29. Письмові докази. Їх види.Дослідження доказів

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або виписки з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 64 ЦПК). Письмові докази класифікуються за декількома ознаками:

за суб'єктом, від якого виходять письмові докази, прийнято розрізняти офіційні та неофіційні (приватні) письмові докази. за змістом письмові докази підрозділяються на розпорядницькі та інформаційні (довідково-інформаційні). за формою письмові докази підрозділяються на документи простої і кваліфікованої письмової форми. за характером джерела формування письмові докази діляться на оригінали та копії. 1. Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в су-довому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам.

2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

88. УХВАЛИ І РІШЕННЯ суду касац.інстанції,зміс

Відповідно до ст. 344 ЦПК за результатами розгляду спра­ви судом касаційної інстанції постановляється ухвала або ріііісііня. Причому ухвала не може передбачати зміну рішеним суду першої або апеляційної інстанції чи ухвалення нового рішення по справі без передачі справи на новий розгляд.Зміст рішення, ухвали суду касаційної інстанції визначе­ний ст. ст. 345, 346 ЦПК і передбачає, що ухвала складається з таких частин:вступної, в якій зазначається: час і місце її постановления: найменування сулу; прізвища та ініціали головуючого та суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які бе­ руть участь у справі; описової, в якій повинен міститися короткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнені nдоводи особи, яка подала касаційну скаргу; виклад доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; обста­ вини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій. мотивувальної із зазначенням мотивів, з яких суд касацій­ ної інстанції виходив при постановленій ухвали, і положен­ ня закону, яким пін керувався; резолютивної, яка містить висновок суду щодо перегляду судових рішень у порядку касаційного провадження, ви ні.і- чення розподілу судових витрат, строку та порядку набран­ ня ухвалою законної сили та її оскарження.

У вступній частині рішення вказуються час та місце його ухвалення; найменування сулу: прізвища та ініціали головую­чого і суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідан­ня; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які бе­руть участь у справі.

В описовій викладається короткий зміст вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст вимог касаційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які беру і ь участь у справі; встановлені сулами першої та апеля­ційної інстанцій обставиш) справі.

Мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував рішеним суду і ухвалив нове, визначення, чи бу­ли і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи Інтереси, нормативна підстава ухвалення рішення суду міс­тяться у його мотивувальній чаї тині.

Резолютивна частина — це висновок про скасування чи змі­ну рішення, задоволення позову або відмову в позові помни, і ю чи частково, розподіл судових витрат, зазначення строку і по­рядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

64. Законна сила рішення суду — це остаточна правова властивість, яку придбаває судове рішення, що не підлягає якому б то не було оскарженню з огляду на те, що вісі види оскарження були вичерпані, або з огляду на те, що вони не були використані і при цьому закінчилися всі строки, при яких оскарження є можливим. Іншими словами, це та властивість рішення, яка дозволяє привести його до негайного виконання в примусовому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч.І ст. 223 ЦПК). Основна властивість законної сили судового рішення — обов'язковість. Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх державних органів і організацій, їх об'єднань, посадових осіб та громадян.

Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили

1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 2. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. 3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 3 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. 4. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.