- •Історичні умови та основні тенденції розвитку української літератури кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Імпресіонізм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Неоромантизм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •4. Експресіонізм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Загальна характеристика творчості молодомузінців (в. Пачовський, п. Карманський, б. Лепкий та ін.). Значення «Молодої музи» у творенні модерного дискурсу.
- •Суспільні і особисті фактори, що впливали на розвиток таланту Лесі українки.
- •1905 Рік не був несподіваним для Лесі Українки. Драматичні поеми "Осіння казка” і "в катакомбах”, датовані 1905р., були безпосереднім відгуком на революційні події.
- •Патріотичні мотиви у ліриці лесі українки. Стаття і.Франка «Леся Українка».
- •Розкриття «діалектики почуттів» у поезіях лесі Українки «і ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя», «Дим»
- •Концепція поетичного слова у творчості Лесі Українки.
- •Інтимна та пейзажна лірика Лесі Українки.
- •Фольклорні джерела поеми Лесі Українки «Віла-посестра». Романтичний характер твору.
- •Проблематика поем «Роберт Брюс, король шотландський» та «Одно слово».
- •Функція пісень у поемі лесі Українки «Давня казка»
- •I не був поет самотнiм,
- •I пiснями люд морочать,
- •I мого прудкого слова
- •Історична основа драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня». Образи Оксани і Степана.
- •Драматична поема Лесі Українки «у вуцеї» як зразок «драми меси»
- •Конфлікт і характери у драматичній поемі Лесі Українки «Оргія»
- •Vergangen...» [7]. («Глины кусок обожженный / солнцем или огнем. / Женской руки обнаженной / жест в сотвореньи своем / до бесконечности длится…» (пер. В. Літучого).
- •1) Опір через ізоляцію, замкнутість, бойкотування переможця;
- •2) Опанування окупанта своєю культурою, її екстраполяція на самоідентифікацію завойовника.
- •Порівняльна характеристика Кассандри і Гомеля за драматичною поемою «Кассандра»
- •Фольклорні джерела «Лісової пісні» Лесі Українки. Функція природи у творі.
- •Філософське узагальнення в образі Мавки всього прекрасного в житті людини.
- •Драматична поема Лесі Українки «Одержима»: джерела, специфіка конфлікту, осмислення біблійних мотивів.
- •Прозові твори Лесі Українки їх тематика, стильові особливості.
- •Своєрідність художнього осмислення патріотичних мотивів у ліриці м.Вороного й о.Олеся.
- •Оспівування сили людських почуттів у творах м.Вороного («Легенда», «Найдорожчий скарб»).
- •Полеміка і.Франка з м. Вороним. Вірш м.Вороного «Іванові Франкові»
- •Творчість Олександра Олеся до еміграційного періоду. Оцінка поезії критикою.
- •Художня своєрідність патріотичної лірики в.Самійленка.
- •Гумористично-сатирична творчість в. Самійленка.
- •Ранній період творчості м.Коцюбинського. Пошуки письменником власної манери.
- •Тематичне збагачення м. Коцюбинським української літератури (оповідання «Для загального добра»)
- •Психологія етюду «Цвіт яблуні».
- •Функція колористичних деталей у акварелі «На камені» м.Коцюбинського
- •Художньо-естетичні пошуки м.Коцюбинського у пригодницькому жанрі «Дорогою ціною»
- •Новели «Сміх», «Він іде!» у світлі гуманістичних традицій української літератури.
- •Риси імпресіоністичної образності у новелі «Інтермецца»
- •Образ Раїси Левицької (новела «Лялечка»»
- •Джерела повісті м.Коцюбинського «Fata morgana»
- •«Fata morgana» як художня енциклопедія українського села.
- •Образ борця в новелах м.Коцюбинського «Невідомий», «в дорозі»
- •Пошуки м. Коцюбинським сенсу людського життя у новелі «Сон»
- •Образи Івана і Марічки за повістю «Тіні забутих предків». Романтичний характер твору.
- •Фольклорно-етнографічні джерела повісті «Тіні забутих предків». Зображення гуцульських вірувань.
- •Сатиричний характер творів м.Коцюбинського («Подарунок на іменини», «Коні не», «Persjna grats»)
- •Порівняльна характеристика ранніх повістей о.Кобилянської «Людина, «Царівна»
- •I я не можу не пiдтримати Наталку, бо разом iз нею вiрю в це.
