- •Історичні умови та основні тенденції розвитку української літератури кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Імпресіонізм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Неоромантизм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •4. Експресіонізм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Загальна характеристика творчості молодомузінців (в. Пачовський, п. Карманський, б. Лепкий та ін.). Значення «Молодої музи» у творенні модерного дискурсу.
- •Суспільні і особисті фактори, що впливали на розвиток таланту Лесі українки.
- •1905 Рік не був несподіваним для Лесі Українки. Драматичні поеми "Осіння казка” і "в катакомбах”, датовані 1905р., були безпосереднім відгуком на революційні події.
- •Патріотичні мотиви у ліриці лесі українки. Стаття і.Франка «Леся Українка».
- •Розкриття «діалектики почуттів» у поезіях лесі Українки «і ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя», «Дим»
- •Концепція поетичного слова у творчості Лесі Українки.
- •Інтимна та пейзажна лірика Лесі Українки.
- •Фольклорні джерела поеми Лесі Українки «Віла-посестра». Романтичний характер твору.
- •Проблематика поем «Роберт Брюс, король шотландський» та «Одно слово».
- •Функція пісень у поемі лесі Українки «Давня казка»
- •I не був поет самотнiм,
- •I пiснями люд морочать,
- •I мого прудкого слова
- •Історична основа драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня». Образи Оксани і Степана.
- •Драматична поема Лесі Українки «у вуцеї» як зразок «драми меси»
- •Конфлікт і характери у драматичній поемі Лесі Українки «Оргія»
- •Vergangen...» [7]. («Глины кусок обожженный / солнцем или огнем. / Женской руки обнаженной / жест в сотвореньи своем / до бесконечности длится…» (пер. В. Літучого).
- •1) Опір через ізоляцію, замкнутість, бойкотування переможця;
- •2) Опанування окупанта своєю культурою, її екстраполяція на самоідентифікацію завойовника.
- •Порівняльна характеристика Кассандри і Гомеля за драматичною поемою «Кассандра»
- •Фольклорні джерела «Лісової пісні» Лесі Українки. Функція природи у творі.
- •Філософське узагальнення в образі Мавки всього прекрасного в житті людини.
- •Драматична поема Лесі Українки «Одержима»: джерела, специфіка конфлікту, осмислення біблійних мотивів.
- •Прозові твори Лесі Українки їх тематика, стильові особливості.
- •Своєрідність художнього осмислення патріотичних мотивів у ліриці м.Вороного й о.Олеся.
- •Оспівування сили людських почуттів у творах м.Вороного («Легенда», «Найдорожчий скарб»).
- •Полеміка і.Франка з м. Вороним. Вірш м.Вороного «Іванові Франкові»
- •Творчість Олександра Олеся до еміграційного періоду. Оцінка поезії критикою.
- •Художня своєрідність патріотичної лірики в.Самійленка.
- •Гумористично-сатирична творчість в. Самійленка.
- •Ранній період творчості м.Коцюбинського. Пошуки письменником власної манери.
- •Тематичне збагачення м. Коцюбинським української літератури (оповідання «Для загального добра»)
- •Психологія етюду «Цвіт яблуні».
- •Функція колористичних деталей у акварелі «На камені» м.Коцюбинського
- •Художньо-естетичні пошуки м.Коцюбинського у пригодницькому жанрі «Дорогою ціною»
- •Новели «Сміх», «Він іде!» у світлі гуманістичних традицій української літератури.
- •Риси імпресіоністичної образності у новелі «Інтермецца»
- •Образ Раїси Левицької (новела «Лялечка»»
- •Джерела повісті м.Коцюбинського «Fata morgana»
- •«Fata morgana» як художня енциклопедія українського села.
- •Образ борця в новелах м.Коцюбинського «Невідомий», «в дорозі»
- •Пошуки м. Коцюбинським сенсу людського життя у новелі «Сон»
- •Образи Івана і Марічки за повістю «Тіні забутих предків». Романтичний характер твору.
- •Фольклорно-етнографічні джерела повісті «Тіні забутих предків». Зображення гуцульських вірувань.
- •Сатиричний характер творів м.Коцюбинського («Подарунок на іменини», «Коні не», «Persjna grats»)
- •Порівняльна характеристика ранніх повістей о.Кобилянської «Людина, «Царівна»
- •I я не можу не пiдтримати Наталку, бо разом iз нею вiрю в це.
- •Новелістика о.Кобилянської:проблематика, жанрова специфіка
- •Пейзажна новела о.Кобилянської «Битва»
- •Функція музики у фрагменті «Valse mel»
- •Романтичний характер повісті о.Кобилянської «у неділю ранно зілля копала…». Зв'язок із народною творчістю.
- •Земля, як головна дійова особа у повісті о.Кобилянської «Земля». Система персонажів.
- •Тематика художня специфіка новел збірки в.Стефаника «синя книжечка».
- •Жанрові особливості новел в.Стеаника «Камінний хрест», «Палій», «Діточка пригода»
- •Риси експресіоністичної образності у новелах в.Стефаника.
- •Тематична і художня своєрідність новел Марка Черемш («Карба»)
- •Антивоєнні новели Марка Черемши
- •27 Квітня 1927 р. Черемшина раптово помер у рідному селі Кобаках. Похований у Снятині.
