова Т.Н., Якобсон С. Щ Обучение детей 2—4 лет рисованию, лепке, апплика­ции в игре. — М., 1992. — 143 с.

2. Раннєє обучение и развитие ребенка / Автор-соет. В. В. Кантан. — СПб., 1998. — 64с.

3. Ибука М. После трех уже поздно. — М., 1992. — 192 с.

4. Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социаль­ного опыта. - М., 1981. - С. 62-85, 101-ІЙ.

5. Якименко С. I., ГолянЛ. П. Зображувальна діяльність (малювання, ліплення, апліка­ція). Перша молодша група (3-й рік життя). — Т., 2003. — 36 с.

6. Маляточко. Програма розвитку, навчання та виховання дітей раннього та переддошкільного віку. — Запоріжжя, 2000. — 60 с

Запитання і завдання для контролю

1. Дайте характеристику засобів художньо-естетичного розвитку дитини у пренаталь­ний і немовлячий періоди.

2. Поясніть, як педагогічно забезпечувати розвиток художнього сприймання та перші спроби з малювання дитини першого року життя.

3. В чому ви вбачаєте педагогічну цінність ігор з шифоном, формочками для печива, засушеним листям тощо для дітей раннього віку?

4. Які види образотворчої діяльності доступні дитині другого року життя і в чому особ­ливості їх організації?

5. Визначте педагогічну цінність спонтанних дитячих малюнків.

6. Доведіть, що образотворча діяльність дітей третього року життя значно збагачуєть­ся як за видами, так і за змістом.

7. Розробіть систему вправ для спільного малювання педагога чи батьків з дитиною (домальовування малюнків).

8. Зберіть колекцію малюнків дітей раннього віку, проаналізуйте їх, спираючись на концепцію В. Мухіної.

9. Розробіть рекомендації для батьків щодо організації образотворчої діяльності дити­ни раннього віку в сім'ї.

10. Виконайте творчий проект «Педагогічна цінність до зображувального етапу в роз­витку образотворчості дошкільнят».

4.3. Малювання як засіб особистісного розвитку дитини Малювання — основний вид образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, його особливості

Малюнок є феноменом дошкільного дитинства. Видатні педагоги ми­нулого — Я. А. Коменський, Ф. Фребель, І. Г. Песталоцці надавали вели­кого значення дитячому малюванню. Наголошувалося, що воно несе дітям задоволення. Навчання дітей малювання розглядалося як підготовка руки і ока до письма, а також перша сходинка загальної системи навчання об­разотворчого мистецтва.

Цілеспрямований інтерес до дитячого малюнка виник у 80—90-ті роки XIX ст. Це були роботи психолога В. Прейєра «Душа дитини», етнографа А. Ріхарда «Малюнки первісних народів», мистецтвознавця К. Річчі «Ми­стецтво дитини».

Сьогодні дитячі малюнки досліджуються психологами, педагогами, мистецтвознавцями, фізіологами. Феномен дитячого малюнка полягає у його поліфункціональності в соціумі, цінності для самої дитини, для батьків, фахівців галузі дошкільної освіти. Дитячі малюнки засвідчують прагнення дитини пізнати навколишній світ, себе в ньому, висловлювати свої думки і почуття, спілкуватися з однолітками і близькими людьми в умовах соціального оточення.

Психолог В. Мухіна вважає малювання складною синтетичною діяль­ністю, в якій виявляється особистість дитини і яка сама суттєво впливає на формування особистості.

Малюнок для дитини є формою і засобом встановлення комунікацій з іншими людьми, однолітками, формою самопрезентації в соціумі, само­вираження, самоствердження, картиною світу.

Для батьків дитячий малюнок — це показник гармонії в сім'ї, шлях до порозуміння і гармонізації внутрісімейних стосунків, засіб пізнання внут­рішнього світу дитини.

Для професіоналів галузі дошкільної освіти, педагогів та психологів дитячий малюнок є матрицею внутрішнього світу, розвитку усіх сфер осо­бистості дитини, її соціалізації, «Я-концепції».

Професійне вивчення малюнка дорослим є шляхом до діалогу з дити­ною, до організації розвивального спілкування з нею. Малюнок презен­тує дитину в соціумі як компетентну й успішну соціалізовану, позитивно налаштовану (або навпаки). У зв'язку з цим виразність малюнка постає актуальною проблемою науки і практики.

Розробка особистісно-розвивальних технологій малювання є метою і предметом багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових дослі­джень і новаторської практики, наприклад, Г. Григор'євої, О. Дронової, Т. Казакової, Т. Комарової, В. Котляра, Г. Сухорукової, Л. Шульги.

Фундаментальними роботами є «Образотворча творчість дітей дошкіль­ного віку» Є. Фльоріної, «Малювання в дошкільному дитинстві» Н. Сакуліної, «Ваша дитина малює» С. Левіна, «Образотворча діяльність і художній розвиток дошкільнят» Т. Казакової, «Образотворча творчість дошкільнят в дитячому садку» Т. Комарової, «Образотворча діяльність дошкільнят» В. Котляра та ін. Педагоги-дослідники пов'язують малювання дітей з різними сторонами психічного розвитку їхньої особистості: пізнавальною діяльністю, мовою, грою, емоційним розвитком, початковим становлен­ням естетичних почуттів і поглядів. «Наша мета — переконує педагог-худож­ник С. Левін, — допомогти зрозуміти дитячий малюнок як вияв потреби дитини пізнати світ, що її оточує, естетично опанувати його, водночас пізна­ти саму себе, виразити свої переживання, знайти в ньому засіб спілкування з оточенням» (Левин С. Ваш ребенок рисует. — М., 1979. — С. 10).