Змістовий модуль іі. Виховна діяльність

Особливість виховної діяльності студентів-практикантів полягає в тому, що вони включаються в коло реальних проблем класного керівництва, ознайомлюється зі змістом і обсягом роботи класного керівника, самостійно виконують його обов’язки та функції. Виховна робота з учнівським колективом передбачає два головні напрями діяльності студентів-практикантів: організація різноманітної, захоплюючої соціально значущої колективної діяльності через самоврядування і організацію спілкування дітей для створення сприятливого психологічного клімату в колективі. Система виховної діяльності класного керівника містить такі блоки: діагностичний, змістовно-цільовий, організаційно-діяльнісний, технологічний, результативно-оцінювальний, коригувальний.

Виховна діяльність студентів у школі сприяє формуванню у них самостійності у визначенні та реалізації завдань навчально-виховного процесу. Дана практика позитивно впливає на якісні характеристики майбутніх вихователів, що відображається у розвитку їх творчих здібностей (ерудиція, уява, здатність до аналізу, самоаналізу, готовність до інноваційної діяльності). Не менш важлива її роль у формуванні педагогічних здібностей: комунікативних, конструктивних, прогностичних, експресивних, організаторських.

Мета полягає у підготовці студентів до виконання основних функцій діяльності класного керівника, розвитку педагогічних компетенцій, узагальненні, систематизації і поглибленні загальнопедагогічних знань, умінь і навичок виховної роботи з дітьми.

Основні завдання виховної діяльності студентів під час педагогічної практики

- засвоїти ключові положення сучасної педагогіки;

- сформувати власну педагогічну позицію щодо процесу виховання школярів;

- сформувати досвід самостійного і творчого аналізу та оцінки педагогічних явищ і ситуацій;

- набути вмінь теоретичного проектування та практичного конструювання навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток особистості учнів та їх творчу самореалізацію;

- працювати над набуттям педагогічного мислення, професійної самосвідомості.

У результаті проходження педагогічної (виробничої) практики з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» студент повинен оволодіти знаннями та уміннями.

Студенти повинні знати:

• вимоги до планування виховної роботи з учнями;

• концепції з проблем виховної роботи;

• особливості виховання як педагогічного процесу;

• питання змісту освіти;

• формування особистості у виховному процесі;

• складові та зміст виховання;

• методи та форми виховання;

• виховання особистості в колективі;

• особливості виховання учнів з відхиленням у поведінці;

• питання взаємодії школи, сім’ї, громадськості у виховання дітей;

• систему виховної роботи школи, класного колективу;

• охорона життя та здоров’я дітей в освітніх закладах;

• зміст, форми та методи позаурочної виховної роботи з дітьми;

• організація самоврядування в учнівському колективі;

• планування виховної роботи в літній період;

• організація спілкування з дітьми в умовах роботи тимчасово створеного колективу;

• методики підготовки і проведення ігрових програм, змагань, масових, спортивно-оздоровчих та туристичних заходів;

• способи попередження та подолання конфліктних ситуацій;

• особливості виховної роботи в оздоровчих закладах з соціально-дезадаптивними школярами, дітьми з дитячих будинків, шкіл-інтернатів.

Студенти повинні уміти:

• організовувати діяльність учнів і власну діяльність;

• чітко планувати виховний процес, дотримуватись послідовності у діях;

• володіти навичками педагогічного спілкування;

• розробляти технології виховного процесу;

• передбачати результати власної діяльності;

• будувати альтернативні моделі педагогічної діяльності;

• проектувати розвиток особистості і колективу;

• узагальнення і систематизація власного педагогічного досвіду;

• аналізувати досвід і практику роботи класного керівника, власну професійну діяльність;

• діагностувати проблему колективу на основі вивчення його особливостей;

• проектувати педагогічні програми дослідження (планувати етапи і засоби діяльності класного керівника стосовно досягнення конкретного результату; здійснювати вибір засобів, методів, прийомів виховної діяльності; прогнозувати кінцевий результат діяльності);

• складати план виховної роботи класного керівника;

• організовувати позаурочну виховну діяльність школярів (диспути та бесіди, конкурси малюнків, фестивалі пісень та танців, вечори поезії, казок; українські народні свята, тематичні дні, трудові десанти, збір природного та краєзнавчого матеріалу, карнавали, спортивні змагання і т.ін.);

• регулювати міжколективні та внутрішньоколективні стосунки, знаходити відповідні форми спілкування;

• поєднувати індивідуальну та колективну роботу з дітьми;

• організувати самоврядування в колективі і спрямовувати його діяльність; створювати умови для розвитку самодіяльності дітей та підлітків;

• використовувати всю систему можливих педагогічних впливів в умовах освітніх закладів;

• встановлювати педагогічно доцільні стосунки з дітьми та підлітками, з колегами;

• реалізовувати програму виховної діяльності класного керівника на основі концепцій, методик і технологій; застосовувати індивідуальні, групові, колективні форми роботи;