33. Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню доказів в цивільному процесі

Забезпечення доказів — це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Способом забезпечення судом доказів є:

1) допит свідків. Згідно зі ст. 136 ЦПК у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити;

2) призначення експертизи ); 3) витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місце- знаходженням . 1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії.

2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована. 3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Їхня присутність не є обов'язковою. 4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу. 5. Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку.

75. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Банківська таємниця відповідно до ст. ЗО Закону України "Про інформацію" належить до інформації з обмеженим доступом та є конфіденційною. Нею вважають інформацію щодо діяль­ності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнтові (ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). її правову охорону закріплено також ЦК (ст. 1076) Законом Ук­раїни "Про Національний банк України" та іншими актами за­конодавства.

В окремих випадках така інформація може бути розголоше­на (банківська таємниця розкрита), що раніше не потребувало судового розпорядження і тільки із набранням чинності новим ЦПК потребує звернення до суду.

Предметом судової діяльності с вішіачошя наявності підс­тав та законності звернення тою чи іншого суб"скта з клопо­танням про надання уповноваження банку щодо розкриття ін­формації, яка містить банківську таємницю. Процесуальний порядок розгляду та вирішений аи і категорії справ судом ви­значений ст.ст. 287 290 ЦПК, ст. 60 Закону України "Про бан­ки і банківську діяльність".

Правом на звернення до суду наділені орган чи особи, які заінтересовані в отриманні інформації, що містить банківську іаімницю. Лише особистої заінтересованості в отриманні такої інформації недостатньо, необхідним с наділення такого органу (особи) правом на отримання такої інформації. Наприклад, відповідно до ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" таке право мають органи прокуратури (ст 20 Зако­ну України "Про прокуратуру"). Служби безпеки (ст. 25 Зако­ну України "Про Службу безпеки України"), Міністерства внутрішніх справ (ст. 11 Закону України "Про міліцію"), Ан­тимонопольного комітету (ст. 22і Закону України "Про Аніи-моноіюльнин комітет України"), Державної податкової служби (ст. II Закону України "Про державну податкову службу в Україні"), Державної контрольно-ревізійної служби (ст. 10 За­кону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"), спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового монігоришу (ст. 5 Закону України "Про залобіїання іа протидію леїалпацгі (відмиванню) доходів, одер­жаних злочинним шляхом"), органи державної виконавчої служ­би, інші органи, визначені законом. Крім замовника, сторона­ми виступають також заінтересовані особи, якими г банки та інші фінансово-кредитні установи — носії банківської таємни­ці та фізичні чи юридичні особи—володільці рахунків.

Заява подасться до суду за місцем знаходження банку, що обслуговує фізичну чи юридичну особу і володіє інформацією, яка г банківською таємницею. Форму та зміст заяви визначено ст.ст. 119, 288 ЦПК. У ній мас бути зазначено: найменування суду, до якого подасться заява; ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце прожинання або місце­знаходження, а також ім'я представника заявника, якщо заява подасться представником; найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити бан­ківську таємницю; обтрушування необхідності та обставини.

за яких вимажеться розкрити інформацію, що містить банків­ську таємницю, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав і а інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську та­ємницю та мету її використання.

Розгляд справи відбувається у п'ятиденний строк з дня на­дходження заяви з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у ви­падку, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, — тільки з повідомленням заявника. Якщо суд не визнав явку осіб, які беруть участь у справі, обов"язковою, їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Справа відповідно до ст. 289 ЦПК розглядається у за­критому судовому засіданні.

90. підстави перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинамиПідставою перегляду судових рішень у порядку, передбаченому главою 43 ЦПК ), можуть бути лише обставини, передбачені в ст.343 цього КодексуОб'єктом перегляду з цих підстав можуть бути рішення суду в будь-якій цивільній справі, незалежно від виду провадження, ухвали суду першої інстанції (про відмову в прийнятті заяви, закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду та з інших питань, якщо вони перешкоджають дальшому рухові справи), що набрали законної сили, а також ухвали і постанови касаційної та наглядної інстанції, якими рішення було змінено, постановлене нове рішення, закрите провадження в справі або заява залишена без розгляду.. Перевіряючи обгрунтованість заяви чи подання про перегляд судових рішень, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд

79. Підготовка справи до розгляду апеляційним судом.

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання спра­ви, з мстою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс проце­суальних дій, передбачених ст. 301 ЦІ Ж:з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;визначає характер спірних правовідносин та закон, який їхрегулює;з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та іншіособи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх ви­ мог і заперечень;з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сто­ронами та іншими особами;вирішує питання щодо поважності причин неподання дока­зів до суду першої інстанції;за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь усправі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста,перекладача,вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8)виконує інші дії, пов'язані а іабезпечешям розгляду справи.Після проведення підготовчих ДІЙ суддя-доіюиідач допо­відає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необ­ хідні підготовчі ДІЇ вчинено і справа до розгляду ютова, коле­гія суддів призначає її до розгляду. За необхідності колегія ви­рішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦП К справа нас бути призначе­на у розумніш строк, але не пізніше п'ятнадцяти лиш після за­кінчення підготовки справи до розгляду. розгляд справи судом апеляційної інстанціїсекретар судового засідати доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і міс­це розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слу­хання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухан­ня для того, щоб поїш могли реалізувати відповідні процесу­альні права. Суд апеляційно! інстанції відкладає розгляд спра­ви в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважнимиЯкщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює перскладачеві його права та обов'язки, попере.їж.н під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до при­сяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріа­лів справи. Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища ек­сперта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розгля­даються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюєгься ухвала. Ухвхча суду про відмову в задоволен­ні клопотати не трешкодж» Він попереджаї іься під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочина­ється доповіддю судді-доиовідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:

Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимога, чи не відмо­вляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажа­ють сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеля­ційної інстанції діє принцип дисиозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову Після доповіді судді-доповідача дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надас особам, які беруть участь у справі, мо­жливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення.