
- •Історичні умови та основні тенденції розвитку української літератури кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Імпресіонізм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Неоромантизм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •4. Експресіонізм в українській літературі кінця хіх – поч. Хх ст.
- •Загальна характеристика творчості молодомузінців (в. Пачовський, п. Карманський, б. Лепкий та ін.). Значення «Молодої музи» у творенні модерного дискурсу.
- •Суспільні і особисті фактори, що впливали на розвиток таланту Лесі українки.
- •1905 Рік не був несподіваним для Лесі Українки. Драматичні поеми "Осіння казка” і "в катакомбах”, датовані 1905р., були безпосереднім відгуком на революційні події.
- •Патріотичні мотиви у ліриці лесі українки. Стаття і.Франка «Леся Українка».
- •Розкриття «діалектики почуттів» у поезіях лесі Українки «і ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя», «Дим»
- •Концепція поетичного слова у творчості Лесі Українки.
- •Інтимна та пейзажна лірика Лесі Українки.
- •Фольклорні джерела поеми Лесі Українки «Віла-посестра». Романтичний характер твору.
- •Проблематика поем «Роберт Брюс, король шотландський» та «Одно слово».
- •Функція пісень у поемі лесі Українки «Давня казка»
- •I не був поет самотнiм,
- •I пiснями люд морочать,
- •I мого прудкого слова
- •Історична основа драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня». Образи Оксани і Степана.
- •Драматична поема Лесі Українки «у вуцеї» як зразок «драми меси»
- •Конфлікт і характери у драматичній поемі Лесі Українки «Оргія»
- •Vergangen...» [7]. («Глины кусок обожженный / солнцем или огнем. / Женской руки обнаженной / жест в сотвореньи своем / до бесконечности длится…» (пер. В. Літучого).
- •1) Опір через ізоляцію, замкнутість, бойкотування переможця;
- •2) Опанування окупанта своєю культурою, її екстраполяція на самоідентифікацію завойовника.
- •Порівняльна характеристика Кассандри і Гомеля за драматичною поемою «Кассандра»
- •Фольклорні джерела «Лісової пісні» Лесі Українки. Функція природи у творі.
- •Філософське узагальнення в образі Мавки всього прекрасного в житті людини.
- •Драматична поема Лесі Українки «Одержима»: джерела, специфіка конфлікту, осмислення біблійних мотивів.
- •Прозові твори Лесі Українки їх тематика, стильові особливості.
- •Своєрідність художнього осмислення патріотичних мотивів у ліриці м.Вороного й о.Олеся.
- •Оспівування сили людських почуттів у творах м.Вороного («Легенда», «Найдорожчий скарб»).
- •Полеміка і.Франка з м. Вороним. Вірш м.Вороного «Іванові Франкові»
- •Творчість Олександра Олеся до еміграційного періоду. Оцінка поезії критикою.
- •Художня своєрідність патріотичної лірики в.Самійленка.
- •Гумористично-сатирична творчість в. Самійленка.
- •Ранній період творчості м.Коцюбинського. Пошуки письменником власної манери.
- •Тематичне збагачення м. Коцюбинським української літератури (оповідання «Для загального добра»)
- •Психологія етюду «Цвіт яблуні».
- •Функція колористичних деталей у акварелі «На камені» м.Коцюбинського
- •Художньо-естетичні пошуки м.Коцюбинського у пригодницькому жанрі «Дорогою ціною»
- •Новели «Сміх», «Він іде!» у світлі гуманістичних традицій української літератури.
- •Риси імпресіоністичної образності у новелі «Інтермецца»
- •Образ Раїси Левицької (новела «Лялечка»»
- •Джерела повісті м.Коцюбинського «Fata morgana»
- •«Fata morgana» як художня енциклопедія українського села.
- •Образ борця в новелах м.Коцюбинського «Невідомий», «в дорозі»
- •Пошуки м. Коцюбинським сенсу людського життя у новелі «Сон»
- •Образи Івана і Марічки за повістю «Тіні забутих предків». Романтичний характер твору.
- •Фольклорно-етнографічні джерела повісті «Тіні забутих предків». Зображення гуцульських вірувань.
- •Сатиричний характер творів м.Коцюбинського («Подарунок на іменини», «Коні не», «Persjna grats»)
- •Порівняльна характеристика ранніх повістей о.Кобилянської «Людина, «Царівна»
- •I я не можу не пiдтримати Наталку, бо разом iз нею вiрю в це.
