Декоративне ліплення: технологія та методика

Декоративне ліплення збільшує можливості дітей в образотворчості тим, що збагачує зображальні техніки новим оригінальним способом оз­доблення предметів, об'ємних форм, окреслює для дитини нові способи для самопрезентації в соціумі через виготовлення соціально цінних арте­фактів дитячої субкультури.

Декоративне ліплення як предметна діяльність — це створення дітьми посуду, декоративних пластин - кахлів, прикрас, скульптур за мотивами народних іграшок, виготовлення сувенірів-оберегів. За технологією деко­ративного ліплення дитина може оздобити предмет орнаментом геомет­ричного та рослинного характеру (як рельєф, барельєф та контррельеф). Дошкільня може наліпити орнамент або прокарбувати його на тлі виробу, наприклад посуду або скульптурної іграшки.

Для успішного оволодіння навичками декоративного ліплення педа­гог використовує предмети декоративно-ужиткового мистецтва, художні вироби народних майстрів України, Росії та інших країн. Наприклад, димківську, фишмонівську, богородську, опішнянську, яворівську іграшки, посуд Гжелі, Опішні, Косова, Ужгорода, Василькова.

• Перегляньте зміст Модуля 1, пригадайте особливості народних художніх промислів та ремесел, українського гончарства. Здійсніть вибір змісту для занять декоративним ліпленням.

Процес декоративного ліплення визначається за двома головними ета­пами: виготовлення предмета і його декорування.

У декоративному ліпленні діти працюють з глиною, пластиліном, вос­ком, тістом.

Перевага глини полягає втому, що це природний, пластичний матері­ал. Його властивості (м'якість, пластичність) легко сприймаються і розу­міються дітьми молодшого віку. Підготовлену до роботи глиняну масу мож­на придбати на керамічному виробництві. Глина — найкращий матеріал для засвоєння дитиною пластичного способу формотворення, ліплення з цілого шматка за допомогою вдавлювання, витягування, защипування. Саме пластичний спосіб та його прийоми є характерними для виготов­лення фігурок за мотивами народної іграшки, посуду. Виготовлені виро­би оздоблюють ліпним декором (орнаментом або його елементами), ви­сушують чи обпікають у муфельній печі. Сухий виріб можна декорувати кольоровим розписом. Враховуючи це, ліпний декор, наприклад карбу­вання візерунка, рельєфи, треба виконати до висушування.

Пластилін має свої переваги у декоративному ліпленні. Передусім це колір. Роботи не потребують розфарбування. Пластилін дає змогу дитині виконати більш витончену роботу, дрібні деталі, з яких можна утворити декор (орнамент). Пластилін дає можливість довше працювати (глина швидко висихає) і використовувати усі три способи (пластичний, кон­структивний, комбінований).

Віск — приємний, теплий матеріал. Діти ліплять з нього іграшки, ви­готовляють декоративні свічки і фігурки у формах способом лиття. Деко­ром може слугувати додавання іншого матеріалу (інкрустація камінцями, бісером), оздоблення пір'ям та інше.

Тісто також цікавий матеріал для декоративного ліплення. Його готу­ють спеціальним способом з додаванням харчових барвників. З кольоро­вого тіста діти ліплять посуд, красиві декоративні вази й картини — пан­но, торти й тістечка.

Під час виготовлення предметів діти працюють на турнетці — пристрої, який дає змогу оглядати предмет з усіх боків, або дощечці, яку можна обер­тати довкола. Для роботи необхідні дерев'яні стеки, петлі, інструменти для декорування (тут стане у пригоді все, що здатне утворити на глині, плас­тиліні, воску, тісті цікаві відбитки: палички з кінчиками-штампиками у формі трикутників, кружечків, квадратів, рисок, зірок; цвяхи, кришечки, ґудзики тощо), мисочки з водою, ангоби, палітра (керамічна плитка), гу­мові груші, дріт (для розрізання глини та зрізання готового твору з робочої площини). Усе приладдя можна придбати у спеціалізованих магазинах.