- •Зображення соціальних причин еміграції західноукраїнських селян у творах т.Бордуляка.
- •Специфіка зображення селян в оповіданнях т.Бордуляка («Дід Макар», «Перший раз»)
- •Історія створення роману а.Чайковського «Сагайдачний». Джерела твору.
Специфіка зображення селян в оповіданнях т.Бордуляка («Дід Макар», «Перший раз»)
Тимофій Бордуляк був священиком і залишив по собі добру пам'ять серед парафіян. Україна пам'ятає його також як талановитого письменника. Тимофій Бордуляк жив поміж селян і тому добре знав їхні звичаї, побут, повір'я. У своїх оповіданнях письменник із великою правдивістю показав життя українського села, створивши образи простих трудівників.
Дід Макар — герой однойменного оповідання. Ця людина одразу викликає симпатію в читача. Діду Макару зовсім не важко було робити добро. Саме цього вимагала його душа. Казали, що дід Макар був письменний і добре працював. Його поважали ще й за те, що дід умів розвеселити й потішити кожного, а також співав пісні. Якось дід Макар звернув увагу на молоду вдовицю Катерину, в якої було аж п'ятеро дітей, і подумав, що жінці буде нелегко вижити. Ці роздуми не давали спокою старому. І дід Макар знайшов рішення. Він запропонував Катерині допомогу: поки вона буде працювати, посидіти з малечею, повчити їх грамоти. Дуже скоро вдовиця переконалася, якою відчутною була дідова допомога. Катерина віддячувала старому, чим могла. А дід Макар пожвавішав і казав, що тепер відчуває себе цілком щасливим, маючи кого годувати, про кого дбати.
Герой оповідання "Дід Макар" розуміє, що в тяжкі часи краще бути вкупі, і тоді світ здаватиметься не таким уже страшним та жорстоким. Отже, краса людської душі насамперед в її красивих вчинках. Зокрема, в допомозі тим, хто потребує піклування.
В оповіданні "Перший раз" ми знайомимося із селянською дівчиною Паранею. Тимофій Бордуляк із любов'ю описує зовнішність Парані, яка загалом відповідає ідеалу селянської вроди. Ми відчуваємо радість за Параню, у житті якої наступив приємний перелом: нарешті дівчинку, як дорослу, відвезуть на жнива, і вона буде працювати нарівні з матір'ю. На лану дівчинка ні разу не перепочила, щоб увечері з радістю розповісти, що вона працювала не гірше за дорослих жниць.
Письменник справді милується своєї героїнею. Параня прекрасна своєю зовнішністю й своєю чистою душею. Тимофій Бордуляк підкреслює, що працелюбність і моральна чистота властиві всім українцям. Прекрасною людину роблять також доброзичливість і чуйність.
Оповідання Тимофія Бордуляка "Дід Макар" та "Перший раз" насправді захоплюють юного читача.
Історія створення роману а.Чайковського «Сагайдачний». Джерела твору.
Недавно я прочитал интересный роман Андрея Чайковского «Сагайдачный». Меня заинтересовала не только образная система этого произведения, но и причины, которые побуждали писателя выбрать именно тему украинского казачества. Было это в 1942 году. Шел десятый месяц Великой Отечественной войны. Именно в эти тяжелые времена народ упомянул о выдающемся казацком полководце Петре Конашевиче-Сагайдачном, триста двадцать лет со дня смерти которого должно было исполниться. Но не только печальный юбилей гетмана усилил интерес к героическому прошлому, но и попытка возбудить национальное сознание людей в борьбе за свою независимость против немецко-фашистских захватчиков. Широкую славу получил Сагайдачный своими морскими походами, в которых ему неизменно счастливило: уничтожив несколько больших турецких городов, сжег окраины Константинополя и при том получил славу мужчины большого духа, который не избегал опасности, не раз рисковал жизнью, в битву шел первым, отступал последним.
На совещаниях Сагайдачный был осторожным и в любых спорах немногословным, против казацкого своеволия бывал очень суровым и наказывал смертью за вину. Большой заслугой Сагайдачного, как подчеркивает автор, стало объединение казацкой политики со стремлениями всего народа. С целью усиления Киевского братства Сагайдачный вписался в его члены со всем Запорожским войском и таким оброзом взял этот культурный центр под свой протекторат. Автор показал Сагайдачного как тонкого политика, который заботился о добрых взаимоотношениях с соседними странами, так как реально расчитывал их силу. Вместе с тем Постоянно сталкивал Польшу с Турцией и с Москвой, чтобы таким образом ослабить поляков и отвоевать своей стране государственную независимость. Знаменитый гетман сознавал, что на это нужны года.
Вот именно об этих событиях и рассказывает роман Андрея Чайковского «Сагайдачный». Это произведение я прочитал с огромным удовольствием, так как оно не только рассказывает о нашем прошлом, а еще и поучает мудрости, рассудительности, смелости. Я советую всем прочитать этот роман, так как написанием этого произведения Андрей Чайковский стремился воспитать в читателях общественную активность, пробудить национальное сознание, историческую память.