Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політична економія №1..doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
2.03 Mб
Скачать

Тема 2. Суспільне виробництво і його чинники.

Мета: Ознайомити студентів з поняттями "суспільне виробництво", "Фактори виробництва", "фази"; розкрити роль людського фактора у процесі виробництва; вчитися визначати рівень ефективності суспільного виробництва.

План.

  1. Матеріальне виробництво – це основа життя людського суспільства.

  2. Основні фактори суспільного виробництва.

  3. Результативність виробництва. (СРС)

4. Суспільний поділ праці. (СРС)

1) Матеріальне виробництво - основа життя людського суспільства.

Пофазна структура виробництва.

В иробництво (В). В Р

Р озподіл (Р)

Обмін (О)

С поживання (С) С О

Виробництво буває матеріальне і нематеріальне (духовні блага).

Розподіл буває: засобів виробництва, трудових ресурсів і предметів споживання.

Споживання буває – виробниче(це використання засобів виробництва і робочої сили для виготовлення суспільно-необхідного продукту) і особисте (це процес задоволення потреб членів суспільства).

Обмін буває – діяльністю і здібностями, засобами виробництва і предметами споживання.

СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО СКЛАДАЄТЬСЯ З:

  • Основне виробництво – це галузі матеріального виробництва без безпосереднього споживання, тобто, де виготовляють предмети споживання і засоби виробництва.

  • Виробнича інфраструктура – представляє собою комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечує ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому.

  • Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства.

В межах будь-якого виробництва здійснюється взаємодія людини з природою, яка означає процес праці (ПП). ПП складається з:

1) праці людини

Праця – це процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу.

2) предмети праці – це речовина природи, на яку людина діє в процесі праці, піддаючи її обробці. Предмети праці бувають: дані природою (дерево, риба), сировина, штучні.

3) засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці (машини, устаткування).

2) Основні фактори суспільного виробництва

Відомо 2 види факторів виробництва:

  1. Особистий фактор – це робоча сила;

  2. Речовий фактор – це предмети і засоби праці.

Фактори – це ресурси, приведені в дію.

Для ефективного виробництва необхідні слідуючи фактори:

  • Земля – це всі природні ресурси, які використовуються у виробничому процесі (орні землі, родовища нафти, мінералів, водні ресурси)

  • Капітал – це виробничі матеріальні блага, які використовуються для виробництва майбутніх матеріальних цінностей.

  • Праця або робоча сила – це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці, яка є головною умовою виробництва.

  • підприємницькі здібності, талант людини.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

3. Результативність виробництва.

В загальному вигляді ефективність – це відношення результату до затрат. Е=результат/затрати

Показники ефективності:

1. продуктивність праці. ПП=Q/N, де Q – обсяг виробництва, N – середньоблікова чисельність працівників

2.фондовіддача Фв=Qовф, де Вовф – вартість основних виробничих фондів.

Фондомісткість Фм=1/Фв

3. матеріаловіддача Мв=Q/М, де М – вартість споживчих матеріальних ресурсів

матеріаломісткість Мм=1/Мв

4.Суспільний поділ праці (СПП).

Розвиток матеріального виробництва супроводжував процес СПП та обміну результатами праці. Історії відомі 3 великих СПП:

  1. СПП відбувся 5-7 тис. Р. Тому, коли землеробські племена відокремились від тваринницьких.

  2. СПП пов’язаний з відокремленням ремесла від землеробства, що стало початком розмежування міських і сільських поселень.

  3. СПП характеризується відокремленням торгівлі від виробництва і формуванням прошарку людей, зайнятих у сфері обміну.

СПП означає відокремлення і співіснування різних видів трудової діяльності.

Розрізняють такі основні форми СПП:

  • ЗАГАЛЬНИЙ, який виникає в результаті поділу суспільного виробництва на окремі великі сфери (с/г, промисловість, сфера послуг тощо)

  • ЧАСТКОВИЙ, що є результатом поділу сфер виробництва на галузі (промисловість – на видобувну, харчову, машинобудівну і т. д.; с/г – на рослинництво і тваринництво)

  • ОДИНИЧНИЙ – це форма ПП, яка характеризує цей процес всередині окремого підприємства (між цехами, бригадами, працівниками різних спеціальностей)

Між ПП і розвитком виробництва існує тісний зворотній зв’язок. З розвитком виробництва поглиблювався ПП, який, у свою чергу, потребував створення все нових видів виробництва . сучасне виробництво охоплює сотні різних галузей і видів спеціалізованої праці. СПП є одним з головних чинників формування структури виробництва.