- •2. Поняття і види Джерела цивільного процесуального права.Значення судої практики
- •82.Ухвала та рішення суду апеляц.Інстанції.Їх зміст.
- •6/Поняття принципів цпп,значення,система
- •65.Ухвали суду 1 інстанції,їх види
- •41. Право на позов. Передумови права на пред'явлення позову
- •68. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •71. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •33. Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню доказів в цивільному процесі
- •75. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •29. Письмові докази. Їх види.Дослідження доказів
- •80. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення і заміни,ухв.Ново
- •81.Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду
- •86. Повноваження суду касаційної інстанції
- •42. Види позовів у цивільному процесі.Обєднання та розірвання позовів
- •76.Зміст і значення стадії перегляду суд.Рішень в апел.Порядку.Субєкти,об’єкти.
- •84.Проц.Порядок і строк касац.Оскарження.Форма та зміст кас.Скарги.
- •38. Територіальна підсудність
- •4.Поняття цив.Проц.Та його задачі.Види.Стадії.
- •56.Зупинення провадження у справі?підстави,порядок,прав.Наслідки.Відновлення провадження у справі.
- •17. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •78.Оскарження ухвал суду 1 інстанц. В апеляц.Порядку окремо від суд.Рішення.
- •66.Умови та проц..Порядок заочного розгляду справи.Порядок перегляду заоч.Рішення.
- •59.Поняття та види суд.Рішень.Відмінність суд.Рішення від суд.Ухвали.
- •60.Порядок ухвалення судов.Рішення.Таємниця нарадчої кімнати.
- •67.Поняття та зміст окремого провадження.Відмін.Окр.Провадження від інш.Видів цив.Судочинства.
- •7.Принципи дизпозитивності,змагальності, рівноправності сторін,усності,безпосередності
- •53.Проц.Порядок розгляду справи по суті.Судові дебати.
- •5.Сутність основні ознаки і значення проц..Форми
- •14. Поняття неналежного і належного відповідача. Зміна неналежного відповідача
- •19.Повноваження представника в суді
- •20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді
- •22.Доказування.Судові докази
- •23. Належність доказів. Допустимість доказів
- •27. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників.Види засобів доказування.Визнання стороною обставин.Відмова сторони від визнання обставин
- •34.Процесуальні строки. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження цивільних процесуальних строків.Строки розгляду цив.Справ..Наслідки пропуску цив.Строків
- •61. Вимоги яким повинно відповідати судове рішення
- •72. Розгляд судом справ про встановлення фактів що мають юридичне значення
- •87. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції
- •44. Відкриття провадження у цивільній справі.Відмова у відкриті
- •46. Зустрічний позов.Предявлення позову
- •49. Призначення справи до судового розгляду .Судовы виклики та повыдомлення.
- •50. Поняття і значення судового розгляду
- •52.Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода
- •56. Зупинення і закриття провадження у справі..Відновлення провадження у справі
- •58.Закриття провадження у цив.Справі
41. Право на позов. Передумови права на пред'явлення позову
право на пред'явлення позову — це право відкрити та підтримувати судовий розгляд конкретного матеріально-правового спору в суді першої інстанції з метою його вирішення. Це — право на правосуддя по конкретному матеріально-правовому спору. передумови права на пред явлення позову — обставини, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення суб'єктивного права певної особи на пред'явлення позову з конкретної справи. Прийнято розрізняти загальні і спеціальні передумови права на пред'явлення позову. До числа загальних, характерних для всіх категорій справ належать наступні передумови: 1) цивільна процесуальна правоздатність, яку мають усі фізичні і юридичні особи (ст.28 ЦПК). 2) Тотожність у позовному судочинстві означає збіг сторін, предмета та підстав. 4) відсутність рішення третейського суду, яке стало обов'язковим для сторін, прийнятого по тотожному позову, за винятком випадків, зазначених у законіСпеціальні передумови визначають наявність у суб'єкта права на пред'явлення позову в окремих категоріях справ. Передумови права на пред'явлення позову прийнято також класифікувати на суб'єктивні та об'єктивні. Суб'єктивними є передумови, що містять вимоги до суб'єктів процесу (процесуальна правоздатність сторін), об'єктивними — всі інші передумови.
68. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Цивільна дієздатність с важливою складовою нравосуб'єктнос-ті фізичної особи, шо дозволяє їй виступати учасником цивільних відносин у повній мірі, своїми діями набувати цивільних прав та виконувати цивільні обов'язки. В окремих випадках, визначених актами цивільного законодавства, особа може бути обмежена у дієздатності або взагалі визнана недієздатною. Зокрема, відповідно до ст. 36 ЦК суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керуваїи ними. Також підставами для обмеження фізичної особи у дієздатності є зловживання нею спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, внаслідок чого особа станин. себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Згідно зі ст. 39 ЦК фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якшо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними
Предметом судової діяльності є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення нікого правового стану фізичної особи, як обмеження у дієздатності чи визнанні її недієздатною.
Правом на звернення у справах про обмеження фізичної особи у дієздатності наділені члени її сім'ї, орган опіки та піклування, наркологічні та психіатричні заклади. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи САМОСТІЙНО розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або про позбавленим її цього права може буї и подано батьками (усиновлювачами). піклувальниками, органом опіки іа піклування. Із заявою про визнання фізичної особи недієздатною можуть звернутися члени її сім'ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, психіатричний заклад (ст. 237 ЦПК).
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої, чи визнання фізичної особи недієздатною подасться до суду за місцем проживання цієї особи (ст. 236 ЦПК), а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі — за місцем знаходження цього закладу.
Така заява повинна містити чаїначення обставин, що свідчать про психічний розлад чи підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, в скрутне матеріальне становище. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або про позбавлений її цього мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки реалізацій цього права для неповнолітнього. Заява про визнання фізичної' особи недієздатною має містити виклад обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний роч.іад. внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій і а (або) керувати ними.
При підготовці справи до судового розгляду за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначається судово-психіатрнчна експертиза. Якщо таких даних немає, то експертиза не проводиться, а ухвалюється рішення про відмову у задоволенні поданої до суду заяви.
Відповідно до ст. 240 ЦПК справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням сгану її здоров'я.
Рішення суду про обмеження цивільної дісздатності фінічної особи (у тому числі про обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Таке рішення г підставою для призначення фізичній особі, обмеженій у цивільній дісздатності, піклувальника, а недієздатній фізичній особі — опікуна.
36. цивільна юрисдикція судуЦивільна судова юрисдикція — це нормативно визначена компетенція суду щодо розгляду справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. алежно від того, чи відноситься вирішення спорів до компетенції виключно судових органів або декількох різних органів, цивільну юрисдикцію підрозділяють на виключну, альтернативну і договірну. Виключна — це юрисдикція, яка передбачає розгляд окремих категорій цивільних справ тільки в суді. Альтернативною називають юрисдикцію по вибору особи, яка шукає захисту своїх прав. Заінтересована у вирішенні спору особа має право на свій розсуд звернутися до будь-якого з органів, названих в законі. Договірною є юрисдикція, визначена взаємною угодою сторін.
70. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає мож-шшісіь зміни правового стану осіб шляхом визнання їх безше-но відсутніми або оголошення померлими в судовому иоряд ку. Безвісна відсутність громадян може бути пов'язана із сти-чіііннм лихом, нещасними випадками та будь-якими іншими обставинами. Відсутність фізичної особи у місці постійного проживання або переважною перебування, а також відсутність відомостей про це притом тривалого часу створює невизначеність у тих або інших правовідносинах для певного кола осіб, що перешкоджає здійсненню ними суб'єктивних прав. Підсудність справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою встановлена законом З урахуванням інтересів фізичних і юридичних осіб, здійснення суб"єктивних прав та виконання обов'язків яких залежить від рішення суду по справі. Ці справи розглядаються судом за місцем проживання або знаходження заявника. Місцем проживання визнається тс місце, де фізична особа постійно або переважно проживає. Місцем прожинання фізичної особи у віці від 10 до 14 років, або осіб, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їхніх батьків (усиновителів) або опікунів (ст. 29 ЦК). Місцем знаходження юридичної особи визнається місце її державної реєстрації (ст. 93 ЦК).
Заява по справі про пишання громадянина безвісно відсутнім або оголошення Кого померлим мас відповідати загальним вимогам, закріп кпим сі IIі» ЦПК. Вона подається у письмовій формі та мас містити: назву суду, до якого подасться заява; точну назву заявника, його місце проживання або знахо і ня, а також назву представника заявника, коли ним порушується справа; чітко сформульовану вимогу, з якою звертається до суду заявник; виклад обставин, якими заявник обірун-товус свої вимнім, та зазначення доказів, що підтверджують ці вимоги, а також підпис заявника або його представника із за-ін.іменням часу подання заяви.