42. Види позовів у цивільному процесі.Обєднання та розірвання позовів

Позов – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі. Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст. Об’єднання позовів полягає у тому, що в одному проваджені розгляється декілька матеріально-правових вимог. Це можуть бути вимоги одного позивача до одного відповідача з множинними вимогами, вимоги одного позивача до декількох відповідачів, декількох позивачів до одного відповідача. Об’єднання позовів сприяє економії процесуальних засобів і є способом усунення можливості ухвалення протилежних за змістом рішень. Роз’єднання позовів застосовується у тому випадку, коли у одному провадженні в суді перебувають декілька позовів, якщо їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. Про це постановляється ухвала і ці матеріально-правові вимоги розглядаються у самостійних провадженнях. В даний час, можна виділити наступні основні класифікації позову на таких підставах:

· За предмету позову - процесуально-правова класифікація позовів;

· За об'єкти захисту - матеріально-правова класифікація позовів;

85.Підготовка справи до касаційного розгляду

1. Після отримання справи суддя-доповідач протягом десятиднів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні дляухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання просклад осіб, які беруть участь у справі. 1. Справа, якої стосується касаційна скарга надсилається до суду касаційної інстанції на вимогу судді-доповідача і надходять не інакше як через канцелярію касаційного суду, де реєструється, оформляється і передається відповідному судді. Суддя-доповідач протягом десяти днів ознайомлюється з матеріалами справи та готує письмову доповідь. У доповіді мають бути викладені обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, а також з‘ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі. На цьому етапі суддя-доповідач фактично визначається з власною правовою позицією у справі та пропозиціями щодо майбутнього рішення суду.

Попередній розгляд справи1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. 2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Розгляд справи судом касаційної інстанціїРозгляд справи судом касаційної інстанції складається з комплексу процесуальних дій суду та інших учасників проце­су, спрямованих на визначення наявності підстав для перегля­ду судового рішення, яке набрало законної сили. Розгляд спра­ви відбувається у судовому засіданні в приміщенні суду каса­ційної інстанції колегією у складі п'яти судців.

Відповідно до ст. 333 ЦПК справа розглядасться за прави­лами, встановленими для розгляду справи судом першої інстан­ції, з шишками та доповненнями, обумовленими мстою та завданнями касаційного провадження, межами розгляду спра­ви судом касаційної інстанції.

У підготовчій частині засідання процесуальні дії суду скла­даються з: відкриття головуючим судового засідання; оголо­шення інформації про справу (яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення суду якої інстанції розглядасться); перевір­ки явки осіб, які беруть участь у справі, встановлення їх особи і перевірки повноважень представників (якщо вони с) та ін­ших учасників процесу (перекладачів, експертів тощо); ви­рішення питання про розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явилися в судове "«сіданні; роз'яснення головуючим прав і обов'язків учасникам процесу (в тому числі право заявляти відводи); вирішення питання про розгляд справи у даному складі суддів; вирішення заявлених відводів і клопотань.На етапі розгляду касаційної справи по суті суддя-допо-відач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного су­дового рішення та доводи касаційної скарги.Піл час розгляду справи в касаційному порядку суд пере­віряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в ме­жах касаційної скарги. Суд каса­ційної інстанції не може встановлювати та (або) вважати дове­деними обстаншіи, що не були встановлені в рішенні чи від­кинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недо-стовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. За загальним правилом, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу- Якщо рішення оскаржили обидві сто­рони — першим позивач. Сул може обмежити тривалість дачі пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у спра­ві, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку су­дового засідання. При вирішенні цього питання суд повинен враховувати обставини справи та особу присутніх.

77. Порядок подання апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду (ст.296 ЦПК).Справа реєструється в апеляційному суді й передається в порядку черговості доповідачеві. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.До апеляційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, установлених ЦПК, а також у випадку несплати суми судового збору або несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила ст.121 ЦПКПро прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлен-ня ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу (ст.298 ЦПК).

До об'єктивних умов допустимості апеляційного оскарження належить і дотримання певного строку апеляції.Це пояснюється тим, що апеляційне провадження не може виникнути, якщо строк на апеляційне оскарження пропущений і в його відновленні Щзш відмовлено.

Згідно зі сг.294 ЦПК заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, апеляційний строк повинен бути гарантією права на захист у суді прав або інтересів заінтересованих осіб, повинен сприяти не затягуванню розгляду справи, а навпаки, швидкому та правильному її розгляду і вирішенню, тобто забезпечувати оперативний захист порушеного або оскарженого права. Форма і зміст апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:1) найменування суду, до якого подається заява;2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;3) рішення або ухвала, що оскаржуються.В апеляційній скарзі мають бути зазначені:1) найменування суду, до якого подається скарга;2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.