Вихідними формами для ліплення посуду і скульптур за мотивами на­родної іграшки є куля (еліпс) і циліндр (конус). Декоративні пластини (кахлі, картини) виконують способами та прийомами рельєфу (барельєф, горельєф, контррельєф).

Прийомами пальцевого декору є згладжування поверхні, ямки, заши­пи, прокручування защипу, гофрування. Декорування можна здійснити штампами або за допомогою загострених паличок (крапка, кома, пелюст­ка, хвиляста ліній, зубці, спіраль, меандр, листок, квітка, гілка, ялинка, ме­телик). Ці прийоми становлять техніки декорування (штампований декор, пальцевий декор, гравірувальний декор — карбування, ритування).

Варіантами творчого декорування, які будуть цікаві дітям, є відбитки рослин, сітки, мішковини. Педагог пропонує дітям шукати, експеримен­тувати в царині технологій ліпного декорування.

Педагог ознайомлює дітей з різними видами декору. Наприклад, виготовлення посуду потребує гладенької поверхні («полірування», «згладжу­вання», «лощення»). Це можна зробити стекою, камінчиком. Рельєфний декор виконують окремо від виробу й наліплюють на нього. Елементами рельєфного декору можуть бути джгути, гофровані смужки (димківські іграшки), кульки, квіти, кружечки, листя тощо.

Разом з дітьми можна приготувати глиняну «локшину», пропускаючи м'яку глину крізь дрібне металеве сито; або зробити «пластівці», твердий пластилін натерти на металевій терці. Як цим можна скористатися? Фан­тазія та уява дітей знайдуть безліч варіантів («Волосся дівчинки на баре­льєфі», «Грива лева», «Шкура ведмедя» тощо). З дітьми старшого дошкіль­ного віку можна ліпити декоративну анімалістичну скульптуру або деко­ративний посуд зі своєрідним декором (за мотивами кераміки Опішні).

Педагог пояснює дітям, що глина любить обтічні, узагальнені, позбав­лені деталізації форми. Наприклад, «Розглянемо керамічну скульптуру народних майстрів. Які прості мотиви! Звірята, птахи, козаки і панії. А те­пер придивімося до художніх прийомів, якими послуговувалися гончарі. Відразу помічаємо, що лапи, крила, хвости, морди анімалістичних обра­зів — стовщені, обрублені. Очі — це всього-на-всього дві дірочки. Людські фігури створюються на основі конусоподібної форми, що виключає ліплення ніг, робить образ стійким».

У молодшому — середньому віці діти ліплять простий посуд з несклад­ним декоруванням, прикраси (намисто), декоративні пластини із глини і кольорового тіста.

Діти старшого дошкільного віку виконують більш творчі і витончені роботи. Наприклад, цукерниця-кошик, сільничка-качечка, подарункова скринька; обереги, сувеніри. Перед такими заняттями педагог розглядає разом з дітьми кілька варіантів таких предметів, організує ігри для розвит­ку творчої уяви і фантазії («На що схоже», «Перетвори»), пропонує зроби­ти ескіз-малюнок майбутнього виробу і заохочує до втілення задуму, реа­лізації творчого проекту.

Дітей можна зацікавити виготовленням оберегів, кумедних масок-мор-дочок, виліплених на основі глиняного коржика. Педагог пояснює дітям, що оберіг принесе удачу і захистить від хвороб. Він може бути оригінальним до­повненням до подарунка, якщо його супроводити щирими побажаннями. Треба не забути у ще вологому оберезі проколоти дірочку, щоб потім його можна було носити. За цією ідеєю можна зробити кулони, керамічне намис­то. Тут необмежений простір для фантазії! Намистини у формі кульок, ку­биків, лощені, прикрашені штампованим або мальованим орнаментом. Низ­ки з однакових намистин або різних, розмаїто поєднаних з кулоном чи з ве­ликою намистиною в центрі. Короткі або довгі, на дві-три низки.

