57. Специфіка зображення селян в оповіданнях т.Бордуляка («Дід Макар», «Перший раз»)

Тимофій Бордуляк був священиком і залишив по собі добру пам'ять серед парафіян. Україна пам'ятає його також як талановитого письменника. Тимофій Бордуляк жив поміж селян і тому добре знав їхні звичаї, побут, повір'я. У своїх оповіданнях письменник із великою правдивістю показав життя українського села, створивши образи простих трудівників.

Дід Макар — герой однойменного оповідання. Ця людина одразу викликає симпатію в читача. Діду Макару зовсім не важко було робити добро. Саме цього вимагала його душа. Казали, що дід Макар був письменний і добре працював. Його поважали ще й за те, що дід умів розвеселити й потішити кожного, а також співав пісні. Якось дід Макар звернув увагу на молоду вдовицю Катерину, в якої було аж п'ятеро дітей, і подумав, що жінці буде нелегко вижити. Ці роздуми не давали спокою старому. І дід Макар знайшов рішення. Він запропонував Катерині допомогу: поки вона буде працювати, посидіти з малечею, повчити їх грамоти. Дуже скоро вдовиця переконалася, якою відчутною була дідова допомога. Катерина віддячувала старому, чим могла. А дід Макар пожвавішав і казав, що тепер відчуває себе цілком щасливим, маючи кого годувати, про кого дбати.

Герой оповідання "Дід Макар" розуміє, що в тяжкі часи краще бути вкупі, і тоді світ здаватиметься не таким уже страшним та жорстоким. Отже, краса людської душі насамперед в її красивих вчинках. Зокрема, в допомозі тим, хто потребує піклування.

В оповіданні "Перший раз" ми знайомимося із селянською дівчиною Паранею. Тимофій Бордуляк із любов'ю описує зовнішність Парані, яка загалом відповідає ідеалу селянської вроди. Ми відчуваємо радість за Параню, у житті якої наступив приємний перелом: нарешті дівчинку, як дорослу, відвезуть на жнива, і вона буде працювати нарівні з матір'ю. На лану дівчинка ні разу не перепочила, щоб увечері з радістю розповісти, що вона працювала не гірше за дорослих жниць.

Письменник справді милується своєї героїнею. Параня прекрасна своєю зовнішністю й своєю чистою душею. Тимофій Бордуляк підкреслює, що працелюбність і моральна чистота властиві всім українцям. Прекрасною людину роблять також доброзичливість і чуйність.

Оповідання Тимофія Бордуляка "Дід Макар" та "Перший раз" насправді захоплюють юного читача.

58. Історія створення роману а.Чайковського «Сагайдачний». Джерела твору.

Недавно я прочитал интересный роман Андрея Чайковского «Сагайдачный». Меня заинтересовала не только образная система этого произведения, но и причины, которые побуждали писателя выбрать именно тему украинского казачества. Было это в 1942 году. Шел десятый месяц Великой Отечественной войны. Именно в эти тяжелые времена народ упомянул о выдающемся казацком полководце Петре Конашевиче-Сагайдачном, триста двадцать лет со дня смерти которого должно было исполниться. Но не только печальный юбилей гетмана усилил интерес к героическому прошлому, но и попытка возбудить национальное сознание людей в борьбе за свою независимость против немецко-фашистских захватчиков. Широкую славу получил Сагайдачный своими морскими походами, в которых ему неизменно счастливило: уничтожив несколько больших турецких городов, сжег окраины Константинополя и при том получил славу мужчины большого духа, который не избегал опасности, не раз рисковал жизнью, в битву шел первым, отступал последним.

На совещаниях Сагайдачный был осторожным и в любых спорах немногословным, против казацкого своеволия бывал очень суровым и наказывал смертью за вину. Большой заслугой Сагайдачного, как подчеркивает автор, стало объединение казацкой политики со стремлениями всего народа. С целью усиления Киевского братства Сагайдачный вписался в его члены со всем Запорожским войском и таким оброзом взял этот культурный центр под свой протекторат. Автор показал Сагайдачного как тонкого политика, который заботился о добрых взаимоотношениях с соседними странами, так как реально расчитывал их силу. Вместе с тем Постоянно сталкивал Польшу с Турцией и с Москвой, чтобы таким образом ослабить поляков и отвоевать своей стране государственную независимость. Знаменитый гетман сознавал, что на это нужны года.

Вот именно об этих событиях и рассказывает роман Андрея Чайковского «Сагайдачный». Это произведение я прочитал с огромным удовольствием, так как оно не только рассказывает о нашем прошлом, а еще и поучает мудрости, рассудительности, смелости. Я советую всем прочитать этот роман, так как написанием этого произведения Андрей Чайковский стремился воспитать в читателях общественную активность, пробудить национальное сознание, историческую память.