- •1.Світовий фінансовий ринок(сфр):сутність, фун-ї,об’єкти та суб’єкти.
- •2. Підходи до структуризації світового фінансового ринку (сфр)
- •3. Характеристика міжнародного ринку інвестицій
- •4. Міжн. Кредитн. Ринок у стр-рі світ. Фін. Ринку
- •5.Створення мвф і його сучасна роль.
- •6. Група Світового банку, її організації та роль на фінансовому ринку
- •7. Міжнародна заборгованість: чинники формування, види зовнішнього боргу, показники.
- •8. Класифікація країн Світовим банком за рівнем заборгованості. Шляхи вирішення проблеми міжнародної заборгованості.
- •11. Визначення рівноважного валютного курсу за теорією загальної макроекономічної рівноваги.
- •12. Формування вк за теорією паритету купівельної спроможності. Закон єдиної ціни. Абсолютний та відносний пкс.
- •13. Чинники вк за теорією паритету процентних ставок. Правило іноземного інвестування. Ефект Фішера.
- •14. Грошова теорія про формування валютного курсу. Короткостроковий і довгостроковий валютний курс.
- •16. Торгівля валютою. Валютне котирування.
- •18 Сутність валютної системи та її види.Основні завданні і елементи вс..
- •19. Еволюція світової валютної системи.
- •20. Паризька та Генуезька валютні системи: особливості функціонування та причини розпаду.
- •21. Основні риси Бреттно-Вудської вс:
- •22. Принципи побудови та особливості функціонування Ямайської вс:
- •23. Становлення і розвиток Європейської валютної системи:
- •27.Економічний зміст та методологія складання платіжного балансу.
- •28.Структура пб.Рахунки, активні і пасивні статті балансу.
- •29. Стандартне та аналітичне представленя пб та відмінності між ними.
- •30.Поточний рахунок пб, економічний зміст його статей і сальдо.
- •31.Рахунок операцій з кап. Та фін.Опер.Пб його структура та значення для фінансування поточних опер.
- •32.Дефіцит пб: причини, наслідни та особливості надзвичайного фін.
- •33. Сутність, рівні та фактори м-н регіон інтеграції (мрі).
- •34. Форми і типи м-н регіон інтеграції (мрі). Відмінності між різними формами інтегр угруповань.
- •35. Загальна хар-ка основних інтеграц угруповань світу
- •36. Завдання,створення та специфіка діяльності у нафта.
- •37. Співробітництво країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (атр). Діяльність атес.
- •38. Розвиток економ інт-ії країн Півден Америки. Організац-економ особливості меркосур(1991 – Агент, Бразил, Уругвай, Парагвай)
- •39. Завдання, проблеми і перспективи розвитку інтеграціїкраїн Співдружності незалежних держав (снд).
- •40.Формування та етапи розширення Європейський Союзу.
- •41. Особливості суч етапу ф-ціонування єс
- •42. Організаційна структура єс. Законод та виконавчі органи єс.
- •43. Сутність та осн ознаки процесу глобалізації суч світ госп-ва.
- •44. Етапи розвитку та наслідки глобаліз процесів для розвинутих країн та країн що розвиваються
- •45. Фінансова глобалізація та ї прояви
- •46. Демографічна проблема сучасного світу, її причини та прояви.
- •47. Продовольча проблема у світі та шляхи її вирішення
- •48 Еколого-економ проблеми суч цивілізації
- •49. Передумови та фактори інт-ії України у світове господарство
- •50. Участь україни у регіональних інтеграційних угруповуваннях очес,снд,Гуам
40.Формування та етапи розширення Європейський Союзу.
ЄС – найуспішніша регіон орг-я. Прогрес ЄС на шляху до економ інтегр трансформ його у центр залучення для всіх ін країн і угруповань, які бажають укласти довгострокові відн-ни різного рівня – від отрим привілеїву торгівлі до вступу.
Європейський союз (ЄС) – найбільш розвинене інтеграційне угруповання у світі; за своєю суттю є економічним, валютним і політичним союзом 27 держав-членів
Етапи форм-ня: 1950р. - іниціатива Герман., Фр. щодо створ. Європ. федерац.
1951 - Париз. угода про створ. європ. об’єднання «вугілля і сталі»(ЄОВС). Почала діяти з 1952р. Склад.: ФРН, Фр., Італія, країни Бенілюксу (Бельг., Нідерл., Люксемб.). Причини створ. ЄОВС: створ. картелю (митн., цін. політ.), потреба в рег-ні цього.
1954 – країни Бенілюксу запропон. створ. спільн. ринок.
1956 – відбув. міжуряд. конференц. у Венеції, яка підготов. проект створ. європ. ек. співтов-ва (ЄЄС) і європ. співтов. з атомн. енергії (ЄСАЕ).
1957 – Римськ. договір, яким закріпл. венеціан. проекти, що почали діяти з 1958. Передбачалось: усун. бар’єри на шляху руху тов., послуг і капіталу, роб. сили; співроб. у зовн.-ек., аграрн.,транспорт. сферах.
1967 – злиття 3-х співтов-в і утвор. єдиного ЄСпітов-ва.
1968 – утвор. митного союзу країн ЄС на умовах: скасув. митн. податків; зняття кільк-них обмежень у взаємн. торгівлі (квота); введ єдин митних тарифів; введ. єдин. зовн.-торг. та аграрн. політ.
1972 – Париз. угода про поетапне створ. вал.-ек. та політ.созу; 1973 р – ВБ, Ірл, Данія,
1979 – заверш. процес створ. європ. вал. сист. Емісія ЕКЮ на 50%.
1981р - +Греція;
1986 – Португал. і Іспан. до складу ЄС (вже 12 країн), відбув. «Зміни до Римськ. договору»: 1. Усув. митні формальності. 2. Усув. відмінності в технічн. стандартах до прод. ( сист. європ. стандартів, міжн. сист. одиниць). 3. Відмін. обмеження в наданні держ. замовлень іноз. компаніям. 4. Нівелюється різниця в рівнях оподатк. 5. Усув. ліміти на послуги транспорту, зв’язку. 6. Усув. вал. обмеження, що залиш. (щодо руху капіталу). 7. Ліквідується обмеж. щодо прийняття громадян на роб.
1991 – підпис угода між ЄС і ЄАВТ про створ європ економ простору (ЄЕП)
7.02.1992 – підпис Майстрих договір
1.11.1993 – Майстрих дог наьрав чинності і Європ Спітов-во стало офіц назив ЄС.
1995 - +Австрія, Фінляндія, Швеція.
1997 – прийнято «План дій з єдиного ринку»
02.10.1997 – країнами-членами підписуються Амстердам угоди, зг з якими було внесено зміни та доповнення до Договору про ЄС (зміни стосув в основному більш гнучкої та тісн співпраці кр в гал зовн політики та політики в гал безпекиЮ а також спів роб-ва у сф правосуддя та внут політики)
1.05.2004 – розшир ЄС. Число його членів за рах держав Цент та СХ Європи, а також Прибалтики збільш з 15 до 25 (нові члени – Чехія, Польща, Угорщ, Мальта, Кіпр, Словач, Словенія, Естонія, Лит, Лат.)
З 2007р. приєднались Болгарія і Румунія. Той факт, що нові члени – кр з перехідн ек-кою автоматично збільш число спірних питань, які були детально визначені умовами попереднього прийому.