- •Новелістика о.Кобилянської:проблематика, жанрова специфіка
- •Пейзажна новела о.Кобилянської «Битва»
- •Функція музики у фрагменті «Valse mel»
- •Романтичний характер повісті о.Кобилянської «у неділю ранно зілля копала…». Зв'язок із народною творчістю.
- •Земля, як головна дійова особа у повісті о.Кобилянської «Земля». Система персонажів.
- •Тематика художня специфіка новел збірки в.Стефаника «синя книжечка».
- •Жанрові особливості новел в.Стеаника «Камінний хрест», «Палій», «Діточка пригода»
- •Риси експресіоністичної образності у новелах в.Стефаника.
- •Тематична і художня своєрідність новел Марка Черемш («Карба»)
- •Антивоєнні новели Марка Черемши
- •27 Квітня 1927 р. Черемшина раптово помер у рідному селі Кобаках. Похований у Снятині.
- •Зображення соціальних причин еміграції західноукраїнських селян у творах т.Бордуляка.
- •Специфіка зображення селян в оповіданнях т.Бордуляка («Дід Макар», «Перший раз»)
- •Історія створення роману а.Чайковського «Сагайдачний». Джерела твору.
«Fata morgana» як художня енциклопедія українського села.
У повісті "Fata morgana" М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві.
У центрі сюжету повісті — життя сім'ї бідняка Андрія Волика. Вже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім'ї. Податки, безземелля, тяжка праця на багатіїв, голодування селян. Більшість селян були, без землі, але всі вони хотіли придбати її.
Земля в повісті Коцюбинського — це дійова особа, така, як і інші герої твору. "Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов'яним небом". З нею ми зустрічаємосьна початку твору, її ми бачимо у фіналі.
Персонажі твору групуються відповідно до їх ставлення до землі. Навіть назва твору наводить нас на думку про землю, бо не може справжній селянин мріяти про світле майбутнє, не мріючи про власну землю.
Автор твору доносить до нас трагізм ситуації, коли земля для людини — лише марево.
Маланка — найбільш трагічний образ твору, який викликає у нас найбільше співчуття. Ця жінка — селянка, в житті і мріях якої відображено долю і сподівання мільйонів безземельних й малоземельних селян. У її спогадах розкривається сирітське дитинство, безрадісна, проведена в наймах і тяжкій роботі, молодість. Не принесло щастя й одруження з Андрієм Воликом. Тяжке життя, робота на багатіїв наклали відбиток на її зовнішність. У Маланки "сухі і чорні руки", "вся вона мала, суха, чорна". Здається, не для людини ці епітети, а для опису землі.
Маланка і земля в повісті — дуже близькі образи; Тільки Маланка з усіх персонажів відчуває подих землі, звертається до неї, як до живої, найдорожчої істоти, не мислить життя без неї.
І ось нарешті пройшла чутка про те, що будуть землю ділити. Момент, заради якого жінка жила, заради якого почала збирати насіння для засіву своєї землі.
Та час минав, а землю не ділили. Тоді Маланка починала думати про те, що багатій ніколи не віддасть землі біднякові, і впадала в розпач. Її боляче вражає несправедливість, внаслідок якої людина праці позбавлена права на землю.
Фінал повісті трагічний. Перед нами — крах усіх сподівань людини. Це не просто невдача в житті — це кінець життя. Замість душі лишилися тільки руїни. "Пестила мрію про землю, а земля встала проти неї, ворожа, жорстка, збунтувалася і втекла з рук, як марево, поманила і як марево щезла".
Недаремно свою повість автор назвав "Fata morgana" — марево. Таким маревом для селян була земля. Згадаймо рік 1861-й, коли було скасовано кріпосне право. Скільки надій, скільки розмов про волю та землю! А в результаті колишній кріпак сам себе викупив із кріпацтва і залишився сам на сам із злиднями на своєму мізерному клаптику землі, який не міг прогодувати його сім'ю. А що таке селянин без землі? Це вже не селянин. І подалися тисячі безземельних селян у міста в надії знайти якусь роботу і заробити копійку.
Маланка належить до найяскравіших образів жінок-селянок, створених українською і світовою літературою.
Глибокі, часто суперечливі почуття боролися в серці Маланки. Не знаючи шляхів боротьби за землю і волю, Маланка відчувала, "що прийде щось гарне і перемінить життя". Щось станеться раптом не сьогодні, то завтра. Чудо якесь? Але чудес не буває. Про це й говорить М. Коцюбинський у своєму творі.
Минуло багато років з тих далеких часів. Але питання про землю, на превеликий жаль, так остаточно і не вирішено.
А земля все чекає на свого господаря...