- •Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі
- •Від авторів
- •Освіта як елемент культури
- •Мистецтво як елемент культури, її знак та символ
- •Інтегрований підхід до проектування технології образотворчої діяльності
- •1.3. Види і жанри образотворчого мистецтва як джерело змісту образотворчої діяльності дошкільнят
- •Підходи до класифікації видів мистецтва
- •Зображальність і виражальність у мистецтві
- •Художній образ у мистецтві
- •Графіка
- •Жанри живопису
- •Скульптура
- •Архітектура
- •Декоративне мистецтво
- •Народні художні промисли
- •Сувенір
- •Театрально-декораційне мистецтво
- •Оформлювальне мистецтво
- •Синтез мистецтв
- •Рекомендована література:
- •Запитання і завдання для контролю
- •2.2. Поняття про художньо-творчі здібності і їхній розвиток у дітей Здібності і задатки. Анатомо-фізіологічні особливості розвитку здібностей. Структура образотворчих здібностей
- •Психолого-педагогічні дослідження проблеми розвитку образотворчих здібностей
- •Роль навчання в розвитку здібностей
- •Періодизація розвитку образотворчих здібностей в переддошкільному і дошкільному віці
- •Проблема художньої творчості
- •Динаміка розвитку творчих здібностей дітей в образотворчій діяльності
- •2.3. Розвиток у дітей інтересу до образотворчої діяльності Роль інтересу в навчанні дітей образотворчої діяльності
- •Психолого-педагогічна характеристика інтересу до образотворчої діяльності, його особливості
- •Способи формування у дітей інтересу до образотворчої діяльності
- •2.4. Образотворча діяльність як чинник та середовище розвитку особистості дитини Образотворча діяльність в особистісно-орієнтованій моделі освіти
- •Поліфункціональність образотворчої діяльності як основи різнобічного розвитку особистості дитини
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •Модуль з Організація образотворчої діяльності дітей
- •3.1. Види образотворчої діяльності та їхній взаємозв'язок
- •Характеристика видів образотворчої діяльності
- •Взаємозв'язок видів образотворчої діяльності
- •3.2. Варіативні програми навчання дітей образотворчої діяльності Характеристика державних програм
- •«Малятко». Програма виховання дітей дошкільного віку (1999)
- •Сучасні альтернативні програми «Українське дошкілля». Програма виховання дітей у дитячому садку (1991)
- •Програма «Крок за кроком в Україні» (2003)
- •Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «я у світі» (2008)
- •Парціальні (спеціалізовані) програми
- •«Ладки». Програма формування основ гуманістично спрямованої активності особистості в дошкільному віці (1992)
- •Програма естетичного виховання дітей 2—7 років «Краса. Радість. Творчість» (2005)
- •Художньо-екологічна програма з образотворчого мистецтва для дитячих дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів «Природа і художник» (2006)
- •3.3. Організація особистісно-розвивального середовища для образотворчої діяльності
- •Вихідні положення про організацію середовища, сприятливого для розвитку дитини в образотворчій діяльності:
- •Модель особистісно-орієнтованого середовища для розвитку образотворчої діяльності:
- •Принципи організації середовища для особистісного розвитку дитини в образотворчій діяльності:
- •3.4. Форми організації образотворчої діяльності Форми організації роботи з образотворчої діяльності в умовах повсякденного життя
- •Самостійна образотворча діяльність (сод) та її організація
- •Заняття як форма організованого навчання образотворчої діяльності та їхні види
- •3.5. Методи і прийоми педагогічного супроводження образотворчої діяльності дітей Вихідні положення питання про методи і прийоми розвитку особистості дитини в образотворчій діяльності:
- •Види методів і прийомів та їхня характеристика
- •Інтеграція методів і прийомів для реалізації педагогічної мети в різних технологіях освітнього процесу образотворчої діяльності
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •Краса природи надихає на творчість
- •Краса людини як єдність зовнішнього вигляду і внутрішніх характеристик
- •Краса праці і людини праці
- •Краса побуту як середовища життя людей
- •Краса образотворчого мистецтва як інтегративна духовна цінність для дітей та їхньої образотворчої діяльності
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •4.2. Образотворчість і художньо-естетичний розвиток особистості в ранньому дитинстві
- •Художній розвиток дитини у пренатальний та немовлячий періоди
- •Образотворчість і художній розвиток дитини на другому і третьому роках життя
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •4.3. Малювання як засіб особистісного розвитку дитини Малювання — основний вид образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, його особливості
- •Завдання навчання та алгоритми організації і педагогічного супроводження дитячого малювання в різних вікових групах
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •4.4. Розвиток особистості дитини у процесі занять з ліплення Завдання і зміст розвитку дітей у процесі занять з ліплення
- •Завдання і зміст розвитку дітей молодшого дошкільного віку в процесі занять з ліплення:
- •Обладнання та матеріали для занять з ліплення
- •Методи педагогічного супроводження занять з ліплення
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •4.5. Декоративна діяльність дошкільнят як засіб і середовище особистісного розвитку Характеристика декоративної діяльності