Цікаво буде виготовляти, наприклад, «Приладдя для олівців та пенз­ликів». Педагог пропонує дітям розглянути такі вироби: «Але ж як зробити їх цікавими і зручними?». Після обговорення пропозицій можна перейти до створення власного проекту. Наприклад, «їжачок». Педагог пропонує дітям зі шматка глини виліпити чималого, завбільшки з кулак їжачка, але без голок. Круглою паличкою зробити на тулубі дірочки — заглибини для вставляння ручок, олівців, фломастерів. їжачка можна пофарбувати.

З дітьми старшого віку виготовляють декоративні пластини. Таку на­зву має своєрідна керамічна картинка (див. кольор. вкл., мал. 52). її вико­нують у техніці барельєфу або заглибленого рельєфу. Педагог пропонує дітям зробити малюнок на папері. Подальші спільні дії супроводжуються обговоренням або конкретною інструкцією; «Папір з малюнком накла­даємо на заздалегідь підготовлений пласт глини. Стекою переносимо кон­тур малюнка на глину і вирізуємо. Отримане зображення наліплюємо на другий пласт глини». Педагог моделює «ситуацію відкриття», в якій діти самі здогадуються, як можна зробити «картину».

Більш складною є техніка заглибленого рельєфу. «Наносимо контур малюнка і з зображення виймаємо зайву глину». Як варіант можна запро­понувати дітям зняти шар глини з тла, тоді зображення становитиме ви­пнуту частину пласта, а тло — заглиблену (рельєф і контррельєф). Заглиб­лений малюнок (або тло) можна пофарбувати після випалювання чи при­красити кольоровою мозаїкою (до випалення). Педагог пропонує на вибір: камінці, намистинки, стрази, шматочки цегли, череп'я порцелянового чи майолікового посуду. «Не забудемо зробити в іще вологому декоративно­му пласті дірочки для закріплення крізь них дроту». Декоративний пласт може стати чудовою прикрасою інтер'єру. За аналогічною технікою мож­на виготовити пам'ятні медалі (плакетки).

«Картини» можна виготовляти і з кольорового тіста (див. кольор. вкл., мал. 77—79). Рецепт його приготування такий: 250 мл окропу, 10 г оцту, пакетик барвника, 3 ст. ложки рослинної олії, 125 г солі, 250 г борошна. Борошно всипати в окріп і швидко перемішати (заварене тісто).

Цілеспрямоване ознайомлення дитини з декоративним ліпленням може розпочинатися значно раніше, ніж це відбувається у практиці дош­кільної освіти, якщо розгортати навчання на матеріалі декоративного мистецтва, насамперед виробах народних майстрів (іграшка, посуд). Відо­ма дослідниця в галузі дитячого декоративного ліплення Н. Халезова за­значала, що під впливом народної іграшки діяльність дитини в ліпленні набуває активного творчого характеру.

♦ Опрацюйте книжку: Халезова Н. Народная пластика и декоративная леп­ка в детском саду. — М., 1984. Зробіть резюме щодо авторської методи­ки навчання дітей декоративного ліплення у різних за віком групах.

Знання і навички, які розвиваються у дітей в процесі занять, ігор та обговорень предметів декоративного мистецтва, розширюють можливості самостійної діяльності в галузі декоративного ліплення. Тому у вільний від занять час багато дітей натхненно і з захопленням виготовляють для своїх ігор «печиво», «торти», «цукерки», готують сувеніри-подарунки для близьких та друзів. Усі ці предмети потребують красивого оформлення. У дитини є можливість спокійно, не поспішаючи, виліпити ці предмети: посуд для лялькового столу, декоративні пластини для прикрашання кімнати, «випічку» для ігор.

Майстерність вихователя полягає у забезпеченні дітей необхідними враженнями під час ознайомлення з предметним світом, національною культурою і традиціями гончарства, пластичними матеріалами та спосо­бами роботи з ними.