106. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ре

Управління соціально-трудовими відносинами чи їх рерулювання , - найважливіша частина функціонування всіх економічних систем .

Можуть бути виділені державний та регіональний рівні , а також головна зона регулювання соціально – трудових відносин – основне господарське звено – підприємство , організація . Функції та регулятори на кожному рівні відрізняються один від одного , оскільки відрізняються завдання і цілі суб’єктів управління.

Законодавство про працю було і залишається головним інструментом регулювання соціально – трудових відносин Ю, за допомогою якого розробляється та проводиться у життя політика в сфері праці .

В співвідношенні з масштабами своєї дії законодавчі акти можуть носити загальний або частковий характер .

Законодавчого регулювання не достатньо для того щоб досягти цілей які декларують ті чи інші законодавчі акти . Необхідно мати механізм їх реалізації . Цим механізмом виступає програмна та нормативна діяльність держави в ролі його виконавчих органів .

У сфері програмно – нормативної регламентації соціально – трудових відносин включени наступні основні напрями :

1.умови праці ;

2.соціальна політика ;

3.зайнятість ;

4.міграційна політика ;

5.демографічна політика .

Методи реалізації програм :

1.адміністративні ;

2.організаційні ;

3.фінансові ;

4.економічні .

107. Сутність, джерела та структура доходів населення.

Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини. Формування їх здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів, підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів з інших джерел.

На формування доходів впливають такі фактори:

· нівелюючі – складання заробітків сім'ї, пенсії пенсіонерів, які живуть в сім'ї і вносять свою пенсію в бюджет сім'ї, допомоги, що одержують члени сім'ї.

· диференціюючі – наявність непрацездатних членів сім'ї, їхня кількість у сім'ї, співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім'ї.

Залежно від джерел формування доходи можуть бути трудові і нетрудові.

Нетрудові доходи являють собою надходження від діяльності, що ведеться з відхиленням від прийнятих у суспільстві державних правових норм, норм моралі та поведінки громадян.

Об'єктивною характеристикою рівня грошових доходів є відповідність їх прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум являє собою показник обсягу і структури споживання основних матеріальних благ та послуг на мінімально допустимому рівні, що забезпечує підтримування активного фізичного стану різних соціально-демографічних груп населення. проте цей показник призначається для певного періоду подолання кризового стану економіки.

Структура сукупних дох нас:

Оплата праці (осн частка доходів, але зараз має тенденцію до зниження), дох від підпр діяльності, вартість натуральних надходжень із особистого підсобного господарства, соц трансферти в грош формі, доходи від власності (проценти за вкладами вкладникам кредитних організацій, Держбанку Укр і Зовнішеконбанку, виплати доходу за держ та іншими цінними паперами, дох від продажу нерухомості...), вартість безплатних послуг, доходи від продажу продукції особистого підсобного госп, інші надходження (аліменти, гонорари, благодійна допомога...)