- •2. Поняття і види Джерела цивільного процесуального права.Значення судої практики
- •82.Ухвала та рішення суду апеляц.Інстанції.Їх зміст.
- •6/Поняття принципів цпп,значення,система
- •65.Ухвали суду 1 інстанції,їх види
- •41. Право на позов. Передумови права на пред'явлення позову
- •68. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •71. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •33. Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню доказів в цивільному процесі
- •75. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •29. Письмові докази. Їх види.Дослідження доказів
- •80. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення і заміни,ухв.Ново
- •81.Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду
- •86. Повноваження суду касаційної інстанції
- •42. Види позовів у цивільному процесі.Обєднання та розірвання позовів
- •76.Зміст і значення стадії перегляду суд.Рішень в апел.Порядку.Субєкти,об’єкти.
- •84.Проц.Порядок і строк касац.Оскарження.Форма та зміст кас.Скарги.
- •38. Територіальна підсудність
- •4.Поняття цив.Проц.Та його задачі.Види.Стадії.
- •56.Зупинення провадження у справі?підстави,порядок,прав.Наслідки.Відновлення провадження у справі.
- •17. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •78.Оскарження ухвал суду 1 інстанц. В апеляц.Порядку окремо від суд.Рішення.
- •66.Умови та проц..Порядок заочного розгляду справи.Порядок перегляду заоч.Рішення.
- •59.Поняття та види суд.Рішень.Відмінність суд.Рішення від суд.Ухвали.
- •60.Порядок ухвалення судов.Рішення.Таємниця нарадчої кімнати.
- •67.Поняття та зміст окремого провадження.Відмін.Окр.Провадження від інш.Видів цив.Судочинства.
- •7.Принципи дизпозитивності,змагальності, рівноправності сторін,усності,безпосередності
- •53.Проц.Порядок розгляду справи по суті.Судові дебати.
- •5.Сутність основні ознаки і значення проц..Форми
- •14. Поняття неналежного і належного відповідача. Зміна неналежного відповідача
- •19.Повноваження представника в суді
- •20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді
- •22.Доказування.Судові докази
- •23. Належність доказів. Допустимість доказів
- •27. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників.Види засобів доказування.Визнання стороною обставин.Відмова сторони від визнання обставин
- •34.Процесуальні строки. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження цивільних процесуальних строків.Строки розгляду цив.Справ..Наслідки пропуску цив.Строків
- •61. Вимоги яким повинно відповідати судове рішення
- •72. Розгляд судом справ про встановлення фактів що мають юридичне значення
- •87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції
- •44. Відкриття провадження у цивільній справі.Відмова у відкриті
- •46. Зустрічний позов.Предявлення позову
- •49. Призначення справи до судового розгляду .Судовы виклики та повыдомлення.
- •50. Поняття і значення судового розгляду
- •52.Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода
- •56. Зупинення і закриття провадження у справі..Відновлення провадження у справі
- •58.Закриття провадження у цив.Справі
19.Повноваження представника в суді
1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. 2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються статтями 248 - 250 Цивільного кодексу України. 4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.
5. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони. Загальні повноваження - це такі процесуальні дії, які має право здійснювати будь-який представник, виступаючи від імені довірителя, незалежно від того, чи обумовлені вони в довіреності. До їх числа відносяться повноваження по знайомству з матеріалами справи, зняття копій з матеріалів справи, заяви відводів, поданням доказів, участі в дослідженні доказів та інші, пов'язані з можливістю участі в судовому процесі (ст. 35 ЦПК).
Спеціальні повноваження - це такі повноваження, які представник має право здійснювати тільки при вказівці на них в довіреності. обсяг повноважень судового представника залежить від двох фактичних обставин: від обсягу повноважень довірителя і від того, якими повноваженнями довіритель наділив повіреного. Практично у всіх інших випадках повноваження представника засвідчуються довіреністю
18. поняття та види представництва. Особи що можуть бути представниками. Особи які не можуть бути представникамизакон надає їм можливість брати участь у справі не тільки особисто, а й опосередковано через інших осіб – представників. Потреба в правові допомозі не є єдиною причиною участі у справі представника. В деяких випадках ведення справи з допомогою представника обумовлене неможливістю особистої участі особи з об’єктивних причин (в зв’язку з віком, хворобою, обмеженням у дієздатності, недієздатністю тощо).процесуальне представництво – це врегульована цивільними процесуальними нормами форма надання допомоги, в тому числі правової, однією особою (представником) іншій (особі, яку представляють) шляхом вчинення представником в межах наданих йому повноважень від імені та в інтересах останньої комплексу процесуальних дій у зв’язку з розглядом та вирішенням цивільної справи. Види представництва: За ступенем обов’язковості представництво в цивільному процесі можна умовно поділити на два види: 1. обов’язкове – виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акту;
2. факультативне – виникає на підставі цивільно-правової угоди. За підставами виникнення розрізняють законне та договірне представництво:
1. договірне – підставою його виникнення є волевиявлення сторін, при якому представника і особу, чиї інтереси він представляє, пов’язує договір доручення або трудовий договір (таке представництво здійснюється адвокатами, юрисконсультами по справах своїх організацій тощо); 2. законне представництво – підстави його виникнення передбачені законом (наприклад, ст. 172 СК передбачає, що повнолітні мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники). За ознаками особи, в інтересах якої здійснюється представництво, його можна поділити на такі види: 1. представництво фізичних осіб – підставою такого представництво є закон або цивільно-правова угода; 2. представництво юридичних осіб – таке представництво базується, як правило на трудовій угоді. 1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу. 2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. 2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.