56.Зупинення провадження у справі?підстави,порядок,прав.Наслідки.Відновлення провадження у справі.

Зупинення провадження по справі є обов‘язковим і необов‘язковим. Обов‘язкове (ст.221 ЦПК). Суд обов‘язково зупиняє провадження по справі в разі смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Обов‘язково зупиняє в разі втрати стороною дієздатності; в разі перебування відповідача в діючій частині збройних сил країни, або на прохання позивача при перебуванні його в діючий частині збройних сил України; в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи в адміністративному, цивільному, кримінальному судочинстві. Перелік цих підстав є вичерпним, доповненню або тлумаченню не підлягає. Ст.222 ЦПК – на розсуд суду провадження у справі зупиняється у разі: 1) перебування позивача або відповідача у складі збройних сил на дійсній або строковій службі; 2) тяжкого захворювання сторони; 3) розшук відповідача; 4) знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні; 5) призначення судом експертизи.

16. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.це треті особи, які вступають у справу шля­хом пред'явлення позову до однієї чи двох сторін з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав, свобод, охоронюваних законом інтересів (ст. 34 ЦПК).Отже, додатковими ознаками цих суб'єктів цивільного про­цесу є: — заявления самостійних вимог на предмет спору;— вступ у процес шляхом пред'явлення позову.

Заявления самостійної вимоги на предмет спору між сторо­нами, яка пред'являється по їх справі, ні в якій мірі не свід­чить про наявність самостійних прав на продме і спору, адже вони (права) можуть бути визначені тільки рішенням суду піс­ля розгляду справи по суті.

Особливістю участі у цивільному процесі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, с тс, що вони можуть порушити окремий самостійний процес на захист своїх прав. Але з ме­тою економії процесуальних засобів і недопущення ухвалення різних за змістом рішень суд розглядає дві правові вимоги: пер­ша — позивача до відповідача, друга — третьої особи до по­зивача, відповідача чи до обох сторін.

Пред'явлення позову третіми особами можливе у суді пер­шої інстанції до ухвалення рішення суду. Після вступу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, за її клопотанням с пранії розглядається спочатку.

За процесуальним становищем треті особи, які заявляють самостійні вимоги, користуються усіма правами і мають усі обов'язки позивача, але з тією відмінністю, що в інтересах по­зивача порушується справа у суді, третя ж особа вступає у вже порушену справу, тому об'єднувати цих осіб поняті ям "позивач" було б неправильним. Участь третьої особи, яка зая­вляє самостійні вимоги, не породжує співучасті із стороною, оскільки, як правило, їхні інтереси мають взаємовиключний характер. Третя особа посідає окреме процесуальне становище у процесі.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.

Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмету спораУчасть третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується наступними ознаками:вступають у процес, що розпочався;вступають у процес до закінчення судового розгляду;є суб’єктами спірних матеріальних правовідносин;вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;втручаються у спір між сторонами, що вже виник;їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);

Необхідно розрізняти третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і співпозивачів. По-перше, співпозивачі можуть вступити в розпочатий процес, а можуть разом порушити справу шляхом подачі позову, тоді як такі треті особи вступають лише у розпочатий процес. По-друге, у співпозивачів інтереси співпадають, а у третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору інтереси протилежні інтересам позивача і відповідача. По-третє, співпозивачу протистоїть відповідач, а такій третій особі - позивач і відповідач.Вступ у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, є важливим тактичним прийомом. Залучення третіх осіб з тактичних міркувань змінює розстановку сил в процесі, розширює предмет доказування, ускладнює судовий розгляд. Крім позивача на предмет позову претендує інша особа. З тактичних міркувань вимоги третьої особи формулюються так, щоб вони були аналогічними до вимог позивача або так, щоб їх задоволення перешкоджало задоволенню вимог позивача.

54. Фіксування цивільного процесу.Хід розгляду конкретної цивільної справи фіксується техніч­ними засобами та відображається в журналі судового засідан­ня. Фіксування судового засідання здійснюється за допомогою звукозаписувальної о гемгічного засобу секретарем судового засідання або за розпорядженням головуючого іншим праців­ником апарату суду. Зроблений судом технічний запис є офі­ційним записом судового засідання.

Закон передбачає можливість повного або часткового від­творення, роздрукування, копіювання технічного запису судо­вого засідання:відтворення технічного запису — це демонстрація його змісту;роздрукування — переведення інформації з носія (касет, ди­скет тощо), на який здійснювався технічний запис судового засідання, в друкований вигляд;

копіювання — дублювання інформації з носія (касет, дискеттощо), на який здійснювався технічний іапнс судового за­сідання, на інший носій інформації.

Журнал судового засідання — це основний процесуальний документ, який засвідчус здійснення учасниками цивільного процесу певних процесуальних дій у ході судового засідання Для фіксування окремих процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням, складають протокол — процесуаль­ний документ, в якому зазначається порядок та результат вчинення відповідної процесуальної дії. Він оформлюється не пізніше наступного дня після вчинення такої дії та приєдну­ється до справи.