- •Види декоративної діяльності, їхня технологія та методика Декоративне малювання: технологія та методика
- •Методика декоративного малювання у різних за віком групах
- •Декоративне ліплення: технологія та методика
- •Аплікація: технологія та методика
- •Методика аплікації у різних за віком групах
- •Збагачення декоративної діяльності дошкільнят
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •4.6. Особистісно-розвивальна спрямованість конструктивно-моделювальної діяльності Своєрідність конструювання, його зв'язок із грою
- •Розвивальне спрямування конструювання з будівельного матеріалу та деталей конструкторів
- •Розвиток дитини у процесі конструювання з паперу і картону
- •Розвиток творчих здібностей у процесі конструювання з природного та викидного матеріалу
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •4.7. Педагогічна підтримка обдарованих дітей Концепція естетичної обдарованості
- •Ознаки і сфери виявів художньо-естетичної обдарованості дитини
- •Творчість як феномен обдарованості дитини
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
- •Модуль 5 Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник образотворчої діяльності дітей
- •5.1. Альтернативні підходи до планування образотворчої діяльності
- •Значення планування
- •Принципи планування
- •Види планів
- •5.2. Перспективність і наступність в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі та школі Перспективність і наступність — принципи неперервності освіти
- •Напрями, форми і методи реалізації перспективності і наступності
- •Форми і методи педагогічної взаємодії дошкільного навчального закладу з родинами з питань художньо-естетичного розвитку дітей
- •5.4. Інноваційно-пошукова робота педагогів у галузі методики образотворчої діяльності Поняття про інноваційно-пошукову діяльність
- •Інноваційно-пошукові напрями в галузі образотворчої діяльності
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для контролю
Зображальність і виражальність у мистецтві
Зображальність є властивістю художнього відображення, яка виявляє себе у схожості відображення з тим, що відображається, і дає змогу говорити про адекватність, правдивість відображення. Тому зображальність пов'язують із технікою виконання ( від грец. techne — мистецтво, майстерність, сукупність навичок, прийомів, способів та рівень оволодіння ними).
На підґрунті зображальності виникає ідейно-емоційне, виразно-смислове значення художнього образу, яке в мистецтві не може бути втілене і реалізоване без участі зображення. При цьому зображення не ототожнюється з копіюванням реальності.
Виражальність у мистецтві є властивістю художнього відображення в образній, візуальній, яскравій формі розкривати суть явищ та характерів, які зображені; передавати ставлення художника до матеріалу творчості, його переживання, почуття, оцінки. Глибина художньої виразності зумовлена здатністю автора зробити доступними для чуттєвого сприймання найхарактерніші ознаки явища, яке відображається, і пов'язати їх з реальними естетичними потребами, власним світосприйняттям.
Виражальність можна розуміти як вияв активності художника, його зацікавленого ставлення до життя, оригінальної насиченості образів мистецтва.
Підґрунтям художньої виразності є зображення, конкретно-чуттєве відтворення предметів і явищ.
Виражальність виявляє себе по-різному відповідно до видів та жанрів мистецтва. У музиці, хореографії, архітектурі й декоративному мистецтві вона є найважливішим елементом художньо-образного відображення.
Зображальність і виражальність співвідносяться як поняття, що характеризують особливості відображення дійсності в мистецтві, специфіку художнього образу. Одного немає без іншого. Тому традиційний поділ мистецтв на «зображальні» та «виражальні» є, мабуть, недоцільним.
А як думаєте ви?
Єдність зображальності і виражальності полягає також у тому, що всі технічні прийоми і засоби, за допомогою яких утворюється цілісна художня форма, є водночас зображальними й виражальними. Так, у живопису колір і світло, лінія і форма, ритмічні та композиційні закономірності первісно мають зображальну природу, слугують візуальному відтворенню явищ предметного світу.
Виражальність у художньому творі виступає як функція зображення. Разом з цим у процесі творчості рішення зображальних завдань підпадає під значний вплив художньої виразності. Це — один із виявів діалектичної взаємодії зображальності й виражальності у мистецтві. Саме цю взаємодію треба вміти відчувати і враховувати вихователю під час розробки змісту й педагогічної технології супроводження образотворчої діяльності дітей. Розвиток умінь щодо зображання—вираження є важливим завданням, яке має реалізувати педагог на шляху досягнення головної мети дошкільної освіти — гармонізації стосунків «Я—Світ», та соціалізації дитини.
Зображально-виражальні засоби можна розуміти як систему особливих для кожного виду мистецтва матеріальних засобів (зображувальні матеріали і приладдя) та прийомів створення художнього образу, які склалися історично і утворюють «мову» мистецтва (техніка, способи). У сукупності та взаємозв'язку зображально-виражальні засоби створюють художню форму твору мистецтва, яка втілює його зміст. Як елементи художньої форми, зображально-виражальні засоби набувають технічно-конструктивного, композиційно-структурного значення і разом з тим є носіями образного смислу. Багатство й образна сила зображально-виражальних засобів — один із показників художності твору мистецтва.