37. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку

Соціальне партнерство здійснюється сторонами у таких формах:

1. спільних консультацій;

2. переговорів і укладання колективних договорів і угод;

3. спільного розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів), запобігання їм, організації примирних та арбітражних процедур;

4. участі у роботі органів соціального партнерства;

5. участі найманих працівників в управлінні виробництвом;

6. спільного управління представниками сторін фондами соціального страхування;

7. участі найманих працівників у розподілі прибутку, доходів на умовах, визначених у колективному договорі;

8. розгляду і вирішення претензій та розбіжностей, що можуть виникати між сторонами соціального партнерства відповідного рівня;

9. обміну необхідною інформацією;

10. контролю за виконанням спільних домовленостей.

38 Договірне регулювання соціально-трудових відносин як провідна складова соціального партнерства.

Соціальне партнерство-с-ма відн. між найм. праців. і власником засобів в-ва ,при якій визнаються розбіжності ек. інтересів різних соц.груп і право кожної із них відстоювати свої інтереси через пошук компромісів ,шляхом взаєморозуміння та співробітництва в умовах соц.миру

Оцінюючи стан договірного регулювання ств в Укр. ,слід враховувати ,що с-ма соц.партнерства в Укр. Проходить етап становлення і не всі ств відрегульовані у ній належним чином, через недосконалість законодавства, відсутність традицій розв’язання проблем у соц.-трудовій сфері на принципах соц.партнерства.

Але все ж утворенні певні органи соц .партнерства, відпрацьовуються процедури ведення переговорів , удосконалюється правова і нормативно-методична база. Значні зміни відбуваються в суспільній свідомості стосовно ролі і значення договірного регулювання ств.

Збільшується к-ть укладання генеральних угод ( на нац.рівні) Якщо на перших етапах генеральні угоди укладались між урядом і профспілковими об’єднаннями , то з 1997 р. ведення переговорів і укладання генеральної угоди здійснюється за участю роботодавців.

В остані роки все більшу регулюючу роль у сфері оплати праці відіграють галузеві угоди.ВІДБУВАЄТЬСЯ РОЗШИРЕННЯ ПРАКТИКИ ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН на галузевому рівні, а також наповнення галузевих угод якісно новим змістом.

Певні позитивні змінни мають місце в практиці укладання колективних договорів підприємств. Особливо це стосується підприємств ,які мають задовільний фінансовий стан. На таких підприємствах розширюється зміст колективного договору , у якому закріплюються усі складові організації з/п на рівні підпр-ва (структурного підрозділу)

Але крім здобутків у договірному регулюванні з/п ,слід віділити і те ,що воно потребує суттєвого вдосконалення ,пов’язаного з якісними наповненнями змісту угод і договорів ,що укладаються на різних рівнях соц.партнерства. Чимало положень генеральної угоди нагадують більше протокол про наміри , ніж забов’язання сторін ,які і справді могли б поліпшити ситуацію у сфері праці.

Спрощеними були і залишаються угоди ,що діяли в цілому ряді галузей економіки ,а також колективні договори багатьох підпр-в.

Через недосконалість законодавчого забезпечення договірного регулювання ств, незавершеність формування с-ми соц.партнерства, брак теоретичних і прикладних досліджень по використанню потенціалу галузевих, регіональних угод і колективних договорів ,останні на практиці не стали дійовими нормативними актами. Є тенденція до зменшення к-ті працівників , зайнятих в ек.,які охопленні колективними договорами.

Важливу роль у регулюванні ств в цілому іоплати праці зокрема мають відігравати регіональні угоди , але правова невизначеність змісту цих угод негативно впливає на практику їх укладання. За законом Укр. “Про колективні договори і угоди”: угоди на регіональному рівні регулюють норми соц. Захисту працівників, включають вищі порівнянно з генеральною угодою соц.гарантії ,компенсації, пільги.

Потребує суттєвого упорядкування та розширення зміст колективних договорів підприємств стосовно умов і розмірів з/п.

Однією з загальносвітових проблем договірного регулювання ств на принципах соц.партнерства є зниження членства найманих працівників у профспілках . Тому потрібні запобіжні заходи , спрямовані на збереження сильних позицій договірного регулювання ств за умов зниження членства у профспілках