- •Новелістика о.Кобилянської:проблематика, жанрова специфіка
- •Пейзажна новела о.Кобилянської «Битва»
- •Функція музики у фрагменті «Valse mel»
- •Романтичний характер повісті о.Кобилянської «у неділю ранно зілля копала…». Зв'язок із народною творчістю.
- •Земля, як головна дійова особа у повісті о.Кобилянської «Земля». Система персонажів.
- •Тематика художня специфіка новел збірки в.Стефаника «синя книжечка».
- •Жанрові особливості новел в.Стеаника «Камінний хрест», «Палій», «Діточка пригода»
- •Риси експресіоністичної образності у новелах в.Стефаника.
- •Тематична і художня своєрідність новел Марка Черемш («Карба»)
- •Антивоєнні новели Марка Черемши
- •27 Квітня 1927 р. Черемшина раптово помер у рідному селі Кобаках. Похований у Снятині.
- •Зображення соціальних причин еміграції західноукраїнських селян у творах т.Бордуляка.
- •Специфіка зображення селян в оповіданнях т.Бордуляка («Дід Макар», «Перший раз»)
- •Історія створення роману а.Чайковського «Сагайдачний». Джерела твору.
Художня своєрідність патріотичної лірики в.Самійленка.
Володимир Самійленко ввійшов в українську літературу як усебічно обдарований автор. Він відомий як драматург, перекладач, фейлетоніст, сатирик, а також як талановитий лірик. Самійленка оточувала плеяда великих сучасників — Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка, але й на цьому тлі Володимир Самійленко виглядає непересічно й цікаво.
У центрі інтересів Самійленка — Україна та її стражденний народ. Власне, задля України він і жив. У вірші "Патріоти" поет висміює псевдопатріотичну балаканину деяких земляків— боягузів, нероб, любителів "високих матерій". Сюжет цього вірша дуже простий: двоє хлопців базікають про долю своєї землі, захищаючи на словах народні права, відстоюючи давність української культури, фантазуючи про те, як народ, кінець кінцем, отримає свої одвічні людські права. А третій хлопець стояв мовчки поруч, бо не вмів красиво говорити, але щиро вболівав за долю безталанної України. Внутрішнім зором хлопець споглядав реальну картину сучасності:
Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх.
Володимир Самійленко не виправдовує й третього хлопця, хоч той і щиро вболіває за долю України. Автор уважає, що одного співчуття замало. Справжнім патріотом можна вважати лише того, хто не сидить, склавши руки, а насправді бореться за краще життя, боронить народні інтереси.
Також на тему патріотизму написано дошкульний сатиричний вірш про патріота Івана. Герой вірша вважає себе благородною людиною. Він підладжується під мужика, намагається говорити, як мужик, пише книжечки про народ і хвалить тих, хто служить Вітчизні. Так само як інші "патріоти", Іван клянеться в любові до селянина. Але сам герой вірша дбає тільки про власну вигоду та збагачення:
А казать промову стане.
То не жди, щоб був кінець.
Він і сам колись пристане
До роботи... в гаманець.
Ще один гостросатиричний вірш — "На печі". Поет висміює в ньому балакунів-патріотів, які захищають Вітчизну, не злазячи з печі. Такий ось ледащо вважає себе справжнім сином України, він бо лежить на якнайсправжнісінькій українській печі, звідки й перемагає супостата за супостатом, звичайно, у власних мріях. Ці типи пихаті, самовпевнені, але такі жалюгідні.
Патріотична нота, яка бринить у поезії Володимира Самійленка, і зараз звернена до національної самосвідомості українців, яку треба пробудити. Із захватом і любов'ю поет пише про рідну українську мову, яка завжди сяятиме у світі, хоча численні вороги намагаються її зневажити. Рідна мова "сіятиме вік, поки сонце стоїть, І лихим ворогам буде очі сліпить". Це рядки з чудового вірша "Українська мова".
"Се просто благотворно — смакувати духовні клади такого поета", — захоплено писав Іван Франко. Так, дійсно велике щастя й честь мати змогу разом із Володимиром Самійленком водночас бачити різні боки медалі: "шляхетних" патріотів-блазнів і тих, хто насправді переймається долею української держави. Протягом десятиліть ім'я митця майже не згадували. Але нині Володимир Самійленко повернувся, щоб навчити нас щиро любити рідну Батьківщину.