7.Принципи дизпозитивності,змагальності, рівноправності сторін,усності,безпосередності

Принц.змагальності полягає у забезпеченні широкої можливості сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, відстоювати свої права й інтереси, свою позицію у справі, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..дизпозитивність- це нормативно-керівна засада цивільного процесуального права, яка закріплює вільне, на свій розсуд здійснення і розпорядження юридично заінтересованими особами матеріальними правами щодо предмета спору, Принцип диспозитивності сприяє правильному пізнанню та застосуванню норм цивільного процесуального права, виступає основою для законодавчої практики, підготовки, розробки і прийняття відповідних йому за змістом правових норм та подальшого їх удосконалення, характеризує суть та значення права як регулятора суспільних відносин у галузі здійснення правосуддя в цивільних справах, його соціальну цінність.

принц.рівноправності - Даний принцип закріплений у ст.103 ЦПК України, його зміст полягає в тому, що сторони в цивільному процесі наділяються рівними, хоча і не однаковими процесуальними правами і обов'язками. Згідно з даним принципом кожна з сторін має рівні процесуальні можливості Принцип безпосередності - Даний принцип визначає порядок дослідження, способи і методи сприйняття судом матеріалів справи. суд повинен базувати своє рішення по справі виключно на перевірених і досліджених в залі суду доказах..Принц. Усності - Цивільний процес базується на поєднанні двох начал -усного і письмового. Домінуюче значення в цьому поєднанні надається усності. В ЦПК України закріплені норми, які зобов'язують суд, сторони, інших учасників процесу здійснювати процесуальні дії в усній формі. Так, в усній формі ведеться засідання суду, усно виступає суддя, заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, і експертів, усно задаються запитання. Усна форма спілкування створює можливість правильного встановлення істини в процесі, підвищує ефективність принципу змагальності сторін, сприяє винесенню законного і обґрунтованого рішення.

53.Проц.Порядок розгляду справи по суті.Судові дебати.

Судовий розгляд цивільної справи по суті - основна центральна стадія цивільного процесу, на яку покладено здійснення найбільш загальних для цивільного процесу цілей та завдань, а також специфічних для цієї стадії процесу завдань: розгляд та вирішення по суті цивільної справи з винесенням законного та обґрунтованого рішення. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань. Зал засідань оформлено державною символікою: зображення Державного герба України, Державний прапор України, що надає судовому засіданню урочистість, офіційність, зобов'язує осіб, які приймають участь в справі, суворо дотримуватись процесуального порядку засідання. Веде судове засідання головуючий суддя, який керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має суттєвого для вирішення справи.

На головуючого також покладено обов'язок підтримання належного порядку в судовому засіданні. До особи, яка порушує порядок під час слухання справи, можуть бути застосовані головуючим заходи процесуального примусу: попереджання або видалення із залу судового засідання (ст.92 ЦПК). Судовий розгляд цивільних справ здійснюється в суворому порядку, визначеному цивільним процесуальним кодексом. Ця стадія процесу складається з:· підготовчої частини;· розгляд справи по суті;· судові дебати;· постановлення та оголошення рішення.Судові дебати — частина судового засідання, у якій підводять підсумки проведеного дослідження фактичних обставин справи, аналізують зібрані докази, висловлюють і обґрунтовують думки з приводу питань, що підлягають розгляду судом, і про те, як у цілому повинна бути вирішена справа.

Процедура судових дебатів допомагає суду з різних позицій проаналізувати досліджені обставини справи, зіставити різні точки зору щодо оцінки доказів, прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, а також закону, що підлягає застосуванню, сформувати своє внутрішнє переконання із цих питань. Отже, завданням даної частини судового розгляду є надання допомоги суду щодо правильного встановлення фактичних обставин справи і вірної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

У судових дебатах спочатку надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (ст.193 ЦПК).

3Поняття і структура норм цивільного процесуального права. Їх дія в часі,просторі,за колом осібНормами цивільного процесуального права є встановлені державою України загальнообов'язкові правила, що регулюють порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загальними судами та визначають систему процесуальних дій, виконуваних суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин, та систему їх процесуальних прав й обов'язків, реалізація яких забезпечується визначеними законодавством цивільними процесуальними засобами (гарантіями). Правова норма за структурою складається з певних частин. В теорії права домінує положення, що таких частин три: гіпотеза — визначає умови, при настанні яких така норма підлягає застосуванню; диспозиція — встановлює правила поведінки; санкція — наслідки, які настають у випадку порушення або невиконання даної норми. На думку окремих авторів, норма цивільного процесуального права є двочленною і складається лише з гіпотези і диспозиції. Але аналіз норм ЦПК підтверджує, що вони мають як тричленну, так і двочленну структуру. Тричленну структуру має норма, встановлена ст. 41 і ст. 44 ЦПК: гіпотеза — свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до справи; диспозиція — свідок зобов'язаний з'явитися до суду і дати правдиві показання про відомі йому обставини; санкція — якщо викликаний свідок не з'явиться в судове засідання з причин, визнаних судом неповажними, його може бути піддано штрафу в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і примусовому приводу через органи внутрішніх справДія в часі полягає в тому, що провадження в цивільних справах ведеться відповідно до цивільних процесуальних законів, які діють під час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій. Цивільний процесуальний закон може мати зворотну силу у випадках, встановлених законом (ст. 58 Конституції України, ст. 2 ЦПК). У просторі – провадження в судах України ведеться за цивільними процесуальними законами України. В окремих випадках, на території України може застосовуватися норми права іноземної держави і, навпаки, норми права України – судами іноземної держави. Щодо осіб – цивільний процесуальний закон поширюється на усіх фізичних осіб (ст.Новый модельный ряд5 ЦПК), на юридичних осіб (ст.ст. 11, 28 ЦПК), на іноземців, осіб без громадянства, іноземні юридичні особи (ст. 111, глава 5 розділу ІV, розділи VIІІ, Х ЦПК) та інших суб’єктів цивільних процесуальних відносин на засадах рівності.